Державний секретар США Гілларі Клінтон пообіцяла посилити охорону дипломатичних представництв у світі після того, як спеціальна Рада, яка розслідувала обставини загибелі у Лівії американського посла та ще трьох громадян США, розкритикувала Держдепартамент за систематичні провали у його роботі в цьому напрямку. Втім, деякі дипломати вважають, що підсилення охорони може зашкодити міжнародній політиці США.
Після нападу на американське консульство у Бенгазі 11 вересня цього року, держсекретар США Гілларі Клінтон призначила слідчу Раду у цій справі.
18 грудня Рада оприлюднила результати розслідування.
«Рада встановила, що рівень охорони у Бенгазі був недостатнім для гарантування безпеки у такому небезпечному регіоні, і охорона не могла протистояти нападу, що стався тієї ночі», - заявив член комісії адмірал Майк Маллен.
Пані Клінтон прийняла усі 29 пропозицій Ради. Фактичний наступник Клінтон, сенатор Джон Керрі схвально відгукнувся про її дії:
«Вона зробила більше, ніж рекомендувала комісія. Вона негайно посилила охорону американських представництв у небезпечних точках, а також попросила Конгрес збільшити витрати на безпеку на один мільярд триста мільйонів доларів».
Однак, не всі погоджуються з ідеєю посилити захист дипломатичних будівель. Деніел Серуер у минулому працював у багатьох дипломатичних представництвах США, включно з Багдадом. Нині він викладає дипломатію в Інституті міжнародних відносин при університеті Джона Гопкінса. На його погляд, посольства, які виглядають як фортеці, часто стають символами громадського незадоволення.
Він каже, що посол Стівенс мав достатньо причин переховуватися в будівлі посольства.
«Однак, щодо ризику, то він би був у більшій безпеці на вулиці, ніж у посольстві. Адже на вулиці 99 зі ста лівійців його радо вітали», - говорить колишній дипломат.
Втім, Серуер розуміє, що його аргументи важко донести до суспільства після вбивства посла. Перебуваючи під тиском, адміністрація Обами, швидше за все, буде продовжувати зміцнювати та нарощувати стіни своїх дипломатичних місій.
Після нападу на американське консульство у Бенгазі 11 вересня цього року, держсекретар США Гілларі Клінтон призначила слідчу Раду у цій справі.
18 грудня Рада оприлюднила результати розслідування.
«Рада встановила, що рівень охорони у Бенгазі був недостатнім для гарантування безпеки у такому небезпечному регіоні, і охорона не могла протистояти нападу, що стався тієї ночі», - заявив член комісії адмірал Майк Маллен.
Пані Клінтон прийняла усі 29 пропозицій Ради. Фактичний наступник Клінтон, сенатор Джон Керрі схвально відгукнувся про її дії:
«Вона зробила більше, ніж рекомендувала комісія. Вона негайно посилила охорону американських представництв у небезпечних точках, а також попросила Конгрес збільшити витрати на безпеку на один мільярд триста мільйонів доларів».
Однак, не всі погоджуються з ідеєю посилити захист дипломатичних будівель. Деніел Серуер у минулому працював у багатьох дипломатичних представництвах США, включно з Багдадом. Нині він викладає дипломатію в Інституті міжнародних відносин при університеті Джона Гопкінса. На його погляд, посольства, які виглядають як фортеці, часто стають символами громадського незадоволення.
Я переконаний, що не можна займатися дипломатією, ховаючись за семиметровою стіноюколишній дипломат Деніел Серуер.
Він каже, що посол Стівенс мав достатньо причин переховуватися в будівлі посольства.
«Однак, щодо ризику, то він би був у більшій безпеці на вулиці, ніж у посольстві. Адже на вулиці 99 зі ста лівійців його радо вітали», - говорить колишній дипломат.
Втім, Серуер розуміє, що його аргументи важко донести до суспільства після вбивства посла. Перебуваючи під тиском, адміністрація Обами, швидше за все, буде продовжувати зміцнювати та нарощувати стіни своїх дипломатичних місій.
