Світ про Кризу в Україні. Реакції політиків та ЗМІ

"Christian Science Monitor" розбирається, Чи може Німеччина допомогти розділеній Україні знайти порозуміння?

"Рішучіша Німеччина може перебувати у найкращій позиції, щоб домогтись співпраці з боку Росії та допомогти Україні задовольнити і Схід і Захід", - припускає матеріал.

"Більш активна закордонна політика може підійти новому коаліційному уряду Німеччини. Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Леєн заявила на Безпековій конференції у Мюнхені, що байдужість не підходить Німеччині. Там же міністр закордонних справ Німеччини Штейнмеєр заявив, що Німеччина завелика, щоб просто коментувати події з кулуарів".

"... Але потужна підтримка української опозиції сама по собі не допомагає вирішити дипломатичне протистояння. Вони лише поміщає Україну на давно відоме місце : між Росією та Європою".

"Багато залежатиме від того, як Німеччина спробує перекалібрувати відносини зі східними сусідами. Останні призначення дали підстави сподіванням, що Берлін прагне більш “сучасних” відносин з Росією: новий очільник відносин Німеччина-Росія у Берліні, Гернот Ерлер вважається більш відкритим до Росії, ніж його попередник"

"Щоб врятувати Україну, натисніть на її олігархів", - радить на сайті Атлантичної ради Адріан Каратницький.

"Західні уряди роками шукали діалогу з українськими олігархами та чули їх запевнення у відданості реформам та інтеграції України до Європейською союзу. Заради порятунку України настала пора додати до цього діалогу елемент тиску та примусити олігархів перейти від слід до діла", - йдеться у статті.

"У той час як деякі олігархи прагнуть тісніших взаємин з Росією, інші мають спільні інтереси з родиною Януковича, а інші підтримують курс Євромайдану - майже всі вони не раді централізації влади президентом. Ці олігархи мають нагоду використати нинішню кризу, щоб обмежити владу президента та захистити власні довго-термінові інтереси".

"Парламент у якому 50 відсотків обирались би за пропорційною системою, а решта 50 по одномандатних округах - припала би до душі бізнес еліті країні. На одномандатних округах гроші олігархів можуть грати вирішальну роль. А для Януковича така система стала би виходом. Його "Партія регіонів" зможе отримати значне представництво у наступному парламенті. А якщо нова Конституція перенесла б вибори президента (зі значно обмеженими повноваженнями) до Парлменту, Янукович може отримали шанс на довго термінове політичне виживання у час, коли проти нього налаштована більшість країни... Незважаючи на недовіру до Януковича, опозиція може погодитись на такого типу вирішення, особливо, якщо вона передбачатиме перехідний уряд експертів покликаний подолати економічну кризу та забезпечити вибори під наглядом міжнародних спостерігачів", - пише Каратницький.

"Чи варто Заходу втручатись в українські справи?", - питає на шпальтах "Форбс" Грег Саттел.

"Відвернутись від України значило би не лише забути про наші цінності, але і про наші власні інтереси. Наполягаючи на своєму, ми будемо на вірній стороні історичного процесу та на стороні справделивості", - пише автор.

"Янукович та його союзники хочуть всидіти на двох стільцях - грабувати вдома і при цьому наслоджуватись перевагами вільного, керованого законом суспільства за кордоном".

"Росія має не більше прав керувати Україною, ніж США диктували політику Мексиці, чи Канаді. Ми повинні бачити у заявах та діях Путіна саму їх суть : останню спробу диктатора-невдахи потішити свої імперські амбіції", - пише автор.

"Коли Олімпіада закінчиться, змагання за майбутнє України все ще триватиме. Питаттання у тому, який сценарій оберуть лідери Росії та Заходу", - пише на сторінках "Нью-Йорк Таймс" Селестін Боглен.

Видання цитує Андерса Аслунда, який вважає, що Росія має 4-и опції щодо України : "торговльна війна, газова війна, приховані акції та загроза військового втручання".