Перемога Путіна – лише уявна, насправді він загнав себе в глухий кут, пише у Financial Times Лілія Шевцова з московського центру Carnegie. «Тактичні перемоги часто закінчуються стратегічними поразками. Саме до цього рухається Владімір Путін. Спочатку розрахунок російського президента здавався правильним: Захід проковтнув анексію Криму, а українці не опиралися через страх повномасштабної війни». Путін отримав велику підтримку населення, але розпочавши війну, він став її заручником.
«Тепер він не може припинити війну, не втративши владу. Поки що він укладає угоди та носить капелюх миротворця, але він неодмінно повернеться до своєї обложеної фортеці. Він може правити тільки поневолюючи народ таким чином, який може виправдати лише війна».
Своїми санкціями США та ЄС не можуть змусити Путіна відступити, а Захід не надає Києву смертоносну зброю та не виконує своїх зобов’язань гарантувати цілісність України відповідно до міжнародного законодавства, а НАТО не прийняло її під свій захист. «Решта світу мовчки ратифікувало розчленування України», – пише політолог.
Однак усе це не означає, що Путін виграв – насправді він знову прорахувався, вважає вона. Росіяни не готові до тривалої війни, і мало хто ладен загинути за путінський режим. Російська телепропаганда не зможе довго підтримувати воєнний запал у суспільстві, а економічні труднощі невдовзі протверезять російське суспільство.
«Іронія полягає в тому, що Новоросія скоро стане проблемою для російського президента. Кремлю доведеться давати раду з добре озброєними сепаратистами, розсердженими через те, що Москва не взяла їх на утримання […] На них з нетерпінням чекають на батьківщині – але тільки в трунах».
У статті «В Україні згасає ентузіазм з приводу відокремлення та реформ» у World Affairs Journal Олександр Мотиль звертає увагу на три важливі новини. По-перше, згідно з телефонним опитуванням, яке здійснила російська соціологічна служба Фонду боротьби з корупцією, 87% жителів Одеської та Харківської областей підтримують суверенітет України, а 43% не сприймають путінський проект «Новоросія».
Наступна новина, пише політолог, не така гарна: в Україні досі не почалися реформи. «Війна виправдовує певну інерційність уряду Яценюка у здійсненні реформ, але – якщо врахувати, що структурні економічні реформи є передумовою для здатності України вести війну, а отже, вижити, – на війну не можна списувати все. Насправді що довше триватиме війна, то слабшим виглядатиме виправдання».
Ще одна новина, що привернула увагу автора, – це недавно оприлюднений внутрішній звіт Міністерства закордонних справ Німеччини, в якому сказано, що Росія перетворилася на авторитарну державу «майже в усіх аспектах».
«Гадаю, краще пізно, аніж ніколи, хоча економічна взаємопов’язаність і взаємозалежність заважатимуть Берліну об’єктивно оцінювати ситуацію ще багато років. Такими темпами Берлін оголосить путінську агресію проти України «війною» десь 2029 року», – іронізує політолог.
