Цього тижня США та ЄС прийняли узгоджені секторальні санкції, спрямовані проти фінансового та енергетичного секторів російської економіки, наклали ембарго на торгівлю з Росією зброєю та товарами подвійного призначення, а також розширили списки фізичних та юридичних осіб, проти яких застосовуються персональні санкції.
Голос Америки: З тих банків і компаній, проти яких запровадили санкції американці, які є найбільш значущими і найбільш близькими до президента Путіна особисто?
Слава Рабинович: Як мінімум один з них є дуже близьким до президента Путіна - це ВТБ, абсолютно системо утворюючий банк. У Росії це - другий за величиною банк з державною участю. При цьому у ВБТ є величезна інвестиційна складова, яка називається «ВТБ Капітал». За останні кілька років, починаючи з кризи 2008-го року, ВТБ відібрав величезну кількість ринкового пирога у незалежних банків Росії, сильно зачистив галявину в такій вільної галузі, яку ми називаємо інвестиційна банківська справа. Виникнуть проблеми у «ВТБ Капіталу» як у інвестиційного банку, що викличе додаткові проблеми для залучення іноземного капіталу в Росію.
Г.А.: Наскільки сильно санкції вдарять по банківській справі в цілому?
С.Р.: Навіть без їх введення, санкції працюють дуже-дуже сильно. Мої знайомі банкіри від Лондона до Нью-Йорка кажуть мені про те, що у них запроваджена фактична заборона на бізнес з Росією як з країною, тобто з усіма емітентами, з усіма компаніями, регіонами, з муніципалітетами і взагалі - з сувереном.
У них є страх перед репутаційними і фінансовими втратами з одного боку, а іншого - будь-який потенційний прибуток від угод з російськими юридичними або будь-якими іншими особами, як в інвестиційній банківській сфері, так і в комерційній банківській сфері можуть бути з'їдені колосальними штрафами, зокрема Міністерства фінансів США.
Страх фінансових втрат, страх перед втратами репутаційними і страх перед тим, що потенційний прибуток можуть відібрати в рахунок погашення штрафів, це все дорівнює слову, яке називається токсичність на Вол-Стріт. А на Вол-стріт є золоте правило - все, що токсичне, не чіпати. І в цьому полягає найбільша небезпека для російської економіці. Можна три години говорить про специфіку кожного раунду санкцій, але ось цей ефект страху і ефект токсичності є найстрашнішим для Росії.
Я працюю на фінансовому ринку Росії з 1995-го року. Разом зі мною починали такі люди, як Рубен Варданян, засновник найстарішого банку в Росії «Трійка-Діалог». Там були засновники «Ренесанс-Капіталу». Це були «Альфа-банк» і багато інших. Ми всі протягом останніх 20 років працювали над тим, щоб відкрити так звані ліміти, з тим, щоб працювати з нашими контрагентами на Заході та на Сході. Ці ліміти не відкривались просто так. Це довга, копітка робота, пов'язана з довірою контрагентів і інвесторів до ринку, інструментів, компаній та клієнтів. На фінансовому ринку взагалі багато чого залежить від довіри. Ці ліміти були встановлені і вони росли все більше і більше.
Битва за Шахтарськ. ФОТО
Якщо зараз ми можемо констатувати, що американські індекси перевищують свої докризові позначки, то російський ринок знаходиться рівно на 50% нижче своїх докризової значень. Ринок РТС, який вимірюється в доларах, був приблизно 2500 пунктів на травень 2008-го року.
Це був пік. А цього травня він був 1200. Ми можемо констатувати, що за останні 6 років інвестори мали негативну прибутковість рівно на 50%. Це не було викликано якимись геополітичними катаклізмами. Це було викликано поганою поведінкою Росії з точки зору інвестиційного клімату, корупції, корпоративного управління, крадіжки і так далі.
Зараз же відбувся реальний геополітичний катаклізм, і він ще більше збільшується у своїй амплітуді тим фактом, що президент Путін насправді був послідовником Єльцина в інтеграції Росії в глобальну економічну систему і міжнародний глобальний фінансовий ринок. Всі ці 20 років, що я і мої колеги перебуваємо на фінансовому ринку, російська економіка і російський фінансовий ринок стояли на шляху до інтеграції.
Дезінтеграція відбувається прямо зараз на наших очах, і вона не можлива за якісь місяці або тижні. Російську економіку і фінансовий ринок не можливо висмикнути зі світової системи. Це було б можливо і менш болісно, якби Росія за останні 20 років була б не Росією, а Північною Кореєю. Але це ж не так. Наприклад, летить літак, у нього ж повинен бути радіус розвороту, щоб полетіти назад. Він не може в одній точці розвернутися.
Ситуація, яка відбувається, викликає і ще більше викличе реальні катаклізми, по-перше, насамперед в економіці і на фінансовому ринку Росії, а, по-друге, може викликати катастрофічні явища на глобальних фінансових ринках.
Ще сюди додається фактор позовів, які вже пред'явлені і ще будуть пред'явлені до Росії. Зараз є позов від GML, колишніх акціонерів «Юкоса», майже на 52 млрд доларів.
Я впевнений, що Україна разом з іноземними юристами обчислює так званий квантум для надання позовів до судів щодо Криму. Квантум - це економічно обґрунтована цифра, в які Україна оцінює свої втрати від званої анексії Криму. Позови України по Криму можуть становити чверть трильйона доларів, півтрильйона доларів. Таких коштів у Росії немає. Позов від GML на 50 з гаком мільярдів доларів - це вже 2.5% від ВВП. Це вже більше, ніж половина стабілізаційного фонду. При поганому сценарії для економіки все золотовалютні запаси економіки можуть бути легко витрачені протягом року.
Вони величезні у своїй абсолютній величині, але не дуже великі з точки зору того, що може і повинно бути витрачено на порятунок рубля, на експортно-імпортні операції в умовах кризи.
У результаті Росія як суверенна держава при позовах на сотні мільярдів доларів незабаром може стати неплатоспроможною, просто не мати тієї ліквідності, яка необхідна для задоволення цих позовів. Тоді виникає питання, як рішення неплатоспроможності вирішуватимуть міжнародні судові пристави. Почнеться арешт активів і це дуже серйозна проблема для країни.
Найбільшого ризику арешту зазнають ті активи, які не захищені суверенної недоторканністю. Ніхто не може заарештувати будівлі посольства, літаки ВВП або кораблі ВМС. Але будуть заарештовувати активи, які знаходяться на 100% у державній власності. У цьому випадку Газпром і Роснефть не надто під великим ризиком, тому що вони мають міноритарних акціонерів. А ось компанії, які 100% державні, в яких є комерційна складова, наприклад, банк ВЕБ - прямий кандидат. Тут навіть санкцій не потрібно. Якщо будуть позови, то я вважаю, що з юридичної точки зору, ВЕБ - під найбільшим ризиком. Можу припустити, що рахунки самого Центробанку під великим ризиком.
Г.А.: Якими можуть бути наслідки для звичайних росіян?
Передбачати точні часові рамки і амплітуду лиха дуже складно, тому що в цій ситуації головну роль грає геополітика. За хвилину до краху Боїнга світ був одним, а через хвилину після катастрофи став іншим. І ці чинники неможливо передбачити.
При самому негативному сценарії економіка Росії може потерпіти повний колапс вже через три-шість місяців. При базовому сценарії я бачу сильний колапс через 20 місяців. При оптимістичних сценаріях, може, це може статися через 30 місяців і не буде так жахливо. Але я думаю, що ми в принципі повинні орієнтуватися на строк від 10 до 20 місяців і на значні погіршення.
Буде величезна девальвація рубля. Росія є дуже сильним імпортером всього, що тільки можна. Імпортна складова споживчого кошика може дорівнювати 50%. При девальвації рубля всі імпортери розоряться. Настане дуже сильне зниження ВВП. Економіка буде в рецесії. Рецесія, негативне зростання ВВП, поєднаний з високою інфляцією через падіння рубля, називається стагляфіція. Росія може потрапити в стагфляцію. Неможливо буде навіть монетарною політикою щось робити, бо, з одного боку, ви повинні процентну ставку підвищувати для утримання інфляції, а з іншого боку - процентна ставка душить економіку ще більше, тому що її потрібно в цьому випадку знижувати. Стагфляція - це дуже страшна річ.
Російський бунт нікому не потрібен - ні владі, ні 86% тих, хто підтримує Путіна, ні 14% тих, кого називають 5-ої колоною і національними зрадниками
Почнеться масове закриття компаній. Велика втрата робочих місць. Велике безробіття. Зменшення стабільності домогосподарств у фінансовому плані. Ймовірно, велике банкрутство домогосподарств через серйозні борги. Почнуться дефолти по іпотечних кредитах і за споживчими кредитами.
Ці дефолти вдарять по російській банківській системі другою хвилею, тому що перша хвиля буде від компаній, корпорацій, які кредитувалися в цих банках і відповідно, коли вони будуть розоряться, вони не зможуть платити по боргах. Це означає, що у банків кредитні портфелі будуть поганої якості. У банків активи будуть поганими, а пасиви - це населення, яке хоче забрати свої депозити. Почнуться проблеми навіть у найбільших банків. Це системний ризик для всієї банківської системи.
Плюс до цього додадуться віялові дефолти від населення і, відповідно, - банківська криза, наслідки якої теж складно передбачити. Ось це замкнене криза, ось ця спіраль, яка буде обертатися вниз, вона за собою потягне ще більшу кількість банкрутств, ще більш зниження ВВП і вона буде розкручуватися, поки не дійде до самого дна. Ось це дно воно, власне кажучи, не знаю, яким і коли буде, але колись воно буде якимось.
Г.А.: Але от у США деякі експерти стверджують, що в Росії не споживче суспільство і для них погіршення рівня життя на 10-15% не складає ніякої незручності. Я особисто з цим не згодна. Якими ви бачите соціально-політичні наслідки при сценарії, який ви описали?
С.Р.: Ось вам приклад. У Ленінградській області є місто Пікальово з так званим містоутворюючим підприємством, де одне підприємство на всю округу і воно закривалося через те, що було фінансово неспроможним. Співробітники, працівники федерального підприємства вийшли і перекрили федеральну трасу. І для того, щоб загасити цю пожежу, Президент Путін прибув на вертольоті особисто. І він привіз з собою Олега Дерипаску і змусив сторони підписати різні угоди, щоб запустити цей завод знову, і робочі звільнили федеральну трасу.
Ми говоримо про реальний бунті черні, який може бути руйнівним для абсолютно всіх сторін
Я думаю, що президент Путін і його оточення були сильно налякані. І там не було ніякої політики. Це - глобальна фінансова криза, яка докотилася до Росії, накрила її. Путін і його оточення боялися, що таке Пікальово буде на кожному кілометрі.
При всіх цих сценаріях ризик повторення Пікальова дуже істотний. Російський бунт нікому не потрібен - ні владі, ні 86% тих, хто підтримує Путіна, ні 14% тих, кого називають 5-ої колоною і національними зрадниками. Ніхто з цих сторін не хоче вуличного бунту за образом і подобою того, що ми можемо собі уявити в Росії. Це буде не буржуазна революція, палацовий переворот або ж м'яке відпускання від справ нинішньої влади, навіть не Майдан. Ми говоримо про реальний бунті черні, який може бути руйнівним для абсолютно всіх сторін.
Г.А.: Багато говорять, що Росії Захід особливо і не потрібен. От є країни БРІКС, які залишаться партнерами у будь-якій ситуації.
С.Р.: Гроші не мають кордонів. Китайці продемонстрували всьому світу своє вміння чекати і наносити удар в потрібний момент. Не будемо аналізувати, що Росія підписала з Китаєм, але ви все розумієте. Що стосується Індії, то там до недавнього часу була страшна корупція і багато проблем, які можна порівняти з нашими.
Яка Індія, якщо їх ринок досі напівживий? Китайці, бразильці, індуси - вони не дурники, вони точно такі ж інвестори як європейці, англійці, американці. Це все - абсолютні ілюзії, якими люди, які нічого не розуміють у фінансових ринках, годують тих людей, які теж нічого не розуміють у фінансових ринках. Це казки. Абсолютні казки.
Дивіться також : Британський журналіст вважає, що Захід "сприяв" корупції Януковича
