Нацбанк майже на чверть девальвував офіційний курс гривні до долара, наблизивши його до ринкового курсу станом на четвер. Цей крок покликаний збільшити довіру до гривні, зберегти валютні резерви, вказують оглядачі. В умовах війни забезпечити економічну і фінансову стабільність – завдання не з легких, кажуть вони.
Витрати на війну чинять тиск на курс гривні, твітує Робін Брукс з вашингтонського Міжнародного інституту фінансів.
«Війна витратна. Внутрішні податкові надходження впали, тому центральний банк друкує кошти, щоб фінансувати витрати. Це створює девальваційний тиск на гривню, яку центробанк захищає, продаючи валютні резерви», - зазначає Брукс.
Британський економіст з BlueBay Asset Management Тімоті Еш в коментарі Голосу Америки відзначив, що послабивши офіційний курс гривні, НБУ прагне «зробити курс більш конкурентним, але водночас не викликати паніку на вулицях. «Бо якщо люди почнуть думати, що курс падатиме і надалі, це викличе занепокоєння щодо макростабільності та стабільності банківського сектору. Сподіваюсь ця корекція курсу втримається», - додає економіст.
«Нацбанк у важкій ситуації, - зауважує Еш. - Вони дуже добре справляються у надзвичайно складній ситуації, намагаються втримати макрофінансову стабільність, щоб виграти цю війну. Їм вдається тримати курс валюти відносно добре».
Прагненням зберегти золотовалютні резерви оглядачі пояснюють і запит України до кредиторів відтермінувати виплати за зовнішніми боргами, що був надісланий цього тижня. Як повідомляв Голос Америки, група кредиторів України, до якої входять США, Канада, Франція, Німеччина, Японія та Велика Британія, погодились із проханням України про відтермінування виплати за зовнішніми боргами. Кредитори висловили солідарність з Україною "в цих надзвичайних обставинах". Міністр фінансів США Дженет Єллен привітала рішення кредиторів і закликала офіційних та приватних кредиторів долучитись до ініціативи і допомогти Україні захиститись від «неспровокованої та жорстокої російської війни, яка має спустошливий вплив на народ України та економіку ".
Інвестори з розумінням поставляться, якщо Україна не сплачуватиме за боргами, вказує економіст британської фінансової компанії Tellmiller Стюарт Кулвергауз, пише Reuters. Він вважає, що згодом Україна швидко відновить доступ до коштів інвесторів. А ці кошти будуть дуже потрібні для відбудови України. А от Еш розчарований, що справа дійшла до обмеження виплат за боргом - цього вдалось би униктути, якби Захід не зволікав із підтримкою, вважає він.
Якщо б Захід був більш ініціативним, Україні б не довелось думати про замороження боргів, Це реальність. Західні країни не зібрались достатньо швидко, щоб допомогти Україні обслуговувати борг за первинним контрактомТімоті Еш
«Розчаровує те, що не вжито дій, які б дозволили Україні частково використати заморожені російські активи - триста мільярдів центробанку і ще близько ста мільярдів інших заморожених активів. Обслуговування боргу – приблизно шість мільярдів. Я не зовсім розумію, чому Захід не рухався швидше, щоб дозволити Україні використати ці ресурси. Очевидно, хтось завдає шкоди. І це - Росія», - говорить Еш.
«Я не розумію, чому не було вивільнено цю підтримку. Якщо б Захід був більш ініціативним, Україні не довелось би думати про замороження боргів. Це реальність. Західні країни не зібрались достатньо швидко, щоб допомогти Україні обслуговувати борг за первинним контрактом», - вказує він.
США та їх західні союзники говорять про те, що Росія має сплатити за відбудову України. Однак відповіді на те, як конфіскувати російські активи без тривалого судового процесу, Захід ще не має. Комісар ЄС з питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив цього тижня, що в такому кроці є багато правових проблем.
Він зауважив, що Сполучені Штати, Канада та Італія мають певний досвід цивільно-правової конфіскації, але він вважає, що для того, щоб така конфіскація була юридично обґрунтованою, потрібен чіткий зв’язок із злочином, наприклад корупцією.
Нарікає і на недостатню підтримку України з боку Заходу і Брукс. Він протиставляє ситуацію в Росії, яка все ще отримує значні надходження від продажу енергоресурсів, зі станом України, де уряд намагається відвернути валютну кризу на тлі недостатньо швидкої підтримки з боку Заходу.
«Росія залита готівкою, - твітує експерт, - експортні надходження від нафти та газу - надзвичайні. Російський центробанк знижує відсоткову ставку, а Україна підвищує, відчайдушно намагаючись відвернути девальвацію та валютну кризу. Ми це дозволяємо».
Еш припускає, що замороження виплат за боргами може дозволити НБУ відмовитись від різкого підвищення ставок. Еш також не прогнозує негайної кризи і нагадує, що під час попередньої реструктуризації боргу в 2015 році, Україна мала значно менший валютний запас.
"Зараз є буфер, - вказує Еш. - На початок кризи Україна мала достатньо сильну макрофінансову позицію. Це приблизно 28 мільярдів доларів резервів - п’ять місяців імпорту – гарний показник. Державний борг був трохи вище сорока відсотків ВВП. Це дуже мало. Хоча ці показники і погіршились, захист ще є".
Він додає: основна проблема – це великий дефіцит бюджету. "Якщо західні гроші його не заповнять, то це означатиме тиск на Нацбанк – він повинен друкувати гроші і закривати цей дефіцит. Це тисне на курс, бо такі речі пов’язані. Тому Україна потребує швидкого надходження західних грошей і краще у вигляді грантів, а не позик", - вказує Еш.
