Спеціальні потреби

Роми на війні проти російських загарбників виборюють місце в післявоєнній Україні - міжнародні оглядачі


"Попри весь цей расизм, роми стоять на боці України та воюють", - зазначив Стефан Мюллер, радник з міжнародних справ Центральної ради німецьких сінті та ромів. Фото: AP/Gregor Fischer
"Попри весь цей расизм, роми стоять на боці України та воюють", - зазначив Стефан Мюллер, радник з міжнародних справ Центральної ради німецьких сінті та ромів. Фото: AP/Gregor Fischer

Точних даних про те, скільки представників ромської громади бореться в українському війську проти росіян нема, втім за оцінками оглядачів, їх кілька тисяч, пише видання The Guardian, цитуючи Стефана Мюллера, радника з міжнародних справ Центральної ради німецьких сінті та ромів.

В Україні нині проживає близько 400 000 ромів. Нещодавнє опитування, яке провів в Україні фонд Roma Foundation for Europe, показало, що чверть респондентів мають родичів на передовій, третина з яких – волонтери, пише The Guardian.

При цьому, зазначає авторка статті Ашіфа Кассам, роми є однією з найбільш дискримінованих етнічних груп в Україні, що ускладнює їхній доступ до гідного житла, роботи, охорони здоров’я та навчання.

За роки до повномасштабного вторгнення Росії, продовжує вона, роми регулярно ставали мішенню ультраправих угруповань, що призвело до смерті принаймні двох людей і спонукало Amnesty International попередити у 2019 році, що "напади на ромів стають дедалі жорстокішими в Україні" та закликати притягнути винних до відповідальності.

"В Україні є сильний антициганізм, ми не повинні цього заперечувати. Але попри весь цей расизм, роми стоять на боці України та воюють", - цитує видання Стефана Мюллера.

Мюллер є одним із активістів по всій Європі, які закликають Україну визнати внесок ромів і робити більше, щоб меншина могла забезпечити своє місце в країні після закінчення війни.

Активісти керуються недавньою історією, в якій ромів часто виганяли або виключали з відбудовних заходів після воєн. Мюллер нагадує, що у Косово після війни понад 100 тисяч – майже дві третини ромського населення – були витіснені з регіону. Деякі з них, наголошує експерт, стали об’єктами насильства, що змусило їх тікати, інші залишилися переміщеними через нерівне ставлення з боку влади.

В Україні роми, які не перебувають на передовій, прагнуть зробити свій внесок в інший спосіб, каже Мюллер, як то збір коштів для придбання армійського спорядження, проведення ромськими артистами виступів для армії, робота неурядових ромських організацій.

Активіст закликає до поширення інформації про таку роботу ромів, визнання їхніх зусиль та винагородження за це у післявоєнний час.

Зусилля висвітлити внесок ромів у військові дії стикаються зі стереотипним висвітленням ромської громади у багатьох ЗМІ, розповідає Наталія Томенко з ARCA - агентства, яке підтримує ромську молодь і працює над збереженням історії та культури ромів в Україні. Її організація висвітлює на своєму вебсайті історії кількох ромських солдатів.

Уряд України, пише The Guardian, також доклав певних зусиль для подолання стереотипів та визнання внеску меншин, зокрема ромів, в оборону країни в державних програмах. Відтак торік нагороду за хоробрість отримав Віктор Ільчак, солдат-ром із заходу України.

Активісти попереджають, що національний план відновлення в Україні не враховує багато окремих проблем, з якими стикаються роми. До прикладу, дехто з них проживає в неофіційному житлі без документів на право власності, що потенційно ускладнює доступ до компенсації або фінансової допомоги.

Післявоєнні плани також повинні брати до уваги непропорційні наслідки, які війна завдала для багатьох у ромській громаді, каже Анжеліка Бєлова, засновниця "Голосу Ромів" - організації, яка працює над розширенням можливостей ромських жінок в Україні.

Бєлова наголошує на посиленні уразливості й без того вразливих груп. За її словами, небагато організацій – як в Україні, так і за кордоном – займаються цими проблемами.

"У частині ромських поселень на заході України люди живуть у жахливих умовах, без газу, без тепла та без доступу до води", – розповідає вона. - "І вони невидимі для гуманітарних організацій".

Як повідомляв раніше Голос Америки, Державний департамент США у Міжнародний день ромів 8 квітня заявив про необхідність забезпечити права, рівність та збереження мови ромів.

"Роми продовжують стикатися з расизмом, дискримінацією та ксенофобією в багатьох частинах світу, що призводить до непропорційної бідності, несправедливості та навіть насильства щодо ромських громад. Роми також залишаються однією з найбільш безправних етнічних спільнот у світі", - заявив державний секретар США Ентоні Блінкен.

9 квітня Ромська фундація для Європи організувала презентацію в Брюсселі звіту про становище ромських громад в Україні з часу російського вторгнення, про службу ромів у лавах ЗСУ та те, як покращити життя цієї етнічної спільноти в Україні.

Звіт "Боротьба за справедливіше майбутнє" показує, що бюрократія, відсутність документів і упередження є головними перешкодами для допомоги та притулку для переміщених ромів в Україні, заявляють дослідники у мережі Х.

За їхніми даними, на Закарпатті проживає майже половина всіх внутрішньо переміщених ромів в Україні. Втім лише чверть опитаних на цій території ромів заявили, що мають доступ до реєстрації як внутрішньо переміщені.

"Цей звіт дає можливість не повторювати помилок минулого. Відбудова в Україні може бути моделлю для інших країн, щоб надати базові права всім. Ми можемо використати цю можливість, щоб побудувати кращу Україну, яка буде працювати для всіх, включно з ромами", - написала в соцмережі Х спеціальна представниця Держдепу з питань расової рівності та справедливості Дезіре Корм'є Сміт, яка представляла на презентації Держдепартамент США.

"Роми в Україні є лакмусовим папірцем того, чи цінності, які захищає їхня (українська – ред. ГА) армія, є більш ніж лише на словах", - пише в соцмережі Х президент Ромської фундації для Європи Зелько Йованович.

Дивіться також:

Історії чорнобильців, які пережили катастрофу на АЕС та окупацію. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:25 0:00

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Захоплюється йогою.  

Відео - найголовніше

Реакція на виступ Блінкена з гітарою в Києві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:26 0:00
XS
SM
MD
LG