"Україна належить до європейської родини". Реакції на наближення України до переговорів про вступ до ЄС

Українські та європейські лідери привітали рекомендацію Єврокомісії розпочати процес переговорів про вступ України до ЄС.

Верховний представник ЄС із закордонної політики Жозеп Боррель зазначив у мережі Х: "Україна належить до нашої європейської родини. Це вже факт. Сьогодні Україна робить ще один ключовий крок на своєму шляху до ЄС".

"Попри всі складнощі рухаємося вперед. І вже в грудні ми очікуємо на політичне рішення від Європейської ради, - сказав у зверненні президент України Володимир Зеленський. - Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні інституції. Всі необхідні рішення ухвалюємо".

"Розширений ЄС означає сильніший ЄС. Європарламент вітає прогрес країн, які прагнуть приєднатися до ЄС. Сьогоднішні рекомендації Єврокомісії дають відновлену надію та чіткий європейський шлях мільйонам людей до майбутнього свободи, миру та стабільності", - твітує президентка Європарламенту Роберта Мецола.

"Початок переговорів про вступ до ЄС – наступний крок, який ми повинні зробити разом. Тому що сильніший, більший і закритий ЄС є геополітичною відповіддю на агресивну війну Росії", - зазначає міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

"Наша боротьба і жертви не марні. Наша трансформація визнана. Наші мрії та сподівання збуваються, - пише в мережі Х міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. - Ще десятиліттями Україна слугуватиме прикладом рішучості та віри народу, який бореться за свої ідеали, що б не стояло на цьому шляху. А також віри в Європу".

"Я вітаю історичні рекомендації Єврокомісії відкрити переговори про вступ з Республікою Молдова та Україною. Цілком заслужене визнання їхніх всебічних реформ. Румунія рішуче підтримує рішення ЄС", - твітує президент Румунії Клаус Йоганніс.

Латвійський глава МЗС Кріш'яніс Каріньш пише: "У ЄС є шанс стати більшою геополітичною силою. Розширюючи кількість держав-членів, ми зміцнюватимемо демократичне верховенство права в Європі".

Посолка Естонії в Україні Аннелі Колк написала у мережі Х: "Чудова робота, Україно! Велика шана за важку працю під час нищівної війни. Вітаємо, довгоочікувані та заслужені новини в Україні та ЄС. #NeverAloneAgain (ніколи не наодинці знову - ред.)".

"Європа справді має запропонувати перспективу членства, особливо Україні. І підготовка ЄС до розширення має бути нашою частиною угоди… терміново!" - пише бельгійський депутат Європарламенту Гі Верхофстадт.

Коли можна очікувати членства?

Рекомендації Єврокомісії має розглянути зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС і подати рішення на затвердження саміту керівники держав та урядів ЄС ймовірно 14-15 грудня.

Але вони не зобов'язані виконувати рекомендації ЄК, і немає гарантії, що вони одностайно погодяться це зробити, особливо з огляду на те, що Угорщина та Словаччина висловлюють певні вагання щодо прагнень України приєднатися до найбільшого торговельного блоку світу, пише Радіо Свобода.

Даніель Шеліговський, керівник Східноєвропейської програми Польського інституту міжнародних відносин пояснює, що загалом у звіті Єврокомісія констатує, що Україна виконала 4 із 7 ключових рекомендацій, зокрема з реформ Конституційного суду, судової реформи, боротьби з відмиванням грошей, цифрової трансформації та медіа. Також там відзначено прогрес у виконанні решти трьох рекомендацій: боротьби з корупцією, олігархією, правами меншин, зауважує польський експерт.

Він також пише, що переговори про вступ охоплюють 35 напрямків реформ, згрупованих у 6 кластерів. "Україна досягла певного прогресу в кожному з 35 розділів. Позитивно виділяються питання зовнішніх відносин. Недоліками є переважно економічні та фінансові проблеми, головним чином через наслідки війни, що триває", відзначив Шеліговський. Однак, зауважує він, "у жодному з 35 розділів ЄС не оцінила Україну як "просунуту". Це показує, наскільки довгим буде шлях України до членства".

Оглядачка Guardian Ліза О'Керролл зауважує, що хоча рекомендацію про те, щоб ЄС розпочав переговори про вступ, Комісія ЄС назвала "безумовною", і Україні, і Молдові були висунуті попередні умови щодо завершення реформ до ухвалення переговорної бази. Європейські посадовці наполягають, що формулювання "безумовний" та "попередні умови" є сумісними, оскільки реформи, про які вони говорять, є лише "залишками" від кластера реформ, які обидві країни повинні були провести. Наприклад, надання антикорупційному органу в Києві більше повноважень для перегляду конфлікту інтересів державних службовців має підтверджувати докази подальшого розслідування.

Як повідомляв Голос Америки, переговорний процес щодо набуття членства може тривати кілька років, й від представників Брюсселя нещодавно пролунали заклики, щоб ЄС був готовий до розширення до 2030 року.

Знаковий крок до річниці Революції гідності

Оприлюднення довгоочікуваного щорічного звіту Комісії про розширення кілька разів відкладалося з початку жовтня, оскільки країни ЄС побоювалися, що це може "перехопити" обговорення інших питань, таких як бюджет блоку та міграція, перед самітом у Брюсселі, який відбувся 26-27 жовтня.

Деякі оглядачі відзначили збіг обставин, адже Революція гідності почалась практично в цей же час 10 років тому.

Репортер Financial Times Крістофер Міллер, який давно висвітлює тему України, нагадує: "10 років тому цього місяця проросійський президент України Віктор Янукович відмовився від угоди про асоціацію з ЄС, що викликало протести Євромайдану в Києві, які переросли в Революцію Гідності. Це був довгий і важкий шлях для України на шляху до ЄС…"

"Легко забути протестний рух у 2014 році, який розпочався через невдалу угоду про асоціацію з ЄС. Десять років по тому, майже день, ми маємо Україну на порозі переговорів про вступ", - додає редактор The Insider Майкл Вайсс.

"Історичний день для України, - твітує німецький оглядач Маттіа Неллес. - Важливий крок на довгому шляху до членства в ЄС. Тепер м'яч на полі держав-членів. Очікується, що вони проголосують за відкриття переговорів у грудні.

Дивіться також:

"Інформаційна армія" Росії в Латинській Америці: навіщо Кремль витрачає гроші на антиукраїнську пропаганду в сусідньому до США регіоні?