До інавгурації сорок п’ятого президента США Дональда Трампа залишається лічені дні, а по всій країні – у понад 65 містах – проходять демонстрації активістів за права меншин та іммігрантів. Методистська Єпископальна Церква у Вашингтоні відома своєю історичною участю у русі за громадянські права. У суботу вона була знову переповнена. Цього разу – учасниками акції, які закликають новообраного президента відмовитись від жорсткої політики, яку він обіцяв проводити у разі обрання на посаду.
Головні вимоги до новообраного президента учасників акцій по всій країні - не здійснювати масових депортацій та зберегти дію програми, яка захищає права семисот тисяч нелегалів, що прибули у США дітьми.
Ми виступаємо єдиними фронтом – афроамериканці, вихідці з Азії, Латинської Америки – у боротьбі за імміграційну реформу. Ми віримо, що зараз республіканці мають можливість щось зробити, адже вони звинувачували Барака Обаму у тому, що він зупинив реформу. Сьогодні вони контролюють Сенат, Палату представників та Білий Дім”, - каже активіст Ґуставо Тооррес.
Демонстрації під гаслом «Ми тут залишимось» почалися у суботу, напередодні символічного для активістів за громадянські права свята – Дня Мартіна Лютера Кінґа молодшого, який у 50-60 роках минулого століття став лідером громадянського руху. Понад дві з половиною тисяч людей зібрались у суботу в Методистській Церкві, щоб вшанувати Мартіна Лютера Кінґа та заявити про свою готовність чинити опір імміграційній політиці Трампа.
«Я тут, щоб підтримати цих людей. Є в тебе документи, чи ні, не має значення. Ми прийшли, щоб боротися, і ми маємо рівні права.», - каже громадянка США Марія Ґомес.
Її підтримує Тіна Кесавонґ, яка проживає у США 36 років:
«Я прийшла, щоб підтримати кожного іммігранта. Ми американці. Навіть не за паспортом, а в серці, тому що ми хочемо кращого майбутнього для наших дітей”.
Під час передвиборчої кампанії Дональд Трам пообіцяв скасувати дію програми, що захищає від депортації незаконних іммігрантів, які прибули у США дітьми, називаючи її неконституційною. Також новобраний президент обіцяв депортувати 3 мільйона нелегалів, які, за його словами, є злочинцями.
«Ми часто родиною за вечерею говоримо про те, які у нас права, говоримо про те, що таке рейд. Що робити, якщо до нас прийдуть агенти імміграційної служби. У нас всі документи зібрані. І ми знаємо, що робити у разі депортації. Але багато родин по всій країні не підготовлені», - говорить незаконна іммігрантка Амбар Пінто.
Пінто підпала під дію програми захисту незаконних іммігрантів, але все одно боїться депортації. Каже, її старший брат також може скористатися програмою, але поки що, через страх бути висланим з країни, не подав документи:
«Ми не знаємо, що буде робити ця адміністрація, тому ми хочемо, щоб наша інформація буда захищена”.
Якими б не були кроки новообраного президента, меншини, іммігранти та політики, які стоять на їх боці, кажуть, що разом, єдиним фронтом, не припинять боротьби за свої права.
