Чому США вважають за необхідне стримувати Росію, пояснюється у статті на сайті приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor.
Ще 1946 року, на початку «холодної війни», американський дипломат Джордж Кеннан надіслав з посольства в Москві «довгу телеграму» – документ, в якому виклав політику стримування Радянського Союзу та його сателітів. Це було основною стратегією відносин Сполучених Штатів із СРСР аж до 1991 року, пише Юджин Чаусовський.
І хоча СРСР більше не існує, ця політика ніколи не втрачала актуальність для США – особливо тепер, коли обидві держави знову зійшлися в тісному протистоянні.
«Геополітичний імператив, що стоїть за цією політикою, – запобігання виникненню регіональних гегемоній, що здатні кинути виклик США, – ніколи не зникав, про що свідчить постійне розширення НАТО і ЄС. Тепер, коли Росія протягом останнього десятиліття відроджується як регіональна сила, Вашингтон вочевидь струшує пил, яким припала «довга телеграма».
Події в Україні доводять, що ключові аспекти політики стримування досі вкрай актуальні, пише автор. Революція в Україні, на його думку, виникла як протест проти дедалі сильнішого впливу Росії в Україні. У відповідь на підтримку Євромайдану з боку США та Європи Росія анексувала Крим і підтримала сепаратистів у Східній Україні, а Захід, своєю чергою, запровадив санкції проти Росії.
«Отже, те, що почалося як політичне стримування Росії в Україні Сполученими Штатами через підтримку усунення проросійського уряду на користь прозахідного, збільшилося в масштабі, включивши в себе економічний і безпековий компоненти стримування», – пише Чаусовський.
