Відволікти сили Заходу та України, дестабілізувати Польщу перед виборами - в білоруській опозиції коментують маневри "вагнерівців"

Вагнерівці розміщуються по всій території Білорусі, щоб разом з білоруською армією дестабілізувати ситуацію на кордонах з Україною, Польщею, Литвою та Латвією. Такий план Путіна і Лукашенка, переконаний Павло Латушко, білоруський опозиціонер, заступник керівника Об'єднаного перехідного Кабінету, керівник Народного антикризового управління

У Білорусі вагнерівці розміщують свій табір біля кордону з Україною для дестабілізації ситуації, але пряма агресія малоймовірна, каже Латушко в інтерв’ю Юлії Ярмоленко в програмі «Брифінг Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Юлія Ярмоленко, Голос Америки:

Центр національного спротиву повідомив, що на кордоні з Україною "Група Вагнера" створює табір. Що відомо і чи може становити загрозу таке угруповання?

Павло Латушко, заступник керівника Об'єднаного перехідного кабінету, керівник Народного антикризового управління:

На сьогодні ми бачимо, що найманці "Групи Вагнера" розміщуються у різних частинах Білорусі передусім це табір, який створений в Могилевській області, в Осиповицькому районі. Так само їх бачили на брестському полігоні, біля кордону як з Польщею, так і з Україною. Їх бачили біля Сувалкського коридору, на кордоні Білорусі з Литвою та Польщею. Так само, надходила інформація, що їх бачили у Біловезькій пущі, це кілька кілометрів до кордону з Польщею. Є інформація про те, що вони у Гомельскій області планують розмістити свій табір. Це все має за мету дестабілізацію ситуації на кордоні, створення перманентної загрози на всіх напрямках. Але давайте реально оцінювати сили, які сьогодні має ПВК "Вагнер" на території Білорусі. За даними польських спецслужб, це 5-6 тисяч людей. За даними самих же вагнерівців, близько семи тисяч бійців. Чи є ця сила наскільки потенційно великою загрозою, щоб розпочати агресію? Відповідь – ні. Чи можуть вони провокувати ситуацію на кордоні? Чи можуть дестабілізувати ситуацію? Відповідь, скоріше за все, - так, це сценарій абсолютно реальний.

Ю.Я.: На вашу думку, повідомлення про пересування бойовиків "Групи Вагнера" в Білорусі це насамперед інформаційна кампанія? І чи найбільша загроза тут пропагандистська, ніж загроза реального вторгнення на територію України, Польщі чи Литви?

П.Л.: Так передусім ми бачили, що старт цій кампанії дав Путін, а пізніше цю інформаційну кампанію підхопив Лукашенко. Путін сказав, що Польща отримала від Сталіна як подарунок частину цієї землі. Лукашенко заявив, що вагнерівці хочуть піти у Жешув та навіть Варшаву. Всі ці інформаційні кроки підхопила й білоруська, і російська пропаганда. Але з іншого боку, ми маємо з вами факти, коли, наприклад, кілька років тому на кордоні Білорусі і Латвії була організована фактично діра, щоб нелегальні мігранти могли потрапити на територію Латвії. Ми бачили з вами, що 200-300 нелегальних мігрантів протягом одного дня пробували нелегально перейти з Білорусі до Польщі.

За нашими даними, Міністерство внутрішніх справ Білорусі видає білоруські паспорти найманцям "Вагнера", щоб ті легально могли пройти через прикордонні пункти. Ми знаємо так само, що на території Білорусі знаходяться й афганці, яких певний час тому привезли з Афганістану, які проходять підготовку в одній з резиденцій Лукашенка на Браславських озерах. Не виключено, що їх потім під виглядом нелегальних мігрантів закинуть на територію, наприклад, Польщі, щоб дестабілізувати ситуацію там. Так що тут є інформаційна пропагандистська частина, але є конкретні дії, які ми вже бачимо, скоєні для дестабілізації ситуації на кордоні, передусім з Польщею і з Латвією.

Ю.Я.: В Білорусі 7 серпня розпочалися військові навчання на кордоні з Литвою. Що вам відомо про це, наскільки вони можуть бути частиною інформаційної кампанії?

П.Л.: Ми знаємо, що на Гозькому полігоні в Гродненській області, де перебуває шоста механізована бригада збройних сил Білорусі, там постійно, час від часу, проходять навчання, але якщо розглядати це в комплексі всіх цих дій, то зрозуміло, що це все вкладається в сценарій як один з елементів дестабілізації, як один із елементів інформаційної військової спецоперації. Все для того, щоб створити більшу напругу. Так само вчора Міністерство оборони Білорусії інформувало, що тисячі білоруських солдатів спрямовані на кордон з Польщею. Отже, це все виглядає як спланована кампанія, як в інформаційному пропагандистському плані, так і з використанням збройних сил.

Ю.Я.: Чому саме зараз відбувається ця інформаційна кампанія?

П.Л.: Я думаю, що головна мета, яку зараз переслідує Путін, це ескалація ситуації, щоб добитися деескалації. Через ескалацію дійти до деескалації. В чому це полягає? По-перше, для них дуже важливо максимально швидко надіслати людські ресурси та озброєння на кордон з Польщею, Литвою та Латвією, щоб НАТО туди спрямувало значний ресурс, і відповідно менше ресурсів могло йти на підтримку України. Тобто, головна ідея зменшити допомогу Україні. З іншого боку, вони хочуть змусити Україну частину своїх резервів знову спрямувати на північ, щоб менше військ могло бути використано на фронті. Третя мета – дестабілізувати ситуацію під час запланованих на 15 листопада виборів у Польщі. У Латвії відбувається перехід влади після виборів. У Литві були розмови про дострокові вибори. Так що це повинно грати на внутрішню ситуацію в цих країнах.

Ю.Я.: На вихідних з'явилася інформація про те, що з території Білорусі запустили ракету «Кинджал», пізніше було уточнення про те, що ракета пролетіла через територію Білорусі. Але чи може це свідчити про те, що поновились спроби використати Білорусь як плацдарм для нападу на Україну, що Лукашенко знову дозволяє цьому відбуватися?

П.Л.: Я думаю, що Лукашенко боїться цього сценарію і не хотів би, щоб так сталося. З іншого боку, я не думаю, що Путін готовий потужно тиснути на Лукашенка, бо розуміє, що це може призвести до дестабілізації ситуації всередині Білорусі. Звичайно, це оціночний сценарій, бо головна мета Путіна, це утримати території, які він захопив і не віддати ці території, які за міжнародним правом належать Україні. Для цього він використовує всі можливості. Але з іншого боку, дестабілізація ситуації в Білорусі так само не відповідає інтересам Путіна, бо тоді він отримує додаткову проблему. Ми спостерігаємо, що на сьогодні білоруські збройні сили постійно проводять навчання, вже протягом останнього року. Ми бачимо, що надходить озброєння у збройні сили Білорусі, все більше артилерійської зброї, комплексів С-300 і С-400 постачається у розпорядження білоруської армії. Прибуває техніка з Російської Федерації. У міністерстві внутрішніх справ створюються додаткові бригади для виконання спеціальних завдань в рамках внутрішніх військ. З точки зору зростання потенціалу білоруського війська, є збільшення загрози. Але знову ж таки, на сьогодні це не виглядає як сценарій певної агресії щодо України або інших сусідів Білорусі.

Ю.Я.: Тобто ви не вважаєте що Білорусь може активніше доєднатися до російської війни проти України?

П.Л.: Я думаю, що Лукашенко дестабілізує ситуацію на кордонах Білорусі в інтересах Росії. Він переконує, що його завдання не допустити якихось атак з боку Заходу на територію Білорусі. Ми розуміємо, що таких планів у НАТО немає. Як сказав президент України Володимир Зеленський, коли Україна вступить до НАТО, то це додаткові гарантії для Росії, бо НАТО не є блоком, який організовує агресії проти інших країн чи захоплює території. Але Лукашенко продає цей наратив білоруському суспільству. Цю тезу він постійно "продає" і Путіну. І для нього дестабілізація ситуації на кордоні відповідає його інтересам, бо це не веде до відкритої війни і фактично блокує спроби Путіна скерувати білоруську армію на Україну.

Ю.Я.: Сьогодні третя річниця виборів 2020 року, власне початку протестів. Як ви зараз оцінюєте зусилля білоруської позиції і які головні для вас зараз завдання?

П.Л.: Ми проходимо досить складний історичний період. Дата 9 серпня 2020 року вже вписана в історію. Але проблема в тому, що ми ще не зробили історичну зміну і це найголовніший виклик, який стоїть перед нами: зробити історію Білорусі, а це означає оновити демократію і свободу в нашій країні. Але ми опинилися у ще складнішій ситуації, бо сьогодні постала загроза ліквідації Білорусі як держави, ліквідації білоруського народу, бо це відповідає інтересам Росії і це відповідає інтересам маріонетки Путіна Лукашенка. Сьогодні ми спостерігаємо з вами немілітарний сценарій війни проти Білорусі і білоруського народу, який проводить Російська Федерація, і який здійснює сам Лукашенко, знищуючи білоруські еліти, білоруське громадянське суспільство, знищуючи ідеї демократії, фактично перетворивши Білорусь у Північну Корею 2.0, тільки у центрі Європи.

Так що перед нами два виклики: за незалежність і за демократію, а також за права людини. Для цього нам потрібний потужний підпільний рух, активісти всередині країни, для цього нам потрібно допомагати білоруським добровольцям, які у складі у Збройних Сил України змагаються за визволення України, але хочуть визволить і Білорусь. Для цього нам потрібні партнери, які будуть проактивними партнерами на заході, а не спостерігачами за тим, як зникає білоруська держава. Бо сьогодні тільки одна країна має стратегію того, що робити з Лукашенко. Ця країна – Російська Федерація. На жаль, Захід не має стратегії, що робити з Лукашенко і це тест, який нині проходять не лише білоруси, бо від нас залежить майбутнє Білорусі, це й тест, який складають так само і наші європейські партнери.