Гучні заяви президента Петра Порошенка про успішне втілення реформ в Україні – лише ширма, пише Тарас Кузьо у статті «Гроші й досі правлять Україною» в Foreign Policy. Кілька тижнів тому Порошенко у Wall Street Journal писав про поступ уряду в боротьбі з більш як 20-річною спадщиною «урядування радянського зразка, повсюдною корупцією, кумівством і неефективною політикою», і згадав про створення нової поліції, зусилля в напрямку реформування судової системи, залучення іноземних реформаторів на ключові державні посади, пише Кузьо, старший дослідник у Канадському інституті українських досліджень Університету Альберти.
Порошенко також згадав, що 2,702 чиновників звинуватили в корупції, однак адміністрація президента, пише автор, відмовилася надати йому їх перелік, пославшись на «конфіденційність». «От вам і нова прозора Україна після Євромайдану, про яку так гучно кричать», – зазначає політолог.
«На жаль, це небажання дозволити зазирнути, що ж стоїть за розрекламованими зусиллями Порошенка у втіленні реформ, є красномовним», – пише Кузьо і додає: жодні позитивні заголовки не здатні приховати, що боротьба з корупцією відбувається надто повільно.
Центральною проблемою є невиконання президентом власних обіцянок покласти край всепроникному впливу олігархів, і поодинокі арешти деяких чиновників є лише «потьомкінськими селами», пише автор, посилаючись на результати опитування Міжнародного республіканського інституту, згідно з яким 40% українців не бачать змін, а 32% вважають, що зміни відбуваються надто повільно.
«З наближенням другої річниці протестів на Євромайдані в листопаді українці дедалі більше втрачають ілюзії, націоналістичні популісти набирають популярності і закликають до повалення Порошенка, а проросійські сили й олігархи, яких не торкнулася корумпована українська судова система, залишаються такими ж потужними, як і раніше. Порошенко повинен виконувати свої обіцянки. Якщо, як виглядає, він цього не зробить, європейська інтеграція України зупиниться – і революція на Євромайдані залишиться в пам’яті такою ж безславною, як Помаранчева революція десять років тому», – підсумовує політолог.
Дивіться також: Аналіз: Коли чекати Обаму в Україні?