Російська війна в Україні змусила мільйони полишити свої домівки і шукати прихистку в інших країнах. З понад 6,3 мільйона українських біженців, майже 6 мільйонів прийняла Європа.
Європа, яка бореться з власними економічними проблемами, такими як висока інфляція, зростання витрат на життя, виділяє значні кошти на допомогу Україні, а також підтримку українських біженців.
Європейські лідери заявляють про непохитну підтримку України. Проявляючи солідарність з Україною, ЄС втілює потужні санкції проти Росії, а також прийняв рішення розпочати перемовини з Україною про членство. Попри опозицію Угорщини, ЄС планує затвердити наступний великий пакет допомоги для України вже 1 лютого.
Чи втомилась Європа підтримувати Україну та українців?
Однак, оглядачі кажуть - європейці почали відчувати "втому від підтримки України" після майже двох років війни. Так, Сузі Деннісон та Павел Зелка з Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) побачили тенденцію до зменшення підтримки України в результатах опитування ECFR. Опитування показало, що 34% опитаних у вересні-жовтні європейців в десяти країнах заявили, що хотіли б, щоб Україна повернула собі всі території. Це дещо менше ніж 38% опитаних європейців, які дотримувались цієї точки зору в січні 2023 року.
Війну в Україні значна кількість європейської громадськості, особливо ті, хто не перебуває близько до зони конфлікту, більше не сприймає як надзвичайну ситуацію, підсумовують дослідники в статті для Foreign Affairs.
На думку європейських політиків впливають і вибори наступного року. Багато з них не хочуть створювати враження, що для них більш важливі проблеми українців, ніж населення їхніх країн, йдеться в статті Politico.
Видання цитує одного з європейських посадовців, який не став називати своє ім'я: "Сумніви зростають. Наскільки поганою є ситуація на полі бою? Скільки ще грошей ми заллємо в цю чорну діру? Популісти в Європі будуть на цій хвилі в наступні місяці",
Видання також наводить слова європейського дипломата, який вказує, що з'являється група країн, "яка сумнівається в тому, щоб Україна стала членом ЄС", згадуючи, зокрема Австрію, яка хоче розглядати цей процес спільно з наступними кроками щодо членства Боснії та Герцеговини.
З такими оцінками не погоджуються в МВФ.
"Я не бачив втоми в Європі від підтримки українців", - каже в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки Директор Європейського департаменту Фонду Альфред Кеммер.
Лише в Польщі українці сплатили податків на 2,4 мільярда доларів. З часом може бути чиста вигода для бюджету від українських біженцівАльфред Кеммер, Директор Європейського департаменту МВФ
Посадовець переконаний - підтримка зберігається і ці країни зможуть отримати чисту вигоду для своїх бюджетів, бо робоча сила поповнилась людьми, які платять податки.
"Я бачу значні зусилля, щоб інтегрувати українських біженців до ринку праці, - зауважує Кеммер. - Вони становлять 0,6% робочої сили в Європі, що не є незначною кількістю. Так, певні фінансові витрати на підтримку біженців є. Всі країни надають підтримку і дехто більше ніж інші, як Чехія, Польща та Естонія. Лише в Польщі українці сплатили податків на 2,4 мільярда доларів. З часом може бути чиста вигода для бюджету від українських біженців. Потрібно зробити все для швидкої та ефективної інтеграції українських біженців на ринку праці, що вимагає активної трудової політики".
Біженці допоможуть Україні вступити до ЄС
Оскільки багато біженців - жінки та діти, потрібно розвивати політику догляду за дітьми. Чим більше Європа працюватиме над цими аспектами, тим більше біженці долучаться до робочої сили і з часом від українських біженців будуть переваги для ринку праці у Європі, каже посадовець.
Український уряд сподівається повернути іммігрантів, для того, щоб відновити економіку.
Коли це відбудеться, досвід українців в Європі може допомогти Україні інтегруватись до Європи, каже посадовець.
"Те, що ці зв'язки створюються, знову ж таки, допоможе стратегічній меті України щодо вступу до ЄС. Це допоможе створити економічні зв’язки та зв’язки між людьми, що це так само важливо", - каже Кеммер.
Відносини Європейського Союзу та України – це відносини справжньої солідарності не лише щодо пакетів допомоги Україні, а і допомоги українцям, переконаний посадовець.
"Європа відкрила свої кордони для торгівлі, і вона також прийняла більшість із шести мільйонів біженців, і фінансові витрати на це не є величезними, але вони також немаленькі для ЄС загалом. Це 0,2% ВВП у 2022 році.
В деяких країнах, таких як Чехія, Польща, Естонія - це понад 1% ВВП у 2022 році. Тож Європа справді демонструє солідарність з Україною", - каже він.
А от щодо торговельних суперечок, як то страйки перевізників на польському кордоні чи суперечки щодо експорту українського зерна до Європи, то на це варто було очікувати.
Рішення Європи розпочати перемовини про вступ України до ЄС дало старт тривалому процесу перемовин. І саме цей час знадобиться для того, щоб врегулювати всі можливі наслідки цього процесу.
Чим потужнішою буде українська економіка, тим більше Україна відчуватиме переваги від зближення з Європою, каже він.
"З часом економічні переваги від зближення з Європою зростуть. Чим сильніша українська економіка, тим більшими будуть вигоди від цього партнерства", - каже посадовець.
Україна ж має покращувати стандарти управління, долати корупцію, щоб створити умови для інвестицій у розвиток економіки і покращити добробут населення, щоб отримувати найбільші переваги від співпраці з Європою.
