“Ми перші в світі будуємо інженерний захист від ракет та дронів на енергообʼєктах”, – голова правління “Укренерго” Володимир Кудрицький

Минулого року Росія пошкодила половину української енергоінфраструктури, згідно з оцінками ООН. Кожна тепло- та гідроелектростанція зазнали руйнувань. Ремонтні роботи з відновлення тривають і досі, кажуть в "Укренерго".

Цієї зими, згідно з оцінками британського Міноборони, Росія може поновити удари по енергооб'єктах і вже накопичує ракети. США повідомляють, що надсилають Україні допомогу задля підготовки до зимового періоду, а ООН звернулась до донорів із запитом про 268$ млн нової допомоги Україні на зимовий період.

Українські енергетики запевняють: вже зробили максимум для того, щоб Україна прожила цю зиму без тривалих відключень світла та блекаутів.

Про особливості відновлення енергетичної інфраструктури, додатковий захист об'єктів та унікальний досвід українських енергетиків, яким тепер цікавляться міжнародні експерти галузі, Голос Америки поговорив із головою правління НЕК “Укренерго” Володимиром Кудрицьким.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Леся Бакалець, Голос Америки: Пане Володимире, наскільки українська енергосистема готова до зими і потенційних російських обстрілів?

Володимир Кудрицький, голова правління НЕК “Укренерго”: Цього року насамперед у нас більш щільне ППО, ніж на початку тогорічної російської ракетної кампанії (10 жовтня 2022 відбулась перша масована ракетна атака РФ на енергетичну інфраструктуру– ГА).

Якщо ми говоримо про магістральну мережу, якою оперує “Укренерго”, ми зробили (ті ремонтні роботи – ГА), які ми планували зробити до зими. Але для того, щоб повернутися на рівень міцності, який був до вторгнення, або до початку тої ракетної кампанії, все одно треба продовжувати відновлювати енергосистему навіть під час зими.

Зараз нам потрібно використати час, що залишився, щоб наростити перш за все спроможності електростанцій виробляти електричну енергію, щоб покрити споживання, яке буде збільшуватись під час холодів.

Л.Б.: Експерти кажуть, на деякі ремонтні роботи енергообʼєктів іноді потрібно до року часу. Чому?

В.К.: Насправді, деякі одиниці обладнання виробляються десять місяців і ще три-чотири місяці доїжджають до України. Якщо просто надіслати запит на завод, щоб виробити автотрансформатор, або якусь потужну турбіну, або генератор на великий енергоблок, ти ще встанеш в чергу на рік-два, тому що це дуже дефіцитні ресурси на світовому ринку.

Такі об'єкти, як електростанція, або велика магістральна підстанція, будуються декілька років. А енергосистема країни в цілому – 30-40 років. Ясно, що відновити всі пошкодження за 7-8 місяців на 100% неможливо. Але тим не менше те, що можна було зробити, зроблено.

Л. Б.: Які країни допомагали зі фінансуванням ремонтних робіт і скільки коштів надали?

В. К.: Десятки країн. Ми залучили більше мільярда доларів зовнішнього фінансування.

І ми єдина компанія електроенергетичного сектору, яка залучила такий масштаб підтримки. Частина цих коштів була грантовою, тобто безплатною, її не треба повертати. І це суттєва частина, близько 35%. І кошти пішли частково на те, щоб закупити обладнання і відремонтувати пошкоджені об'єкти. А ще частину ми використали на погашення боргів перед різними учасниками ринку.

Л. Б.: Скільки всього українських енергетичних об'єктів пошкодила Росія за минулі осінь-зиму?

В. К.: Якщо рахувати великі, то це близько, я думаю, 70-ти. Це якщо великих. Безліч меншого рівня об'єктів, які пошкоджені, наприклад, в прифронтових областях артилерією, невеликі трансформаторні пункти або підстанції обленерго. Їх, напевно, сотні, тисячі. Але загалом десь до половини енергосистеми зазнали пошкоджень. Це була глобальна кампанія і глобальний масштаб пошкоджень.

Л. Б.: Чи правда, що через російські обстріли зазнали руйнувань усі гідро-, теплоелектростанції в Україні?

В. К.: Всі до одної. Каховську ГЕС ми тут навіть не рахували, бо вона була, на жаль, в окупації досить давно. Але ті, що заходяться на контрольованій території, всі, так чи інакше, зазнали серйозних ушкоджень. Ми не говоримо про ушкодження формату “дірка в паркані”. Ми говоримо про те, що прилетіло в машинний зал блоку електростанції, пошкодило якийсь енергоблок чи пошкодило електричну частину, яка видає потужність і розподіляє в мережу.

Тобто це серйозні, масштабні руйнування. Ми говоримо про ракетні прильоти, про атаки дронів, такого роду речі. Кожна велика електростанція, теплова і гідро, в цій країні була пошкоджена.

Л. Б.: І це ж безпрецедентна ситуація для світу в цілому?

В. К.: Жодна країна світу не стикалася з такого типу атаками, з такого типу загрозами.Тому і рішень готових ні в кого не було. Ці рішення ми знаходили вже по ходу п'єси, як то кажуть.

В другій половині лютого ми вже припинили обмеження електропостачання, всім включили світло. І це був, напевно, один з найсильніших моментів в моєму житті, коли я побачив з одного з київських пагорбів, лівий берег Києва, який світиться, просто купається в вогнях. Дуже сильне відчуття.

Л. Б.: Я читала, що міжнародні делегації часто питали наших енергетиків “як ви це робите?”, коли бачили, що енергосистема тримається попри обстріли.

В. К.: Так, всі ці питання задавали. У нас протягом минулої зими було безліч міжнародних делегацій. Всі урядовці, які приїжджали з візитами в Україну, обов'язково цікавилися станом нашої енергосистеми. І майже всі запитували, як нам це вдається.

Всі очікували, що так само як Україна мала за три дні чи за два тижні впасти після початку повномасштабного вторгнення, всі очікували, що наша енергосистема не витримає після другої, третьої атаки, і має повністю відключитись, і у нас має настати кам'яний вік. Цього не сталося, хоча проблеми були.

Л. Б.: Цього року, окрім ППО, передбачений якийсь локальний захист енергообʼєктів?

В. К.: Деякі елементи можна прикрити інженерним захистом. Без зайвих деталей, скажу, що ми це робимо. Знову ж таки, вперше в світі. Таких рішень захисту від ракет та дронів типу “Шахед-136” в світі просто немає, їх треба було вигадати. От цього літа були сформовані технічні рішення, які дозволять захищати наші енергооб'єкти від такого типу загроз.

Зараз іде будівництво відповідних інженерних споруд. І я вам хочу сказати, що підстанції “Укренерго” стануть першими об'єктами, на яких такі рішення просунутого захисту проти дронів будуть втілені.

Л. Б.: Який прогноз на цю зиму: чи будуть відключення світла, блекаути?

В. К.: Це дуже залежить від обстрілів. Якщо будуть якісь масштабні обстріли і будуть пошкоджені знову великі енергооб'єкти, можуть бути такі ризики. Якщо говорити про сценарій без обстрілів, то я розумію, яким чином покривати споживання взимку, але ми не обійдемось без імпорту електричної енергії з Європи. Тому що українським електростанціям все одно потрібна підстраховка і підтримка.

Ми зараз не плануємо відключень ні на найближчі тижні, ні взагалі, тому що немає обстрілів, як я вже сказав. З імпортом і, можливо, з включенням додаткових блоків на природному газі ми цю зиму маємо пройти.

Я вважаю, що вірогідність загальнонаціонального блекауту чисто умовна, бо ми, зокрема, навчилися протидіяти і таким загрозам в новому сезоні.

Л. Б.: Тобто попередньо – ця зима буде кращою за минулу? Чи це занадто оптимістичний висновок?

В. К.: Я взагалі великий оптиміст, і завжди схильний шукати шляхи, як зробити так, щоб було краще. Я ці шляхи бачу. Але потрібно буде максимально концентрувати зусилля і приділити велику увагу проходженню опалювального сезону. Як з боку енергетиків, так і з боку сил оборони, і з боку споживачів теж.

Тому що підприємства можуть подбати про себе, забезпечивши виробництво автономними джерелами живлення. Об'єкти критичної інфраструктури, такі як котельні, лікарні, також мають бути обладнані генераторами.

Домогосподарства також можуть на побутовому рівні підготуватись до якихось складних сценаріїв, якщо будуть атаки. Всі вже знають, як це робиться, що треба робити. Бажано утеплити оселю. Бажано, якщо є генератор чи екофло, чи якийсь такий пристрій, ще раз перевірити його працездатність, перевірити, що він працює. Запаси води – тобто такі прості побутові речі. І обовʼязково перевірити адресу найближчого пункту незламності.

Л. Б.: Ваші працівники готові до чергового сезону роботи під обстрілами? Я читала, минулого року енергетикам видавали бронежилети, шоломи для роботи на обʼєктах.

В. К.: У прифронтових територіях це поширена практика. Але ні шоломи, ні бронежилети не рятують від загроз типу прильоту "калібра" чи "шахеда". Безумовно, протоколи безпеки дуже посилені. Восени минулого року предметом атаки "шахедів" став і наш головний офіс. Сюди декілька, на жаль, "шахедів" долетіло. І я це бачив на власні очі - стояв на вулиці, метрів 50 від будинку.

Тому всі працівники “Укренерго”, абсолютно всі: адміністративний персонал, ті, хто працюють на підстанціях, лінійних дільницях, вони всі, на жаль, несуть персональний ризик.