Україна заслуговує на серйозний шанс повернути свою окуповану територію та звільнити власний народ, який проживає у цих частинах країни, перш ніж ми відмовимося від такої можливостіМайкл О’Генлон
На тлі нападу ХАМАСу на Ізраїль і перспективи розширення конфлікту на Близькому Сході, посадовці й аналітики у США постали перед гострим питанням, чи Сполучені Штати спроможні підтримувати двох союзників у війнах одночасно, а також забезпечувати активну участь в інших стратегічних регіонах світу, зокрема, ефективно стримувати амбіції Китаю щодо Тайваню.
Наразі відповідь від представників адміністрації президента Джо Байдена – ствердне "так". Водночас аналітики вважають, що підтримка України на тлі подій в Ізраїлі повинна тривати й може навіть збільшитися.
Але для цього США необхідно вийти за межі риторики підтримки “стільки, скільки потрібно”, й чіткіше пояснити конкретну відповідність допомоги Україні стратегічним інтересам Америки.
Президент Байден повинен представити подальшу допомогу Україні в “іншому оформленні” у своїй очікуваній промові з цього приводу в недалекому майбутньому, зауважує у своїй статті для видання The Hill Майкл О’Генлон, завідувач відділу оборони та стратегії в Інституті Брукінгса та автор книги “Військова історія для сучасного стратега: основні війни Америки з 1861 року”.
На його думку, формулювання “стільки, скільки буде потрібно”, яке досить часто використовують посадовці США в контексті підтримки України, на даному етапі “принципово не задовольняє” не лише крайньоправих республіканців, але й дедалі ширшу аудиторію серед поміркованих республіканців й не республіканців.
“Було б моральним лихом покинути Україну у війні, за яку повністю відповідає Росія. Це проігнорує зобов’язання Америки за Будапештським меморандумом 1994 року, в якому ми обіцяли допомогти забезпечити її майбутню безпеку […]. Найгірше те, що це становило б величезний стратегічний ризик, оскільки Путін, який би переміг в Україні, міг би стати серйозною загрозою для таких країн НАТО, як Латвія та Естонія, ризикуючи прямим конфліктом зі США”, - пише О’Генлон.
Однак, на його думку, безстрокові й необмежені зобов’язання виправдані лише в контексті “екзистенційних воєн за національне виживання”.
“Байден має оголосити, що ми підтримуватимемо та навіть збільшуватимемо допомогу України у 2024 році та у 2025 році. Але він також має визнати, що на той момент від новообраного президента — його самого, Дональда Трампа чи когось іншого — будуть природно очікувати нової стратегічної оцінки конфлікту”, – наголошує О’Генлон.
Він визначає три ключові тези, які повинен озвучити Байден для того, щоб краще пояснити необхідність подальшої потужної підтримки України.
По-перше, великі війни історично часто досягають переломного моменту через два-чотири роки від свого початку, а війна в Україні наразі триває менш як два роки.
Також, освоєння сучасної військової техніки – це багаторічний процес, який українці тільки розпочали.
І наостанок, зауважує О’Генлон, теперішні події в американській політиці “дають Путіну надію”, і важливо, щоб перспектива перемоги Трампа або дії республіканців у Конгресі не спонукали Путіна продовжувати війну зі сподівань, що “Білий дім принесе йому перемогу, якої не може [здобути] його власна армія”.
“Україна заслуговує на серйозний шанс повернути свою окуповану територію та звільнити власний народ, який проживає у цих частинах країни, перш ніж ми відмовимося від такої можливості”, і головне завдання президента Байдена “пояснити, чому війну в Україні потрібно активізувати зараз — навіть якщо її не слід розглядати як вічну війну.”
Оглядач CNN Девід Андельман також вважає, що настав час для чіткості позицій.
"Ніщо не повинно стояти між наданням Вашингтоном життєво необхідної підтримки Україні та Ізраїлю, а також не повинно бути жодної двозначності щодо підтримки Вашингтоном Тайваню. США та їх найближчі союзники повинні чітко дати зрозуміти, що вони нададуть усі ресурси, необхідні для підтримки демократії у всіх трьох театрах фактичного чи потенційного конфлікту", - зазначає Андельман у своїй статті для CNN.
Автор книги “Червона лінія на піску: дипломатія, стратегія та історія війн, які все ще можуть з’явитися” та колишній іноземний кореспондент The New York Times і CBS News, Андельман вважає, що це був би" ідеал, до якого повинні прагнути США".
Рух в іншому напряму означав би, що країни, які зараз покладаються на допомогу США, в майбутньому можуть бути вимушені постати перед важким вибором – потенційної втрати територій чи необхідністю йти на інші поступки, вважає Андельман.
“Ілюзія про те, що США завжди прийдуть на допомогу та нададуть зброю для підтримки демократії у скрутному становищі, може бути втішною, але одного дня вона також може зіткнутися з деякими жорсткими реаліями”, - вважає Андельман.
Втім, обидва аналітики погоджуються, що на цей час США повинні дотримуватися наявної стратегії і посилити її.
Як повідомляв Голос Америки, виступаючи на брифінгу у вівторок, 10 жовтня, радник з національної безпеки США Джейк Салліван запевнив, що США мають достатньо ресурсів для того, щоб одночасно підтримувати боротьбу України проти російської агресії та Ізраїль у захисті своєї території та громадян від бойовиків ХАМАСу.
“Ми рішуче відкидаємо думку про те, що Сполучені Штати Америки не можуть одночасно підтримувати волелюбний народ України й підтримувати державу Ізраїль”, - заявив Салліван,
Посолка США при НАТО Джуліан Сміт 10 жовтня також зауважила, що підтримка Сполученими Штатами Ізраїля не вплине на “обіцянку продовжувати підтримувати Україну”.
Форум