Оперативний персонал, який працює на Чорнобильській атомній станції, фізично та морально виснажений і може виконувати лише обмежену кількість заходів, що може стати причиною катастрофічної помилки, а російські військовослужбовці не дотримуються санітарно-пропускного режиму. Про це Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) повідомила в листі Голосу Америки на прохання прокоментувати поточну ситуацію на ЧАЕС.
У перший день війни, 24 лютого, збройні сили Російської федерації захопили ДСП «Чорнобильська АЕС», що включає три блоки ЧАЕС (на етапі зняття з експлуатації), сховища відпрацьованого ядерного палива, новий конфайнмент об’єкта «Укриття», та інші об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. Військова частина Нацгвардії, що охороняла об’єкт, була роззброєна, 150 нацгвардійців потрапили у полон, йдеться у листі.
«В результаті Україною було втрачено контроль над ядерними і радіаційними об’єктами на проммайданчику Чорнобильської АЕС та у зоні відчуження, про що Держатомрегулювання поінформовано МАГАТЕ».
Керівництво Державного Спеціалізованого підприємства ЧАЕС поінформувало Держатомрегулювання, що вони не можуть постачати «продукти харчування для персоналу та матеріально-технічного забезпечення, необхідне для безпечної експлуатації ядерних установок та об’єктів». Державне агентство висловило занепокоєння станом персоналу, який у складі 95 осіб і досі залишається на майданчику, і, незважаючи на високий професіоналізм, може припуститися фатальної помилки.
У вівторок, 1 березня, ДСП ЧАЕС на своїй офіційній сторінці у Фейсбук повідомило, що наразі харчових продуктів вистачає, і поки що усі здорові.
«В умовах «беззмінного режиму» персонал ЧАЕС демонструє високий рівень згуртованості та відповідального ставлення до виконання посадових обов’язків. На щастя, усі живі та здорові. Системи станції працюють без зауважень, наявних харчових запасів на ЧАЕС наразі вистачає».
У повідомленні пояснюється, що зміна на ЧАЕС триває 12 годин, протягом якої персонал увесь час залишається на робочому місці. У вівторок він розпочинає вже 12-ту зміну, «тобто фактично люди знаходяться на робочому місці вже близько 144 годин».
Окрім персоналу у зоні ЧАЕС також перебувають нацгвардійці, медперсонал Славутицької міської лікарні, пожежники та 4 «сталкери», які попросили прихистку – усього 300 осіб, повідомляє ДСП ЧАЕС.
Крім стану персоналу занепокоєння в Держатомрегулювання також викликає той факт, що російські військові не дотримуються санітарно-пропускного режиму, що
«неминуче призведе до розповсюдження радіаційного забруднення із зон із більшими рівнями забруднення до менш забруднених територій та приміщень об’єктів».
Додаткову загрозу, повідомляється у листі, становить зафіксоване підвищення рівнів гама-випромінювання у 5-15 разів від середньорічних значень за 2021 рік.
«Однією із причин може бути порушення верхнього шару радіаційно-забрудненого ґрунту в результаті переміщення важкої військової техніки та відповідне підняття радіоактивних часток з пилом».
Державне агентство пояснює, що у ході ліквідації наслідків Чорнобильської аварії у зоні відчуження були створені бурти та траншеї – пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ). «Цілком імовірно, що під час переміщення важкої військової техніки було пошкоджено верхній шар таких ПТЛРВ із виходом з місць локалізації певної кількості радіоактивних відходів».
Зафіксовані рівні гама-радіації, повідомляє агентство Голосу Америки, не становлять загрози здоров’ю людей за межами зони відчуження, але наразі вони перестали надходити, а отже тепер «динаміку щодо рівнів гама-випромінювання виявити неможливо».
Про все це українська влада поінформувала Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ). Зокрема, у неділю, 27-го лютого, відбулося позачергове засідання щодо безпеки українських ядерних установок за участі МАГАТЕ та WENRA (Асоціації Західноєвропейських ядерних регулюючих органів), під час якого Держатомрегулювання закликало РФ передати контроль над ядерними об’єктами та матеріалам компетентним українським органам та поінформувало про небезпеку, яку становить потенційне «пошкодження сховищ на території зони відчуження та нового безпечного конфайнменту» для місцевого та населення сусідніх країн, повідомляється у прес-релізі на сайті агентства.
МАГАТЕ, на своєму офіційному сайті (четверте оновлення, за 28 лютого), повідомляє, що організація підтримує постійний контакт з партнерами в Україні.
Генеральний директор організації Рафаель Гросі наголосив на надзвичайній важливості підтримки роботи оперативних груп для забезпечення безпеки на ЧАЕС.
«Життєво важливі ланцюги поставок повинні залишатися доступними для забезпечення того, щоб необхідні послуги, обладнання та компоненти могли бути доставлені на українські ядерні об’єкти в будь-який час, наприклад, для проведення будь-яких аварійних ремонтів».
Персонал ядерних об’єктів повинен мати можливість спати і відпочивати, а ті, хто контролює ядерні об’єкти, повинні «не вживати жодних дій, які можуть поставити під загрозу їхню безпеку або піддати їх надмірному тиску», - йдеться у прес-релізі.
На думку Ричарда Вейтца, директора Центра Політично-військового аналізу Інституту Гудзона у Вашингтоні, найбільша небезпека на ЧАЕС полягає у можливому пошкодженні конфайнменту у результаті бойових дій, що вивільніть радіацію.
Але загалом найбільшу ядерну загрозу становить можливе пошкодження інших діючих реакторів в Україні, що не мають конфайнменту, через потрапляння ракети.
«Це вперше, коли у нас війна між двома країнами, які мають великі цивільні ядерні енергетичні комплекси. Якщо щось станеться, що порушить безпеку та захист одного з цих реакторів, на мою думку є навіть більшою проблемою ніж ЧАЕС», - говорить експерт.
Професор Кафедри фізики та інженерної фізики Університету Саскачевану в Канаді Чарі Ранчачарюлу припускає, що росіяни «не такі дурні, щоб руйнувати ці споруди і випускати радіацію в атмосферу» і, ймовірно, будуть використовувати цю ситуацію з метою політичного тиску на Україну та Захід.
«Але якщо вони помиляться і підірвуть один чи два об’єкти, то шкода не обмежиться лише Україною. Це вийде за межі. Росія та Білорусь – це сусідні країни, які сильно постраждають. Будемо сподіватися і молитися, щоб російський уряд не був таким божевільним, щоб заподіяти шкоду власному народу», - написав Ранчачарюлу у коментарі Голосу Америки.
У тої же час професор фізики та співробітник коледжу Кебл, Оксфордського університету у Великобританії Вейд Аллісон оцінює рівень загрози як нульовий, оскільки «з 2000-го року на Чорнобильській АЕС немає діючих ядерних реакторів, а відпрацьоване паливо не є проблемою».
В Україні працює 15 ядерних реакторів на чотирьох станціях, які забезпечують приблизно половину загального виробництва електроенергії в країні.
