Спеціальні потреби

Ключові надії і загрози на 2023, пов'язані з Україною. Прогнози від експертів Атлантичної ради


«Якщо Україна виграє війну у 2023 році і врешті-решт приєднається до Європейського Союзу та НАТО, потенціал її зростання буде величезним», – каже колишніій посол США в Україні Джон Гербст.
«Якщо Україна виграє війну у 2023 році і врешті-решт приєднається до Європейського Союзу та НАТО, потенціал її зростання буде величезним», – каже колишніій посол США в Україні Джон Гербст.

Підбиваючи підсумки року, що минає і вглядаючись у майбутній 2023 рік, експерти вашингтонського дослідницького центру у низці статей окреслили ключові можливості та ризики для України.

Україна переможе у війні проти Росії Володимира Путіна, якщо тільки Кремлю не вдасться підірвати підтримку Заходу, вважає колишній посол США в Україні, а нині директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст.

Однак, згідно з його прогнозом, шанс того, що США та Захід «забудуть про свої стратегічні інтереси», низький – менше 10%.

Джон Гербст, колишній посол США в Україні, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради
Джон Гербст, колишній посол США в Україні, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради

Загроза №1. Праві популісти у США і ядерна загроза.

Щодо США, то Гербст вбачає небезпеку в тому, що Путіну таки вдасться якимось чином залякати політиків можливістю використання ядерної зброї. Другим ризиком зменшення допомоги Україні Гербс вважає зростання впливу правих політиків-популістів, незважаючи на їхню низьку результативність на проміжних виборах у США. Ці політики активно закликають Конгрес припинити надавати допомогу Україні та спрямувати гроші на внутрішні потреби США.

Загроза №2. Ціни на енергоносії та загроза економічного спаду.

Зростання цін на енергоресурси в Сполучених Штатах і особливо в Європі, на думку колишнього посла, також можуть тиснути на уряди. Гербст попереджає, що нинішню єдність, яку він вважає безпрецедентною, не можна сприймати як належне.

«І ми вже бачимо розбіжності у знайомих місцях, зокрема між великими та малими країнами, а також між багатими та біднішими», – зауважує колишній дипломат.

Якщо в результаті дефіциту газу виникне ризик економічного спаду, зросте інфляція, почнуть закриватися підприємства, це матиме політичні наслідки, каже Гербст.

Загроза №3. Зміна політичних настроїв у Європі.

Колишній дипломат має сумніви що президент Франції Еммануель Макрон матиме стійку підтримку у парламенті країни а також щодо надійності трипартійної коаліції канцлера Німеччини Олафа Шольца. Також є невизначеність щодо того, кого оберуть жителі менших країн Єворпи цього року.

«Важливі вибори 2023 року в Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії, Іспанії та інших країнах можуть вивести на перший план євроскептиків і політиків, які симпатизують Росії, а також підштовхнути існуючі уряди в цьому напрямку», – попереджає Гербст.

Проте ветеран міжнародної політики вважає, що підтримка України наразі стабільна, спроби Путіна використати російські енергоносії як зброю, не принесли успіху, і європейці продовжували допомагати Україні, навіть коли температура почала падати.

Інший аналітик з Атлантичної ради, Браян Меффорд, каже, що фактор польської солідарності дає підстави дивитися в майбутнє з оптимізмом. Бо попри історичні розбіжності між двома народами і державами, Польща відкрила свої двері для мільйонів українських біженців, надає військову допомогу, навчає військових, і підтримує Україну в дипломатичній сфері. «Прикладів такої сусідської солідарності в історії небагато», – каже експерт з питань стратегічної комунікації.

Можливість №1. Україна перемагає і стає членом НАТО і ЄС.

Поки лідерство США залишається сильним, вважає Гербст, президент Росії Володимир Путін має всі шанси програти в Україні. І такий розвиток подій стане «величезним успіхом» не лише для самої України, але і «для лідерства США в Європі та майбутнього міжнародної системи, заснованої на правилах», вважає американський експерт.

«Якщо Україна виграє війну у 2023 році і врешті-решт приєднається до Європейського Союзу та НАТО, потенціал її зростання буде величезним», – каже Гербст.

Можливість №2. ЄС набуває більшої геополітичної ваги і розширюється.

Браян Меффорд додає, що російська агресія переконала нейтральну Швецію та Фінляндію приєднатися до альянсу НАТО. Він чого альянс став сильнішим, ніж будь-коли. Також Європейський Союз відчув сенс свого існування «більше, ніж будь-коли з моменту свого створення».

Йорн Флек, старший директор Європейського центру Атлантичної ради вважає, що війна Росії проти України остаточно розвіяла міф про партнерство між Європою і Росією. А європейці відчули в собі більше міжнародних амбіцій.

«Якщо військова допомога ЄС продовжуватиме надходити Україні, це буде свідченням того, що перехід до стану ЄС як більш потужного геополітичного гравця, відбувається на практиці», – каже експерт і радить стежити за поповненням Європейського фонду миру – це той фонд, з якого ЄС підтримує власну безпеку та надає військову підтримку Україні.

Ще один європейський експерт Атлантичної ради, румунський аналітик Ден Негреа, вважає, що війна в Україні може призвести до прискореного розширення ЄС не лише включивши Україну, і можливо, Молдову, а і країни Західних Балкан, які також хочуть позбавитися корупції, авторитаризму і свавілля, та перейти до західного світу демократії, вільного ринку та верховенства права.

«Албанія, Боснія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія, ймовірно, відчують підвищену потребу в досягненні більшого процвітання та безпеки, які, на їхню думку, забезпечить членство в ЄС, і лідери ЄС можуть бути більш схильні прийняти їх», – вважає Негра і додає, що канцлер Німеччини нещодавно подав щодо цього позитивний сигнал.

Можливість №3. Путін втрачає владу, Росія лібералізується.

Меффорд каже, що «злочинно сплановане та некомпетентно здійснене вторгнення в Україну зруйнувало міф про Росію як військову наддержаву». Також Росія опинилася в міжнародній ізоляції, що нагадує ту, в якій була більшовицька Росія після Жовтневого перевороту.

«Сучасна Росія може розраховувати лише на кілька інших держав-ізгоїв, таких як Білорусь, Іран і Північна Корея, як союзників. Китай із задоволенням користується економічною перевагою ослабленої позиції Росії, але Пекін поки що обережно дистанціювався від вторгнення Путіна», – зауважує Меффорд.

Росії бракує військової сили для досягнення імперських цілей Кремля. Тож якщо Україна відновить контроль над своєю територією, підтримка Путіна в Росії зменшиться і є значний шанс, що йому доведеться відійти від влади, вважає Гербст.

Військовий програш випливатиме на посилення економічних проблем, каже Гербст, це може спричинити громадянські заворушення в Росії, і «все це спонукає інсайдерів об’єднатися, щоб виштовхнути Путіна з посади».

На його думку, страхи щодо того, що на його місце прийде ще радикальніший політик, мають мало підстав з огляду історичні прецеденти.

«Якщо невдача Путіна в Україні призведе до реальних політичних змін у країні, це підвищить можливість принаймні обмеженої лібералізації та нормалізації двосторонніх зв’язків зі Сполученими Штатами», – вважає Гербст.

Дивіться також:

Форум

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG