Непростий для української економіки 2023 рік завершується. Попри війну, українська економіка почала відновлюватись, а міжнародні донори відзначають курсову та макроекономічну стабільність. Міжнародна підтримка України, що забезпечує соціальні виплати та здатність уряду виконувати свої функції, в 2023 році склала близько 40 мільярдів доларів. Подібний обсяг підтримки очікується і наступного року.
Про результати 2023 року, плани на наступний рік, економічні втрати від можливої нової мобілізації, відносини України та Європи, а також економіку Росії, з головою Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфредом Кеммером поговорила кореспондентка Голосу Америки Оксана Бедратенко.
"Цього року – молодці!" - Кеммер про зусилля українського уряду з забезпечення стабільності економіки в 2023
Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна - в складній економічній ситуації. Все ж цього року вдалося зберегти макроекономічну стабільність, накопичити валютні резерви, навіть провести деякі реформи. Що міг зробити український уряд краще?
Альфред Кеммер, Директор європейського департаменту МВФ: По-перше, дозвольте мені по-справжньому привітати український уряд і всі органи влади з відмінним виконанням програми Фонду та загалом роботою для макроекономічної, фінансової стабільності, відновлення економічної діяльності. Отже, цього року – молодці! І, як ви сказали, резерви - в хорошому стані, ріст - швидший, ніж ми очікували, інфляція також уповільнилась більше ніж ми очікували. Це дуже важливі досягнення. Справді, вітаю уряд!
Щодо того, що потрібно зробити, на чому влада має зосередитися, зокрема наступного року:
- Треба продовжувати реформи, тримати темп реформ державного управління щодо структурних реформ. Чому? Тому що це залучить приватні інвестиції для відновлення та відбудови. Це також переконає донорів, що гроші витрачаються добре на цілі, які підтримують донори, і, зрештою, це допоможе Україні в її стратегічній меті стати членом ЄС.
- По-друге – є виклики для бюджету, і влада має продовжувати твердо виконувати бюджет, щоб забезпечити великі видатки, необхідні за поточних обставин. Також треба утримати стабільність боргу. Як це зробити? Потрібно негайно виконати Національну стратегію надходжень, оскільки доходи потрібні для підтримки витрат. Ймовірно, потрібні додаткові кроки, щоб забезпечити надходження протягом року, і треба бути до цього готовими, а також позичати на внутрішньому ринку, щоб фінансувати уряд.
- І це підводить мене до третього пункту: донори мають продовжити підтримку, кошти мають надходити вчасно . Несвоєчасне надходження донорської підтримки підштовхує уряд до неоптимальної економічної політики і наражає на ризик усі досягнення.
Оксана Бедратенко
О.Б.: Дійсно, МВФ продовжує фінансувати Україну. Нещодавно надійшов транш 900 мільйонів доларів. Однак щодо двосторонньої допомоги є непевність. Як довго Україна може витримати без великих пакетів допомоги?
А.К.: Важливо надавати кошти вчасно. В 2023 році донори надавали кошти вчасно. Це велике досягнення. Щодо обговорень з великих пакетів допомоги у США та ЄС, я маю сказати, що це відбувається в рамках бюджетних процесів, в яких завжди можуть виникнути певні складнощі. Як адміністрація США, так і Європейський Союз віддані тому, щоб провести ці пакети через бюджетний процес і надати кошти. Це дуже важливо. Ми також наголошуємо – асигнування мають надходити вчасно.
О.Б.: Ви згадали про вчасну допомогу. Чи буде вона надходити своєчасно у перші кілька місяців наступного року?
Ми очікуємо, що донорська підтримка надійде в першому кварталі
А.К.: Безумовно, ми очікуємо, що донорська підтримка надійде в першому кварталі. Також наприкінці року українська влада вжила заходів для забезпечення буферів ліквідності. Вони також дуже уважно слідкують за виконанням бюджету в перші кілька місяців, щоб уникнути проблем на випадок, якщо кошти донорів затримаються.
О.Б.: На своїй пресконференції президент України Зеленський згадав про вплив воєнних витрат на економіку. За його словами, щоб профінансувати одного військовослужбовця, потрібно шестеро платників податків… Тож чи нова мобілізація занадто дорога для України?
А.К.: Ми підтримуємо і слідкуємо за бюджетом у цілому, а не окремими видатками, і ми та донори допомагаємо урядові України під час війни виконувати основні функції, такі як захист вразливих верств населення, виплата заробітної плати, пенсії, оплата освіти, тощо. Саме на це спрямована програма фінансування обсягом 122 мільярди.
О.Б.: Але якщо через війну виникнуть додаткові видатки, то чи готові донори ще збільшити підтримку?
А.К.: Я завжди наголошую дуже чітко - ми очікуємо, щоб генерувались внутрішні надходження. Зміцнення економіки, структурні реформи, які підтримують економічну діяльність, краще управління забезпечать додаткові податкові надходження, але крім цього – є Національна стратегія доходів, щоб отримати більше надходжень до бюджету, підтримати потреби у витратах протягом цього часу. Це також важливо, щоб побудувати сучасну державу, а сучасна держава потребує інвестицій. Для приватного сектору в Україні потрібно створити таке середовище, яке дозволить отримувати податкові надходження і фінансувати видатки.
Європі може бути вигідно приймати українських біженців
О.Б.: Європа оголосила, що готова почати переговори про членство України в ЄС. Є надії, що це відкриє європейські ринки. Водночас, ми бачимо страйки водіїв вантажівок на кордоні з Україною, торговельні суперечки щодо зерна, в Європі дуже висока інфляція і є власні проблеми. Чи готова Європи справді відкрити ринки?
А.К.: Відносини Європейського Союзу та України – це відносини справжньої солідарності не лише щодо пакетів допомоги Україні, а і допомоги українцям. Європа відкрила свої кордони для торгівлі, і вона також прийняла більшість із шести мільйонів біженців, і фінансові витрати на це не є величезними, але вони також немаленькі для ЄС загалом. Це 0,2% ВВП у 2022 році.
В деяких країнах, таких як Чехія, Польща, Естонія - це понад 1% ВВП у 2022 році. Тож Європа справді демонструє солідарність з Україною. Але коли ми відкриваємо кордони, щоб перенаправити експорт зерна з Чорного моря на сухопутні маршрути в Європі, можна очікувати на певні проблеми. Є деякі групи, на які ці заходи особливо впливають. Треба думати, як вирішити цю проблему.
Вступ України до ЄС – це процес, який триватиме багато років і потребуватиме підготовки з обох сторін - з української сторони, а також і з боку Європейського Союзу. Піде час на те, щоб партнери впорались з усіма можливими наслідками цього процесу
О.Б.: Тож коли, на вашу думку, Україна зможе відчути переваги зближення з Європою?
А.К.: Я думаю, що Україна вже відчуває переваги від Європи, оскільки товари йдуть до Європи, Європа дуже тепло приймає біженців
Чим сильніша українська економіка, тим більшими будуть вигоди від партнерства з ЄС
Вона надає значну фінансову допомогу Україні, і з часом економічні переваги від зближення з Європою зростуть. Чим сильніша українська економіка, тим більшими будуть вигоди від цього партнерства. Що важливо? Звичайно, потрібно досягти прогресу в структурних реформах, щоб повністю скористатися цими перевагами, потрібно досягти прогресу в управлінні.
О.Б.: Дехто каже, що Європа готова підтримати Україну, але вона втомилася підтримувати українців. Чи це так?
А.К.: Я не бачу втоми в Європі від підтримки українців. Я бачу значні зусилля, щоб інтегрувати українських біженців до ринку праці. Вони становлять 0,6% робочої сили в Європі, що не є незначною кількістю. Так, певні фінансові витрати на підтримку біженців є. Всі країни надають підтримку і дехто більше ніж інші - я згадав Чехію, Польщу та Естонію.
Лише в Польщі українці сплатили податків на 2,4 мільярда доларів, а з часом може бути чиста позитивна вигода для бюджету від українських біженців
Підтримка зберігається і ці країни зможуть отримати чисту вигоду для бюджету, бо робоча сила поповнилась людьми, які платять податки. Лише в Польщі українці сплатили податків на 2,4 мільярда доларів, а з часом може бути чиста позитивна вигода для бюджету від українських біженців.
Потрібно зробити все для швидкої та ефективної інтеграції українських біженців на ринку праці, що вимагає активної трудової політики. Оскільки багато біженців - жінки та діти. Щоб залучити жінок до праці, потрібна активна політика догляду за дітьми. Чим більше Європа працюватиме над цими аспектами, тим більше біженці долучаться до робочої сили і з часом від українських біженців будуть переваги для ринку праці у Європі. Я, звичайно, маю сказати, що український уряд сподівається, що ці люди повернуться і долучаться до відновлення, і для цього створюється економічне середовище, щоб люди, які повертаються, мали добробут в Україні, приносили навички, яких вони набули в Європі, назад.
І те, що ці зв'язки створюються, знову ж таки, допоможе стратегічній меті України щодо вступу до ЄС. Ця мережа допоможе створити економічні зв’язки та зв’язки між людьми, що це так само важливо, як і економічні зв’язки.
Прогноз для Росії жахливий в середньостроковій перспективі
О.Б.: Існують різні погляди на те, як розвивається економіка Росії. Дехто каже, що вона - під тиском і перетворюється на ізольовану економіку радянського зразка. Інші стверджують, що Росія успішно перейшла на воєнні рейки і витримує санкції. На вашу думку - хто правий?
А.К.: Цифри дуже чітко показують – минулого року ми спостерігали спад російської економіки.
Але цього року ми бачимо відновлення та зростання, і це значною мірою через фіскальний стимул військових витрат, які дали поштовх російській економіці. Відновленню в Росії сприяв перехід від зовнішнього попиту на внутрішній попит. Це - в короткостроковій перспективі. А в середньостроковій перспективі наші прогнози для Росії жахливі, бо з Росії йдуть міжнародні корпорації, а саме вони поширюють знання. Доступ до передових технологій більш обмежений, а втрата людського капіталу вплине на середньо- та довгострокову перспективу.
Росія була країною з ВВП на душу населення, яке наближалось до рівнів ВВП Західної Європи. Це більше не так ... І це ціна війни
Шкодить і відсутність доступу до міжнародних ринків капіталу. Отже, середні та довгострокові горизонти для Росії значно змінились. Росія була країною з ВВП на душу населення, яке наближалось до рівнів ВВП Західної Європи. Це більше не так. Росія відходить з цього шляху. Це важливо і це ціна війни
О.Б.: Тобто росіяни біднішають?
А.К.: Вони біднішають в порівнянні із західноєвропейцями. Раніше їхні доходи наближались до Західної Європи. Ми це більше не прогнозуємо, так що вони біднішають у відносному вираженні.
Українська економіка і далі зростатиме, макроекономічна та фінансова стабільність збережуться, очікує Кеммер
О.Б.: На Україну очікує ще один складний рік. Які будуть найбільші виклики?
А.К.: Ми очікуємо, що українська економіка і далі зростатиме, макроекономічна та фінансова стабільність збережуться. Ми цілком переконані, що уряд та Національний банк забезпечать результат. Вони справді чудово провадять економічну політику. Це стане ключовим елементом.
Ми також переконані, що Україна продовжить втілювати структурні реформи, які підштовхнуть ріст економіки в середньостроковій перспективі, а в короткостроковій – створять сприятливе середовище для приватних інвестицій. Це важливі речі на наступний рік.
На жаль, мушу додати, що є надзвичайна невизначеність, через війну і ця непевність залишиться. Однак, всі здивувались, як добре в цих умовах війни Україна керує економікою і який прогрес досягнуто в середньостроковій перспективі, щоб зміцнити економіку, зробити її стійкішою і розвивати добробут. Це гарний старт для 2024 року. Рік буде складним. Я не кажу, що він буде звичайним, але я дуже поважаю партнерів, яких ми підтримуємо у досягненні цих цілей.
Форум