Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України: коли і як він буде створений - експерти

Наприкінці року українська влада активувала свої зусилля зі створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії Росії. Делегації українських високопосадовців активно працюють як в європейських столицях, так і у Сполучених Штатах. Не менш важливим майданчиком є і Генеральна Асамблея ООН, яка своєю резолюцією повинна дати початок для цього процесу.

Наприкінці вересня президент України Володимир Зеленський підписав указ про робочу групу з опрацювання питання створення спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. Кілька днів потому в Офісі президента проект трибуналу був представлений послам 30 країн. Проте провідні країни спочатку ЄС тему спецтрибуналу коментували не надто активно.

Ситуація змінилася у кінці листопада, коли про створення спеціального міжнародного суду заговорила Європейська комісія, а потім і МЗС Франції. Проте президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що спецсуд повинен мати підтримку ООН.

Івана Хрдлічкова, чеська суддя, а також суддя Спеціального трибуналу по Лівану каже: не зважаючи на те, що міжнародне кримінальне правосуддя та право – відносно молода галузь, світ має значний досвід у створенні трибуналів.

Так, за її словами, Міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії, наприклад, був заснований резолюцією Ради Безпеки. Таким самим шляхом створили і трибунал по Руанді, а також Лівану. «Водночас, спеціальний суд для Сьєрра-Леоне був створений за допомогою угоди між Сьєрра-Леоне та ООН. Тому я вважаю, що зараз важливо дивитися на різні моделі та бачити, що працює, а що, можливо, не працює, а також враховувати конкретну ситуацію, а потім вибрати відповідну модель», - переконана суддя.

При цьому Девід Крейн, американський правник та головний прокурор Спеціального суду по Сьєрра-Леоне – один з співавторів резолюції зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії. Він каже: в основу обох документів покладений досвід роботи спецсуду по Сьєрра-Леоне, адже в межах роботи цієї інституції за воєнні злочини та злочини проти людяності був засуджений колишній президент та диктатор Ліберії Чарльз Тейлор.

Крейн переконаний, що світ має боротися з агресією Росії, адже саме вона спричинила всі інші жахливі речі, які сталися з Україною - воєнні злочини, злочини проти людяності та навіть «можливий геноцид». «Отже, я думаю, що всі погоджуються, що спеціальний трибунал має відбутися зараз. Ми вже робили це раніше, і ми вже створювали спеціальний суд, який у той час називався судом для Сьєрра-Леоне, що мав повноваження переслідувати главу держави», - пояснює він.

Саме Крейн зібрав і висунув звинувачення Чарльзу Тейлору. За його словами, це був прецедент, який дозволяє створити новий спеціальний трибунал, який тепер мав би «розібратися з Володимиром Путіним та​ його поплічниками».

За позицією Крейна, за створення трибуналу має проголосувати Генасамблея, яка відповідною резолюцією має рекомендувати генсекретарю підписати з Україною двосторонню угоду про створення нової інституції.

Над текстом проекту резолюції та статуту майбутнього трибуналу Крейн працював разом з Ірвіном Котлером, колишнім міністром юстиції та генпрокурором Канади, а також колишнім заступником генсекретаря з правових питань Гансом Корелем. Вони підготували цей пакет документів та передали його ООН, ЄС та Україні.

Крейн переконаний, що з погляду судової практики та досвіду, в експертів немає сумнівів, що майбутня інституція впорається із завданням. Зараз ключові виклики полягають лише в політичній площині процесу. «Щоб світ повністю підтримав такий трибунал. Це треба робити. Якщо ми цього не зробимо, почнуть виникати запитання: навіщо нам ООН? Саме тому Генеральна Асамблея ООН, оскільки ми не можемо використовувати Раду Безпеки, має зробити цей крок та прийняти резолюцію. Насправді нам потрібно зробити це швидко. Бо час іде, світ відволікається і переходить до інших речей. Це ми бачили і в Сирії», - додає він.

Антон Кореневич, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України та один з членів робочої групи, у Нью-Йорку працював з постійними представництвами при ООН низки країн, переконуючи їх підтримати резолюцію та створення трибуналу. За його словами, Україні потрібна резолюція Генеральної асамблеї, яка буде фіксувати необхідність притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочин агресії проти України. «А також буде містити положення, що для того, щоб забезпечити відповідальність за злочини агресії, нам потрібен певний новий механізм, якого наразі не існує. Тобто що відповідальність за злочин агресії проти України обов'язково повинна настати, і закликати держави члени відповідно напрацювати відповіді механізми. Для багатьох міжнародних партнерів важливо бачити залученість ООН», - пояснює він.

Кореневич додає: поки для низки країн питання щодо того, якою саме має бути модель створення трибуналу – складне. Тому допоки йдеться про прийняття першої резолюції, яка би задекларувала політичну підтримку процесу, а вже потім можна йти кількома шляхами.

Україна та партнери не можуть використовувати найбільш легітимний шлях – резолюція Ради Безпеки ООН, оскільки Росія, як постійний член, таку резолюцію заветує. Тому серед варіантів - відповідна резолюція Генеральної асамблеї, яка би рекомендувала генеральному секретарю підписати з Україною спеціальну угоду щодо створення цього трибуналу. Тоді для нього потрібне прийняття другої резолюції, яка матиме конкретні положення щодо процедури.

Інший шлях – це так звана Нюрнберзька модель, коли підписується багатосторонній міжнародний договір між Україною та низкою інших держав щодо створення трибуналу. Ще один механізм та створення трибуналу на основі угоди між Україною та європейською організацією – Європейський Союз або Рада Європи. «Але незалежно від того, яка модель буде обрана, нам потрібна підтримка цього трибуналу з боку ООН та Генеральної асамблеї, і про це говорила і президентка Єврокомісії», - додає Короневич.

Досі чіткої позиції щодо підтримки створення трибуналу, наприклад, не пролунало від уряду Сполучених Штатів. Проте, Крейн переконаний, що вона буде. Адже США допомогли створити практично усі трибунали, починаючи від Нюрнберга у 1945-му. «І як тільки світ об’єднається навколо створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії, США це підтримають», - каже він.

Окрім запитань щодо безпосередньо моделі створення, низка українських правозахисників мають застереження і щодо злочинів, які буде розглядати трибунал. Як пояснює Арьє Мора, експерт Української правової консультативної групи, трибунал по Україні може бути створений лише один. І витрачати цей інструмент лише на один вид злочину – агресію – недоцільно.

За його словами, зараз фіксуються численні факти воєнних злочинів та потенційних імовірних злочинів проти людяності, які з великої вірогідністю не будуть ефективно переслідувані та розглянуті у судах. «Чому? Тому що більшість з них, якщо ми не створюємо додаткових структур, будуть розглядатися у національній системі: тобто українські суди, правоохоронні органи та прокуратура. Невеличка частина – Міжнародним кримінальним судом, ще якась частинка в рамках універсальної юрисдикції в різних країнах, в залежності від особливостей їхнього законодавства. Тому ми бачимо великий ризик, що національна система сама не впорається», - пояснює він.

Закрити цю прогалину у правосудді, за пропозицією Української правової консультативної групи, мала би модель так званого гібридного спеціального суду, який би мав право розглядати всі ці найтяжчі міжнародні злочини, поєднував у собі національні та міжнародні елементи. Це, за оцінкою Мори, посилило би й спроможність національної системи. Адже у гібридному варіанті іноземні й національні спеціалісти працювали б разом. «Таким чином суттєво більше буде потім суддів, прокурорів і представників слідства, які вже набагато краще розумітимуться на тому, як працювати зі злочинами, пов'язаними з конфліктом. І зможуть далі цей досвід передавати», - додає він.

Проте Кореневич із такою позицію не погоджується. За його словами, уже існує достатньо структур, які займаються воєнними злочинами. Проте немає інституції, яка б розглядала злочин агресії, тому вона і має бути створена. Цю позицію підтримує і Крейн.

Згідно із запропонованим ним та іншими експертами статутом, створення нової структури коштуватиме 25 мільйонів доларів. Це буде гібридна модель, в якій будуть працювати як українські, так і міжнародні судді. Окрім офісу прокурора та канцелярії, трибунал матиме дві палати: одну - основну (у складі три судді: два - міжнародних, один - український), другу - апеляційну (у складі п'ять суддів: три - міжнародних, два - українських).

Крейн переконаний: голосування за відповідну резолюцію Генасамблеї має відбутися у січні-лютому. Тоді створення трибуналу має закінчитися в середині літа.