У травні цього року, скоріш за все, візит патріарха Російської православної церкви Кирила до Латвії не відбудеться. Президент Латвії Андріс Берзиньш звернувся з проханням до російського патріарха перенести візит на інший час. Експерти зазначають, що це рішення латвійської влади не залишиться без відповіді з боку Росії й латвійських православних християн.
Президент Латвії Андріс Берзиньш наголосив, що рішення перенести візит патріарха Кирила ухвалював сам, без зовнішніх порад.
«Оцінюючи розвиток ситуації в Україні, ескалацію агресії Росії я ухвалив рішення, що цей візит треба перенести. Це була лише моя ініціатива», – зазначив Андріс Берзиньш.
Наразі експерти звертають увагу, що лист латвійським президентом був підписаний ще 17 березня, але главі РПЦ його передали лише 3 квітня. На думку політолога Івети Кажоки, оприлюднення рішення Андріса Берзиньша сталося після того, як у Латвії пролунали пропозиції про його відставку.
Зокрема, після заяви латвійського президента, що запрошення для лідера Росії Володимира Путіна до Латвії залишається чинним, майже 400 діячів культури та інших відомих у Латвії осіб підписали відкритий лист Андрісу Берзиньшу із закликом оцінити відповідність посаді, яку він посідає. На їхню думку, президент повинен чітко висловити свою позицію не лише щодо подій в Україні, але й про характер російського політичного режиму, який «переріс в авторитарну диктатуру».
Латвійські посадовці сподіваються, що пропозиція президента перенести візит патріарха Кирила на осінь суттєво не вплине на відносини між двома країнами.
Екс-міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс вважає, що це вірне рішення, оскільки Російська православна церква завжди була пов’язана з політичним середовищем, тому під час візиту було б важко уникнути політичних сигналів.
На думку професора Теологічного факультету Латвійського університету Валдіса Тераункалнса, ставлення православної церкви Московського патріархату до подій у Криму було неоднозначним. З одного боку, Кирило не хоче ускладнити відносити з православними церквами в Україні, але з іншого – не може виступити проти Путіна.
«Якщо подивитися на послання Кирила у зв’язку з подіями в Україні, то вони дуже дипломатичні. Це свідчить, що патріарх маневрує між двома сторонами, але водночас Кирило висловив свою підтримку політиці Росії», – зазначив теолог.
Експерти наголошують, що оцінка останніх події в Україні, якоюсь мірою, поляризувала латвійське суспільство. Щоб зменшити негативний інформаційний вплив на російськомовну аудиторію Латвії, Національна рада з електронних ЗМІ країни ухвалила рішення на три місця обмежити ретрансляції на латвійській території телеканалу «Росія РТР».
Наразі дослідник православ’я у Латвії, професор Олександр Гаврилін вважає, що перенесення візиту російського патріарха може ще більше ускладнити ситуацію в країні, додавши до цього ще й релігійний аспект.
За його словами, прохання відкласти візит патріарха є безпрецедентним випадком, воно розчарувало латвійських православних і не залишиться без відповіді.
Латвійська православна церква – самокерована церква у складі Московського патріархату Латвії. Це третя за кількістю релігійна конфесія в країні, православні складають майже 25% від загальної кількості населення
Президент Латвії Андріс Берзиньш наголосив, що рішення перенести візит патріарха Кирила ухвалював сам, без зовнішніх порад.
«Оцінюючи розвиток ситуації в Україні, ескалацію агресії Росії я ухвалив рішення, що цей візит треба перенести. Це була лише моя ініціатива», – зазначив Андріс Берзиньш.
Наразі експерти звертають увагу, що лист латвійським президентом був підписаний ще 17 березня, але главі РПЦ його передали лише 3 квітня. На думку політолога Івети Кажоки, оприлюднення рішення Андріса Берзиньша сталося після того, як у Латвії пролунали пропозиції про його відставку.
Зокрема, після заяви латвійського президента, що запрошення для лідера Росії Володимира Путіна до Латвії залишається чинним, майже 400 діячів культури та інших відомих у Латвії осіб підписали відкритий лист Андрісу Берзиньшу із закликом оцінити відповідність посаді, яку він посідає. На їхню думку, президент повинен чітко висловити свою позицію не лише щодо подій в Україні, але й про характер російського політичного режиму, який «переріс в авторитарну диктатуру».
Латвійські посадовці сподіваються, що пропозиція президента перенести візит патріарха Кирила на осінь суттєво не вплине на відносини між двома країнами.
Екс-міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс вважає, що це вірне рішення, оскільки Російська православна церква завжди була пов’язана з політичним середовищем, тому під час візиту було б важко уникнути політичних сигналів.
На думку професора Теологічного факультету Латвійського університету Валдіса Тераункалнса, ставлення православної церкви Московського патріархату до подій у Криму було неоднозначним. З одного боку, Кирило не хоче ускладнити відносити з православними церквами в Україні, але з іншого – не може виступити проти Путіна.
У зв’язку з подіями в Україні патріарх маневрує, але водночас Кирило висловив підтримку політиці РосіїВалдіс Тераункалнс
«Якщо подивитися на послання Кирила у зв’язку з подіями в Україні, то вони дуже дипломатичні. Це свідчить, що патріарх маневрує між двома сторонами, але водночас Кирило висловив свою підтримку політиці Росії», – зазначив теолог.
Експерти наголошують, що оцінка останніх події в Україні, якоюсь мірою, поляризувала латвійське суспільство. Щоб зменшити негативний інформаційний вплив на російськомовну аудиторію Латвії, Національна рада з електронних ЗМІ країни ухвалила рішення на три місця обмежити ретрансляції на латвійській території телеканалу «Росія РТР».
Наразі дослідник православ’я у Латвії, професор Олександр Гаврилін вважає, що перенесення візиту російського патріарха може ще більше ускладнити ситуацію в країні, додавши до цього ще й релігійний аспект.
За його словами, прохання відкласти візит патріарха є безпрецедентним випадком, воно розчарувало латвійських православних і не залишиться без відповіді.
Латвійська православна церква – самокерована церква у складі Московського патріархату Латвії. Це третя за кількістю релігійна конфесія в країні, православні складають майже 25% від загальної кількості населення
| Передрук з "Радіо Свобода" |
