Мелітополь після окупації був осередком партизанського спротиву на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Про це рік тому зокрема повідомляв американський Інститут дослідження війни.
У інтерв’ю Голосу Америки, мер Мелітополя Іван Федоров розповів, що росіяни не можуть зрозуміти, як після року та трьох місяців окупації міста, спротив триває.
“Це не жарт, ворог реально очікував, що він зайде в Мелітополь, і громадяни дякуватимуть йому за звільнення, а міський голова з хлібом і сіллю передасть ключі від міста. Натомість вони отримали тисячі людей на вулицях, які голими руками зупиняли танки і казали: "Геть звідси!" а команда міської влади сказала, що працюватиме лише під українським прапором”, — розповідає мер.
За словами Федорова, міськрада активно співпрацює з партизанами Мелітополя. Водночас росіяни постійно шукають партизан — за рік, наголошує мер, більше ніж 1000 мешканців Мелітополя побували в полоні.
“Всі, хто сьогодні чинить спротив на території тимчасової окупації — герої. Вони чітко усвідомлюють, що кожна їхня хвилина життя може бути останньою. Тому їм потрібно комунікувати з тими, кому вони можуть на 100% довіряти. Всі ми обʼєднані однією метою і мрією — повернутися додому”, — розповідає міський голова.
На думку Федорова, Мелітополь — стратегічне місто для деокупації під час контрнаступу, оскільки це — сухопутний коридор, який пов’язує територію Росії та Кримський півострів.
“Мелітополь — це ворота до українського Криму. 70% всього трафіку з континентальної Росії до Криму ведеться через Мелітополь. І ми розуміємо, що цей трафік треба припиняти. Тоді місто буде обрізане з одного боку Азовським морем, а з іншого — Дніпром і просування далі буде питанням часу”, — запевняє Федоров.
Міська рада вже готується до деокупації і роз’яснює мешканцям, як себе поводити, коли ЗСУ звільнять місто. Водночас, переконаний мер, справжнє здивування чекає на росіян, коли наступ почнеться не лише ззовні, а й зсередини міста.
Мер наголошує, що крім відновлення міста, пріоритетом для влади є виявлення і покарання усіх колаборантів — для цього в мерії навіть є "перевірений" список усіх, хто співпрацює з окупантами.
“Ми чітко знаємо, хто що робить, хто за, хто проти. Всі понесуть відповідальність за зрадництво. Якщо ми сьогодні допустимо що колаборація може зійти з рук, то це розвалить наше суспільство, тому що всі зрозуміють, що так можна і за це нічого не буде”.
Федоров розповів, що колаборанти вже намагаються знайти шляхи відступу.
“Проводиться запис на евакуацію населення — першочергово колаборантів. Але вони не здатні вивезти всіх — йдеться про якісь категорії колаборантів, яких евакуюватимуть,” — пояснює міський голова.
Також за словами мера, після того, як в Мелітополі загинув Олександр Міщенко, співробітники міської ради та силових структур почали отримувати повідомлення “про пощаду” від його колег колаборантів-поліцейських.
Як повідомляють ЗМІ з посиланням на дані російських джерел, а також повідомленням Федорова, Міщенко, який пішов на співпрацю з окупантами, в квітні помер в результаті травм, отриманих від вибуху саморобного пристрою. Відповідальність за вибух взяли на себе Мелітопольські партизани.
42-річний Олександр Міщенко був керівником Приазовського відділку поліції в Мелітополі і добровільно пішов на співпрацю з окупантами. Федоров наголошує, що Міщенко зробив усе, щоб якомога більше співробітників його відділку стали на бік росіян. За це він отримав статус заступника керівника окупаційної поліції. Він також забезпечував охорону Галини Данильченко — самопроголошеної керівниці Мелітополя під час російської окупації.
Форум