Те, що ще іще недавно здавалося Греції страшним міфом із сумним фіналом, тепер може стати реальністю. Країна, як ніколи раніше, наблизилася до стану дефолту. Її європейські кредитори вимагають повернути борги не пізніше 30 червня. Настрашені майбутніми фінансовими негараздами, греки квапляться зняти з рахунків готівку, а високопосадовці країни вже цього понеділка планують закрити банки, щоби вберегти Грецію від остаточного фінансового колапсу й сповзання в прірву.
Черги до банкоматів почали рости, після того, як у суботу парламент схвалив рішення провести 5 липня референдум, на якому греки мають вибрати, чи варто Греції пристати на вимогу кредиторів щодо погашення боргу. Ціна питання - один із шість мільярдів доларів, які Греція має повернути Міжнародному Валютному Фонду. У заголовках сьогоднішніх грецьких газет винесено питання – «так» чи «ні» Європі? Грецькі пенсіонери Найкос та Параскеві звістку про референдум сприйняли радісно.
«Я віддам свій голос за те, щоб сказати ні всім тим банкірам і покарати тих, хто вкрав гроші грецького народу», - каже мешканець Афін Найкос.
«Я дуже рада, що референдум відбудеться. І я теж скажу «ні», - погоджується Параскеві.
Натомість 63-річний афінянин Яніс Антоніу референдум не підтримує. Відповідальність за те, що коїться в його країні він покладає як на європейських банкірів, так і на власний лівацький уряд, який провалив програму реформ і тримає населення Греції в режимі жорсткої економії.
«Рішення в цій ситуації не може буде знайдене шляхом ультиматумів, що лише ведуть Грецію до катастрофи», - каже він.
Директор-розпорядниця Міжнародного Валютного Фонду Крістін Лаґард нині оперує саме мовою ультиматумів. Рішення провести референдум в країні, щодо того, чи варто їй віддавати борг, викликало обурення чиновниці. Вона вже назвала майбутній референдум нелегітимним, позаяк грецькі чиновники планують його пізніше за фінальну дату сплати боргу, яка призначена на вівторок, 30-го червня. Міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс все ще сподівається, що Греція зможе домовитися відсунути дату виплати боргу. Й каже, що авторитет Єврозони похитнеться, якщо з’ясується, що вона не може іти на зустріч своїм партнерам. Однак у самій Єврозоні не виключають можливість виходу Греції із неї, якщо та всерйоз не візьметься за реформи.