Мешканці захоплених частин Донбасу ведуть «битву за виживання», яка щодня стає ще запеклішою, пише Ендрю Рот у репортажі зі Східної України для New York Times.
«Пенсії заморожено, банки закрито, а полиці в аптеках порожні, що великою мірою є наслідком заходів, які Київ вжив, щоб ізолювати бойовиків, підтримуваних Росією, і запобігти потраплянню державних коштів до рук сепаратистів», – пише кореспондент.
«Лікарі без кордонів» можуть надати лише невелику допомогу через обмеження, встановлені Україною на види та кількість препаратів, які організація може привезти в країну, продовжує він. До кабінету кардіолога, який він відвідав, щодня приходять 200 осіб, серед яких 90% – літні люди, часто з хронічними хворобами, які піддаються лікуванню, як-от підвищений тиск, серцеві проблеми та діабет. Однак доступних препаратів залишилося мало, і ціни на них зросли вдвічі чи втричі.
«Доставка медичних препаратів старим людям могла б здаватися простим завданням, однак воно загрузло в складному політичному питанні: хто керуватиме та утримуватиме українські території, захоплені проросійськими сепаратистами?», – запитує автор.
Хоча Росія, можливо, й має військову й тактичну перевагу в Україні, однак у довгостроковій перспективі вона слабка, пише Жан-Марі Ґехенно в угандійській щоденній газеті New Vision. Через низькі ціни на енергоносії та західні санкції Росія не зможе багато витрачати на підтримання військового конфлікту в Східній Україні, вважає він.
Колишній керівник миротворчих операцій ООН, Ґехенно називає конфлікт в Україні «однією з найбільших загроз світовому порядку та європейській стабільності за останні 25 років». Він нагадує читачам про Будапештський меморандум, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії свого суверенітету від Росії, Британії та США.
«Знехтувавши міжнародним законодавством, російський президент Володимир Путін неприкрито заявив, що сила – це єдине що має значення», - пише автор.
Він пропонує трьом постійним членам Ради Безпеки ООН (Франції, Британії та США), а також Німеччині та ЄС призначити єдиного старшого уповноваженого, який би постійно підтримував відносини між Україною, НАТО та Путіним. Необхідно враховувати стурбованість Росії розширенням західних інституцій на схід і заявити, що Україна не стане членом НАТО; водночас ЄС має тримати двері відкритими для України як стимул для здійснення нею реформ.
Також Захід «має заохочувати неформальні прямі контакти між українським урядом і різноманітними діячами в Східній Україні, яких зараз називають «сепаратистами. Це сприятиме побудові довіри, що полегшить майбутню децентралізацію», вважає автор.
Водночас Захід має надавати Україні зброю та посилити присутність НАТО в сусідніх з Росією державах. Санкції проти Росії мають залишатися чинними доки не встановиться мир; в іншому разі наголос має бути на санкціях, спрямованих проти конкретних осіб і компаній, а не всього російського народу, пише Ґехенно.
Дивіться також: Інформаційна війна за Донбас та Крим триває і досі Росії вірили більше - експерт
