Проєвропейська більшість у новообраній Верховній Раді може стати для України нагодою почати все спочатку, пише політолог Джуді Демпсі з Carnegie Europe. А Європейському Союзу треба раз і назавжди обрати стратегію відносин з Україною.
Привітань від ЄС з проєвропейським вибором України й навіть надання їй величезних сум фінансової допомоги, за словами авторки, недостатньо для гарантування безпечного майбутнього цієї країни: «ЄС повинен вирішити, яким буде його вплив на Східну Європу. На практиці це означає, що ЄС має визначитися, як далеко він готовий роширюватися на схід і, зрештою, які відносини він хоче мати з Росією».
Тепер, коли Блок Петра Порошенка здобув більшість на парламентських виборах, на другому місці опинився «Народний фронт» прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, а комуністи вперше за часів незалежності не пройшли до парламенту, у ньому буде проєвропейська більшість.
«Порошенко та Яценюк обіцяли здійснити масштабні реформи, хоча наразі мало що було зроблено. Тепер обидва лідери мають мало виправдань [для бездіяльності]», – пише вона.
Вони повинні довести, що агресія Росії не завадить Україні здійснити реформи. Якщо ж українські лідери зазнають поразки на цьому шляху, це означатиме перемогу Росії.
Обсяг реформ, які необхідно здійснити Україні, м’яко кажучи, велетенський, продовує авторка, і вина за слабкість і корумпованість державного апарату лежить не тільки на Януковичі: уся ця система існувала й у 90-х роках.
Для реформування всіх українських органів влади президентові «потрібні добре оплачувані державні службовці та фахівці, вільні від корупційних зв’язків […], а також сильні, незалежні та компетентні групи громадянського суспільства для контролю за українськими міністерствами, судами та системою судочинства та силами безпеки».
«Саме за такі зміни проголосували українці 26 жовтня», – підсумовує політолог.
«Фантастичним» і «надто амбітним» названо проект спорудження стіни для оборони українсько-російського кордону в статті «Велика українська стіна» на американському веб-сайті The Daily Beast.
«Хоча проект стіни завдовжки майже 2 тис. км виглядає малоймовірним і майже таким самим непрактичним, як лінія Мажино, уряд уже виділив кошти на проект, і роботи почалися на кордоні біля Харкова на півночі, поза зоною конфлікту», – пише автор Віджай Махешварі.
Неважливо, іронізує він, що Україна на межі дефолту, а оцінкова вартість цієї, за визначенням автора, «примхи» та «маячні» становитиме 100 млн євро – що вдесятеро більше, аніж поточний оборонний бюджет України, або що бойовики за підтримки Росії можуть напасти на тих, хто цю стіну споруджуватиме. Крім того, навряд чи вдасться спорудити стіну на захопленій сепаратистами території. Однак ця ідея стала дуже популярною в українському суспільстві, пише автор, і тимчасом як «антиросійська риторика сягає точки кипіння», видається, що план великої стіни буде частиною національного дискурсу ще досить довго.
Новообрана Верховна Рада дасть відсіч Путіну та захистить Україну, пише Пол Родерік Ґреґорі у Forbes. Три партії, які за результатами екзит-полів отримали найбільше голосів, мають проєвропейські погляди, а дві «радикальні» партії, що потрапили до парламенту, «не даватимуть їм спуску, якщо ті підуть на поступки Росії», вважає він.
«Західні розумники вже нарікають, що обрання прозахідного парламенту стане загрозою для вирішення кризи. Кореспондент Time Magazine скаржиться, що внаслідок неучасті в голосуванні проросійського населення (їхні самопризначені поводирі вирішили бойкотувати вибори) вибори не усунуть розкол», – пише оглядач.
Газета Washington Post пише, що попередні результати виборів до Верховної Ради свідчать, що українці, імовірно, вибрали найбільш прозахідний парламент за 23 роки новітньої історії України.
Кореспондент Майкл Бірнбаум посилається на екзит-поли, згідно з якими виборці підтримали політику президента Порошенка: «У новому парламенті з’являться нові обличчя, яким доведеться вирішувати проблеми, що можуть стурбувати навіть найдосвідченіших державних діячів: економіка країни понищена війною, припинення постачань російського газу загрожує кризою з опалюванням уже в січні, а підтримувані Росією сили міцно контролюють ключову частину промислового регіону на сході».
Проєвропейський вибір значною мірою став можливим тому, що найбільш проросійські регіони – анексований Крим і частина Донбасу – опинилися поза контролем Києва, – пише автор.
Після виборів може зрости загроза відновлення активних бойових дій на сході, бо кілька партій вели кампанію з обіцянками перемогти сепаратистів, передбачає він. Проросійські сили тим часом також заявляли, що хочуть захопити нові українські території.
«На формування коаліції для створення уряду в новій Верховній Раді може піти кілька днів, а можливо – тижнів… Перше велике випробування для нових парламентаріїв може настати вже в середу, коли очікують нової українсько-російської зустрічі про відновлення постачання газу», – пише кореспондент.
