Росія готувалася до війни в Україні, не лише збираючи військо, але і готуючи громадську думку до вторгненя, сказала віце-президентка Єврокомісії Вєра Юрова, виступаючи у середу на безпековому форумі у Вашингтоні.
За даними, які вона навела у своєму виступі під назвою «Стійкість демократії – наша відповідь на дезінформацію в цифрову епоху», за три місяці перед початком війни проти України, Росія шукала приводи і створювала відповідний наратив.
«Вживання слова «геноцид» зросло напередодні вторгненя на 500%, а слова «наци» на 290%», – повідомила висока представниця ЄС, виступаючи під час Форуму ЄС-США щодо оборони та майбутнього.
Росіяни активно використовують соціальні медіа та проксі – медіа-платформи, чи групи, які поширюють їхні месиджі. Тож маніпуляція інформацією, яку здійснює інша країна, потенційно, може мати ще більш руйнівні наслідки для демократії, ніж війна, яка ведеться звичайною зброєю на полі бою, сказала Вєра Юрова.
«Ми зараз бачимо, як маніпуляція інформацією та втручання з боку іноземної держави використовується як стратегічний інструмент, і як він використовується для підтримки російського вторгнення в Україні, для того, щоб отримати міжнародну підтримку та відвернення уваги від її порушення міжнародного права», – сказала Вєра Юрова, виступаючи у середу на безпековому форумі у Вашингтоні.
«Якщо ми будемо пасивними і не будемо пильнувати, фашизм може повернутися», казала Олбрайт
Юрова пригадала свої розмови з колишньою очільницею американської дипломатії, Мадлен Олбрайт, яка як і Юрова, походила з Чехії, і та попреджала про те, що в Росії народжується фашизм, який звинувачує у фашизмі всіх інших, і цією маніпуляцією намагається прикрити власні діяння.
Тоді Олбрайт, яка пережила Другу світову війну та втекала до Америки від двох тоталітарних режимів у Європі, написала про це у книжці, але було багато тих, хто сумнівався, думав, що фашизм залишився у минулому, і багато речей, які характеризують нинішню Росію не збігаються з підручниковими визначеннями, то треба довіряти своїм відчуттям, що базуються на досвіді, а не підручнику.
«Мадлен Олбрайт мала рацію, ми маємо вірити нашим очам і вухам, а не підручнику – ми маємо вірити тому, що ми бачимо в Ірпені та Бучі, що говорять мільйони біженців та десятки тисяч людей, які втратили своїх рідних», – говорить Юрова.
Представниця Європи закликала до спільних зусиль з Америкою в сфері захисту від дезінформації
Нині маніпулювати інформацією простіше і дешевше, пояснює вона. У час цифрових медіа та соціальних мереж дезінформація є ще небезпечнішою, ніж в той час, коли комуністичні режими намагалися контролювати всі джерела інформації, для того, щоб почути правдиві новини потрібно було пробиратися крізь ефірні шуми, щоб почути «Голос Америки», говорить Юрова.
Представниця Європи закликала до спільних зусиль з Америкою в сфері захисту від дезінформації. Не лише тому, що ці зусилля вимагають солідарності світових демократій, але і тому що Америка є місцем, звідки походить більшість цифрових інновацій. Бо у світі соціальних медаі неможливо визначити, чи люди говорить з іншою людиною, що має іншу думку, чи це є бот, чи проплачений акаунт, за допомогою якого засцікавлені особи намагається вплинути на громадську думаку.
На думку Юрової, європейці опинилися попереду в усвідомленні нових цифрових небезпек і в тому, що вони почали активно їм протидіяти – стоврювати європейські програми для освіти громадян, зміцнення їхньої стійкості проти дезінформації, а також ухвалювати заходи спрямовані на протидію інформаційній маніпуляції з боку іноземних держав.
Зокрема, ЄС ухвалив Закон про цифрові послуги, згідно з яким «те, що є незаконним оффлайн, є так само незаконним онлайн».
«Свобода слова не є абстолютною – ні в Європі, ні у США. Обмеження стосуються шахрайства, дитячої порнографії, закликів до насильства, чи комерційних послань, не кажучи вже про наклеп», – наголосила Юрова.
При цьому вона сказала, що існує тонка межа між дезінформацією та брехнею, яка сама по собі не є поза законом. Так само, як і висловлювати свої думки, навіть якщо вони є непоінформовані, не є незаконним. Ідеться про намір завдати шкоди, і це те, проти чого спрямовано європейське законодавство, сказала вона.
Так само, як і вільний ринок, який для свого існування потребує закони, так і цифрове середовище вимагає правил, вважає представниця ЄС. Вона навела приклад Європи, де минулого тижня було створено Кодекс практики щодо дезінформації. Це – рух зсередини цифрового співтовариства, до якого, за словами Юрової, великі платформи в Європі вже долучилися, і тепер вона запрошує, щоб долучилися і американські.
Представниця ЄС говорить, що в європейському підході немає механічного застосування правил – до уваги беруться три складові: áктори, поведінки та наслідки. Метою цих заходів є позбавити влади зловмисників та зупинити цифрові платформи від заробляння грошей на маніпуляціях. Бо зараз маніпуляції є фінансово вигідними – люди їх поширюють, а платформи заохочують таке поширення. Нині платформи будуть стежити за тим, як викорстовуються, чи зловживаються їхні алгоритми. А споживачі будуть мати більше контролю над тим, що вони бачать у своїй стрічці новин.
Повертаючись до теми України, Юрова сказала, що цей наочний приклад – не єдиний, який спонукає західні країни краще захистити свою демократію в сфері цифрових технологій, будуть інші виклики, наприклад дезінформація про ковід, і до наступних потрібно готуватися зараз та розвивати співпрацю між ЄС і США.
