Над державними українськими установами Севастополя майорять російські прапори . Як повідомляє 15 березня кореспондент Російської служби «Голосу Америки», російські державні прапори вже встановлені на флагштоках місцевої адміністрації і на стіні будівлі Управління Служби безпеки в Севастополі .
Їх можна побачити і біля міської організації Партії регіонів. На багатьох патрульних міліцейських автомобілях зав'язані георгіївські стрічки .
Біля в'їзду на територію штабу Військово-морських сил України на саморобному флагштоку відразу два прапори - державний і прапор ВМС Росії .
У той же час у місті ніде не видно прапорів кримської автономії , які чимось схожі на російські .
Майбутній референдум, яка не визнається офіційною українською владою , Вашингтоном і Європою , проте, створює атмосферу піднесення і ажіотажу в Севастополі. По міських вулицях час від часу їздять колони автомобілістів і мотоциклістів з розвівається державною символікою сусідньої країни , водії з натхненням тиснуть на клаксони , перехожі їм у відповідь скандують «Росія ! »
Багато хто з пішоходів пов'язали георгіївські стрічки, деякі з них несуть російські прапори - військові і цивільні. На стінах будинків , стовпах і в салонах громадського транспорту розклеєні агітаційні листівки із закликом підтримати референдум про статус Криму.
У бюлетені референдуму пропонується відповісти всього на два питання : «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? » Або « Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України ? ».
На думку простих громадян України , жителів Севастополя , це два різних питання , хоча другий лише припускає більш широкі , ніж сьогодні, повноваження Кримської автономії у складі України .
У Севастополі своє розуміння фашизму.
«Кожен має право вибрати, як він хоче жити на своїй землі. Ніхто нас не змушує ні під яким дулом пістолета. Всі мирні, і абсолютно все за Росію, за свободу і за мир. Не тому, що, як кажуть, ми виступаємо за російський імперіалізм . Ми хочемо миру, ми проти фашизму», - підкреслює Катерина Ляліна, яка, за її словами, виросла в Києві , але останні двадцять п'ять років живе в Севастополі, де викладає українську мову.
Час від часу в ході інтерв'ю Катерина Ляліна переходить на українську мову, для того, щоб підкреслити свою любов до України, яка , за її ж словами, залишається для неї батьківщиною .
«Нас лякають, що Крим буде резервацією, як Абхазія або Придністров'ї. Але ми віримо, що Крим стане маленькою Італією, що Росія нам допоможе, а потім ми налагодимо відносини і з українським урядом. <...> Зараз у Києві фашизм. Я хочу , щоб там був мир , у мене там живуть діти й онуки , а тут - ми за Росію » , - підкреслює Катерина Ляліна . Її слова підтримують ті, хто зібрався біля пам'ятника Нахімову на мітинг на підтримку референдуму про статус Криму.
Поки Катерина Ляліна дає інтерв'ю, на площі Нахімова, де зібралися кілька сотень прихильників референдуму, до преси підходять бійці самооборони в уніформі. Вони вимагають надати журналістські посвідчення, які, нібито, дозволяють виробляти аудіозапис або фотозйомку і інтерв'ювати громадян.
Кореспондент однієї з китайських газет погано розуміє російську мову і прохання бійця самооборони, тому йому доводиться зробити паузу у своїй роботі. Після нетривалих пояснень він показує посвідчення журналіста і знову включає диктофон.
Ще одна співрозмовниця «Голосу Америки» трохи більше двадцяти років, як і Катерина Ляліна , проживає в місті Севастополі . Вона просить не називати її реального імені і не розголошувати подробиці переїзду в цей чорноморське місто :
«Нас, кримських татар , в Севастополі близько двох тисяч осіб , і всіх нас добре знають, - говорить Ясміна (ім'я змінено), - у нас немає шансів бути почутими, і я впевнена, що, в переважній більшості, кримські татари будуть бойкотувати цей референдум ».
Кримські татари проти референдуму.
Ясміна стверджує , що майбутній референдум не розповість про головне - якою є справжня кількість тих , хто проти входження півострова до складу Росії.
«У бюлетені всього два питання, і всі вони сформульовані так , щоб відповідальний , в будь-якому випадку , проголосував за відділення Криму від України . Необхідно, щоб у ньому був третій питання про те, чи підтримують кримчани нинішній статус Криму у складі України ? Але цього там нема», - вважає Ясміна .
Як повідомляє РІА «Новости» голова комісії Верховної Ради Криму з проведення референдуму Михайло Малишев повідомив, що «рішення Верховного суду України про визнання референдуму 16 березня незаконним є поспішним. З цього приводу є тільки одне прислів'я - про собаку і караван».
Інформаційне інтернет-агентство «Навігатор» цитує слова Михайла Малишева про те, що українські військові в Криму «перешкоджають підлеглим - кримчанам брати участь у референдумі 16 березня».
«Головна причина , по якій військовослужбовці не можуть покинути частини - це батьки-командири . Вони перешкоджають тому, щоб військовослужбовці залишили території частин і змогли проголосувати. Дуже шкода, що так відбувається , я думаю , велика кількість з них свій вибір зробило б відповідним чином » , - зазначив Михайло Малишев.
Напередодні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що не сумнівається в тому, що порушення прав людини в Криму, зрештою , стануть предметом судового розгляду.
«Ми в ситуації, коли жодна людина не може себе відчувати захищеним, тим більше, коли має відмінну точку зору від людей, які скоїли путч в Криму», - зазначив Рефат Чубаров 14 березня в ефірі телепрограми «Шустер.Live».
Він розповів телеглядачам про свою розмову 13 березня з помічником Генерального секретаря ООН з прав людини Іваном Шимоновичем, який 11 березня не зміг потрапити до Криму.
«Якщо йому створили перешкоди для в'їзду в Крим - це характеризує поведінку кримської влади», - підкреслив Рефат Чубаров.
У зв'язку з цим лідер Меджлісу розповів про подальші плани співпраці з міжнародними інституціями .
«Ми повинні говорити правду, поки нам не створять нездолані перешкоди. Людина повинна говорити правду завжди, поки може говорити. Треба кожен крок порушень фіксувати, доводити до міжнародних організацій, і потім вони дійдуть до суду, я не сумніваюся», - зазначив Рефат Чубаров.
Їх можна побачити і біля міської організації Партії регіонів. На багатьох патрульних міліцейських автомобілях зав'язані георгіївські стрічки .
Біля в'їзду на територію штабу Військово-морських сил України на саморобному флагштоку відразу два прапори - державний і прапор ВМС Росії .
У той же час у місті ніде не видно прапорів кримської автономії , які чимось схожі на російські .
Майбутній референдум, яка не визнається офіційною українською владою , Вашингтоном і Європою , проте, створює атмосферу піднесення і ажіотажу в Севастополі. По міських вулицях час від часу їздять колони автомобілістів і мотоциклістів з розвівається державною символікою сусідньої країни , водії з натхненням тиснуть на клаксони , перехожі їм у відповідь скандують «Росія ! »
Багато хто з пішоходів пов'язали георгіївські стрічки, деякі з них несуть російські прапори - військові і цивільні. На стінах будинків , стовпах і в салонах громадського транспорту розклеєні агітаційні листівки із закликом підтримати референдум про статус Криму.
У бюлетені референдуму пропонується відповісти всього на два питання : «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації? » Або « Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України ? ».
На думку простих громадян України , жителів Севастополя , це два різних питання , хоча другий лише припускає більш широкі , ніж сьогодні, повноваження Кримської автономії у складі України .
У Севастополі своє розуміння фашизму.
«Кожен має право вибрати, як він хоче жити на своїй землі. Ніхто нас не змушує ні під яким дулом пістолета. Всі мирні, і абсолютно все за Росію, за свободу і за мир. Не тому, що, як кажуть, ми виступаємо за російський імперіалізм . Ми хочемо миру, ми проти фашизму», - підкреслює Катерина Ляліна, яка, за її словами, виросла в Києві , але останні двадцять п'ять років живе в Севастополі, де викладає українську мову.
Час від часу в ході інтерв'ю Катерина Ляліна переходить на українську мову, для того, щоб підкреслити свою любов до України, яка , за її ж словами, залишається для неї батьківщиною .
«Нас лякають, що Крим буде резервацією, як Абхазія або Придністров'ї. Але ми віримо, що Крим стане маленькою Італією, що Росія нам допоможе, а потім ми налагодимо відносини і з українським урядом. <...> Зараз у Києві фашизм. Я хочу , щоб там був мир , у мене там живуть діти й онуки , а тут - ми за Росію » , - підкреслює Катерина Ляліна . Її слова підтримують ті, хто зібрався біля пам'ятника Нахімову на мітинг на підтримку референдуму про статус Криму.
Поки Катерина Ляліна дає інтерв'ю, на площі Нахімова, де зібралися кілька сотень прихильників референдуму, до преси підходять бійці самооборони в уніформі. Вони вимагають надати журналістські посвідчення, які, нібито, дозволяють виробляти аудіозапис або фотозйомку і інтерв'ювати громадян.
Кореспондент однієї з китайських газет погано розуміє російську мову і прохання бійця самооборони, тому йому доводиться зробити паузу у своїй роботі. Після нетривалих пояснень він показує посвідчення журналіста і знову включає диктофон.
Ще одна співрозмовниця «Голосу Америки» трохи більше двадцяти років, як і Катерина Ляліна , проживає в місті Севастополі . Вона просить не називати її реального імені і не розголошувати подробиці переїзду в цей чорноморське місто :
«Нас, кримських татар , в Севастополі близько двох тисяч осіб , і всіх нас добре знають, - говорить Ясміна (ім'я змінено), - у нас немає шансів бути почутими, і я впевнена, що, в переважній більшості, кримські татари будуть бойкотувати цей референдум ».
Кримські татари проти референдуму.
Ясміна стверджує , що майбутній референдум не розповість про головне - якою є справжня кількість тих , хто проти входження півострова до складу Росії.
«У бюлетені всього два питання, і всі вони сформульовані так , щоб відповідальний , в будь-якому випадку , проголосував за відділення Криму від України . Необхідно, щоб у ньому був третій питання про те, чи підтримують кримчани нинішній статус Криму у складі України ? Але цього там нема», - вважає Ясміна .
Як повідомляє РІА «Новости» голова комісії Верховної Ради Криму з проведення референдуму Михайло Малишев повідомив, що «рішення Верховного суду України про визнання референдуму 16 березня незаконним є поспішним. З цього приводу є тільки одне прислів'я - про собаку і караван».
Інформаційне інтернет-агентство «Навігатор» цитує слова Михайла Малишева про те, що українські військові в Криму «перешкоджають підлеглим - кримчанам брати участь у референдумі 16 березня».
«Головна причина , по якій військовослужбовці не можуть покинути частини - це батьки-командири . Вони перешкоджають тому, щоб військовослужбовці залишили території частин і змогли проголосувати. Дуже шкода, що так відбувається , я думаю , велика кількість з них свій вибір зробило б відповідним чином » , - зазначив Михайло Малишев.
Напередодні голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що не сумнівається в тому, що порушення прав людини в Криму, зрештою , стануть предметом судового розгляду.
«Ми в ситуації, коли жодна людина не може себе відчувати захищеним, тим більше, коли має відмінну точку зору від людей, які скоїли путч в Криму», - зазначив Рефат Чубаров 14 березня в ефірі телепрограми «Шустер.Live».
Він розповів телеглядачам про свою розмову 13 березня з помічником Генерального секретаря ООН з прав людини Іваном Шимоновичем, який 11 березня не зміг потрапити до Криму.
«Якщо йому створили перешкоди для в'їзду в Крим - це характеризує поведінку кримської влади», - підкреслив Рефат Чубаров.
У зв'язку з цим лідер Меджлісу розповів про подальші плани співпраці з міжнародними інституціями .
«Ми повинні говорити правду, поки нам не створять нездолані перешкоди. Людина повинна говорити правду завжди, поки може говорити. Треба кожен крок порушень фіксувати, доводити до міжнародних організацій, і потім вони дійдуть до суду, я не сумніваюся», - зазначив Рефат Чубаров.
