Мораторій на розміщення ядерних ракет середньої дальності у Європі, якого вимагає Росія, не має змісту для НАТО, якщо Москва не відмовиться від вже здійсненого нею розміщення ракет 9M729. Про це заявив старший дослідник Центру Карнегі Анкіт Панда, коментуючи нещодавні заяви МЗС Росії щодо можливого розміщення здатних нести ядерне озброєння ракет у Європі. Оглядачі також пов'язують заяви Росії зі спробами тиску на США у суперечці щодо можливості вступу України до НАТО, проти якої категорично виступає Москва.
Раніше в уряді Росії заявили, що країні, можливо, доведеться розгорнути ракети середньої дальності, здатні нести ядерні боєголовки в Європі, оскільки вона вважає, що такі плани має НАТО.
Заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков заявив агентству «РІА Новини», що Росія буде змушена діяти, якщо Захід відмовиться приєднатися до мораторію на розміщення ядерних ракет середньої дальності (ДРСМД) у Європі.
За його словами, відсутність прогресу у досягненні політичного та дипломатичного рішення змусила б Росію відповісти з використанням військових технологій.
"Тобто це буде конфронтація, це буде наступний виток, це буде поява таких коштів з нашого боку", - заявив він.
Рябков також повторив порівняння з кубинською ракетною кризою 1962 року, коли Сполучені Штати і Радянський Союз опинилися на межі ядерної війни.
За інформацією "Німецької хвилі", на Заході вважають, що Росія прийняла на озброєння не менше 64 ракет 9M729, які здатні подолати понад 500 кілометрів. На думку США та НАТО, створивши дану ракету, яка використовується у комплексі наземного бажування, Росія порушила ДРСМД. У Росі, пише видання, заявляють, що заправляють ракети такою кількістю палива, яка не дозволяє подолати 500-кілометровий рубіж.
На думку редактора онлайн видання bne IntelliNews, Бена Аріса, озвучені у МЗС Росії вимоги є частиною тиску Путіна на Байдена, який, на думку Аріса, раніше сигналізував, що прагне до зменшення напруги між Заходом та Росією. "Починаю думати, що тактичною помилкою з боку Байдена було показати, що він хоче зменшення напруги", - відзначає оглядач.
"[Ситуація] має очевидні наслідки для України", - пише оглядач міжнародник Леонід Рагозін про заяви Рябкова.
Безпековий експерт Енді Сколлік назвав заяви Росії відволікаючим маневром. Сколлік пише, що наявні у Росії озброєння дозволяють їй завдати "прямого" удару по Європі.
Минулого року США вийшли із договору про ядерні ракети середньої дальності, після того, як упродовж років звинувачували Москву, що вона розробила та розмістила наземну крилату ракету з порушенням обмежень угоди. Росія також вийшла з договору.
У 2020-му році, як повідомляє ТАСС, президент Росії Володимир Путін заявив, що хоча ракети 9M729 цілком відповідають недіючій угоді ДРСМД, Росія готова відмовитись від розміщення їх у своїй європейській частині у разі дзеркальних кроків з боку країн НАТО.
За словами Рябкова, Росія бачить «непрямі ознаки» того, що НАТО має плани розміщення ракет середньої дальності, у тому числі у зв'язку зі створенням артилерійського командування, яке під час холодної війни здійснювало керівництво системами Pershing.
НАТО заявляє, що нових американських ракет у Європі не буде і що Альянс готовий здійснювати стримування шляхом «зваженої» відповіді, яка включатиме лише звичайні озброєння.
Проте Рябков заявив, що Росія до Альянсу «довіри немає в принципі».
У статті використано матеріали Російської служби "Голосу Америки", "Німецької хвилі".
Дивіться також: Студія Вашингтон. Законопроєкт про множинне громадянство - оцінки
