Президент США Джо Байден приймає в Білому домі прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду. Кішіда, країна якого перебрала головування в "Групі Семи", цього року, а також два роки входитиме до Ради Безпеки ООН, провів зустрічі в Європі, перед тим, як прибути до США.
Візит Кішіди до США підкреслює поглиблення американсько-японського стратегічного альянсу та ріст занепокоєння Токіо на тлі загроз регіональній безпеці, головним чином з боку Китаю, і вторгнення Росії в Україну.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті Білого дому Байден заявив, що відносини США та Японії "міцні як ніколи". "Хочу дуже ясно висловитись: Сполучені Штати повністю, ретельно, цілком віддані союзу", - додав він.
Кішіда відзначив, що обидві країни "поділяють основоположні цінності, такі як демократія та верховенство права".
Напередодні саміту Байдена-Фуміо, держсекретар США Ентоні Блінкен і міністр оборони Ллойд Остін разом зі своїми японськими колегами, міністрами закордонних справ Хаяші Йошімасою та міністром оборони Хамадою Ясукадзу, домовились поглибити оборонну співпрацю, посилити спільні навчання та зв’язки командування, а також узгодили плани реорганізації підрозділів Корпусу морської піхоти США на Окінаві.
Зміни, оголошені у Вашингтоні в середу, сигналізують про те, що два союзники більш серйозно сприймають ризик війни в Індо-Тихоокеанському регіоні в разі нападу Китаю на Тайвань або ядерних ударів Північної Кореї. Він вводить в дію нову Стратегію національної безпеки Японії, оприлюднену в грудні, яка попереджає про можливість того, що «серйозна ситуація може виникнути в майбутньому в Індо-Тихоокеанському регіоні, особливо в Східній Азії», і закликає до довгострокових заходів. контрудар», що дозволить йому досягти цілей у материковому Китаї.
Уряд Кішіди також планує подвоїти оборонний бюджет Японії до майже 2% її валового внутрішнього продукту до 2027 року, що може ввести країну до п’ятірки лідерів у світі за військовими витратами.
Такі кроки підтримують США. Прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр сказала Голосу Америки під час брифінгу в середу, що «безпрецедентна» стратегія національної безпеки Японії та її зобов’язання зміцнити свою оборону «посилить стримування в регіоні з метою просування миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні та в усьому світі».
Хоча Токіо поступово зміцнював свою обороноздатність протягом останнього десятиліття у відповідь на активізацію китайської військової діяльності в Південно-Китайському морі, водах навколо Тайваню, а також у Східно-Китайському морі, зокрема навколо Сенкаку, група островів, на які претендують Японія, Китай і Тайвань, — оголошення, зроблені протягом останнього місяця, здивували багатьох спостерігачів.
«Ніхто не думав, що це станеться так швидко, — сказав Джеффрі Горнунг, старший політолог, який спеціалізується на безпеці Японії та Східної Азії в Rand Corp. — Ніхто не думав, що це станеться за цього прем’єр-міністра, який не відомий як "Яструб жорсткої оборони. І все ж він, по суті, змінює післявоєнну оборонну політику Японії так, як ніхто не міг передбачити", - сказав Горнунг Голосу Америки.
Кішіда зараз має низький рейтинг схвалення вдома через різноманітні скандали, пов’язані з членами його кабінету.
Українська війна стала тривожним дзвінком
Напад Китаю на Тайвань все ще є гіпотетичним, але війна Росії проти України пробудила японську громадськість до думки про можливість вторгнення однієї країни в іншу. Це відбулось на тлі відправки Китаєм військових кораблів і винищувачів до територій поблизу Тайваню та постріли балістичними в регіоні, у відповідь на минулорічний візит спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі на острів налякав людей, сказав Зак Купер, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва, який займається стратегією США в Азії.
«Ці дві дії [президента Китаю] Сі Цзіньпіна та [президента Росії] Володимира Путіна переконали багатьох у Токіо, що в цих автократичних країнах, якими керує здебільшого один лідер, немає певності щодо їхніх дій, – сказав Купер «Голосу Америки». - Отже, Японія повинна активізуватися».
Через ризик китайської атаки на Тайвань, Токіо прагне зміцнити свій захист та підтримати приблизно 50 000 американських військових, які зараз діють у Японії. Це допоможе Сполученим Штатам у можливих кроках із захисту Тайбею в конфлікті поблизу Китаю.
Щоб у нас були шанси відбити агресію, нам потрібна дуже сильна Японія», — сказав Горнунг.
Відповідальність Росії
Токіо підтримує зусилля під проводом США щодо санкцій проти Москви та надання Україні фінансової, гуманітарної та нелетальної військової підтримки. Позиція Японії сприяла забезпеченню підтримки інших партнерів, які не входять до НАТО, зокрема Південної Кореї, Австралії та Сінгапуру.
«Якби Японія не зробила цього, інші країни більше б вагались. Було б враження, що це трансатлантична відповідь на вторгнення Росії в Україну, а не глобальна відповідь провідних демократій», — сказав Купер.
Перед Вашингтоном Кішіда відвідав Францію, Італію, Велику Британію та Канаду для координації підходу щодо України та інших пунктів порядку денного саміту G-7 у травні, який прийматиме Японія. Офіційні особи кажуть, що Японія використовуватиме своє головування у “Групі семи” та дворічний термін у Раді Безпеки ООН, щоб продовжувати тиснути на Росію, щоб вона припинила війну.
Розбіжности щодо торгівлі
У той час як загроза Китаю та Росії зблизила союзників, США та Японія мають розбіжності щодо торгівлі, після того, як у 2017 році тодішній президент Дональд Трамп вивів Сполучені Штати із Транстихоокеанського партнерства, угоди про вільну торгівлю, укладеної в 2015 році тодішнім президентом Бараком Обамою та прем’єр-міністром Сіндзо Абе.
Японія розширила угоду про Транстихоокеанське партнерство – блок із 11 країн, який представляє одну з найбільших зон вільної торгівлі у світі.
Не дивлячись на неодноразові заклики Токіо, адміністрація Байдена не приєдналася до CPTPP, оскільки її критикують всередині США, де поширені протекціоністські настрої – реальність, яку Японія розуміє, сказала Шихоко Ґото, директор з геоекономіки та Індії. Pacific enterprise у Wilson Center.
"Що, ймовірно, станеться, це буде згадана CPTPP, але не буде поштовху, щоб Сполучені Штати приєдналися", - сказала Гото Голосу Америки.
США та Японія започаткували діалог «Економіка 2+2» на початку липня минулого року, але переговори зосереджені на підвищенні економічної безпеки, наприклад на захисті каналів поставок, а не на лібералізації торгівлі.
Очікується, що Токіо слідуватиме політиці Вашингтона щодо експортних обмежень на торгівлю напівпровідниками та іншими чутливими технологіями подвійного призначення, щоб зменшити економічний вплив Китаю. Представник Міністерства закордонних справ Китаю заявив у п'ятницю, що Пекін "зверне пильну увагу на відповідний крок і рішуче захищатиме власні інтереси".
Юлія Ярмоленко долучилась до роботи над матеріалом
Форум