Я радий поїхати до Будапешта... Нам є про що поговорити... але ми не ведемо переговори про членство в НАТО, про це немає переговорівУльф Крістерссон
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив у п’ятницю, 26 січня, що “не вестиме переговори” з Угорщиною щодо вступу Швеції до НАТО, повідомляє мережа AFP.
Після того, як парламент Туреччини ратифікував членство Швеції в НАТО раніше цього тижня, а президент Реджеп Таїп Ердоган підписав це рішення, Угорщина залишилася єдиною країною-членом альянсу, яка ще не ратифікувала вступ Швеції.
Коментуючи ситуацію, посол США в Угорщині Девід Прессман, якого цитує британське видання The Guardian, зазначив, що Угорщина є “справді самотньою” в цій ситуації, а уряд Угорщини провадить “закордонну фантазію” замість закордонної політики.
“Я вважаю, це важливо, щоб уряд Угорщини виконав своє зобов’язання, а його зобов’язання полягало в тому, що він не стане останнім союзником, який ратифікуватиме приєднання Швеції”, - зазначив Прессман. - “Дотримання свого слова, очевидно, є важливим елементом довіри в будь-яких стосунках”.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан раніше цього тижня запросив Крістерссона до Будапешта для обговорити членство Швеції в НАТО “як тільки вам буде зручно”, цитує AFP.
“Я радий поїхати до Будапешта... Нам є про що поговорити... але ми не ведемо переговори про членство в НАТО, про це немає переговорів”, - сказав глава швецького уряду Крістерссон каналу TV4, прийнявши запрошення. - "Але ми могли б поговорити про те, як нам найкраще співпрацювати в НАТО".
Своєю чергою міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром у вівторок, 23 січня, також заявив, що “немає причин для переговорів” з Угорщиною.
Радник з питань національної безпеки Швеції Генрік Ландергольм в інтерв’ю Голосу Америки пояснив, що Угорщина запросила Швецію до переговорів “як члена НАТО без будь-яких передумов”, що кардинальним чином відрізняється від ситуації з Туреччиною.
“[Туреччина] мала занепокоєння щодо безпеки, пов’язані головним чином із підходом Швеції та Фінляндії до тероризму, спрямованого проти Туреччини. Ми працювали над цим з турецьким урядом і турецькою владою близько року між [самітами НАТО у] Мадриді й Вільнюсі в липні, і ми зобов’язалися до спільного процесу в рамках постійного спільного механізму між Швецією, Фінляндією та Туреччиною. Щодо Угорщини, я вважаю, що це скоріше загальна потреба угорців у діалозі з цього приводу. Ми відкриті до такого діалогу, але не помітили жодних передумов чи потреби в будь-яких переговорах на основі вимог”.
На думку Ландергольма, який цього тижня відвідує Вашингтон, Швеція виконала своє “домашнє завдання” щодо Туреччини, поставившись серйозно до безпекових занепокоєнь країни, й жодних додаткових вимог з боку Туреччини висунуто не було.
Він не відповів прямо, чи справді позиція Туреччини щодо членства Швеції в НАТО була зумовлена бажанням Анкари отримати згоду США на придбання винищувачів F-16 в обмін на ратифікацію членства Швеції, а не позицією Швеції щодо Робітничої партії Курдистану, збройного угруповання, яке перебуває у конфлікті з турецькою владою.
“Зараз у нас є хороша співпраця між шведською та турецькою поліцією, шведською та турецькою розвідками, шведськими та турецькими службами безпеки, яка значною мірою виправдовує очікування Туреччини щодо РПК”, - додав Ландергольм в розмові з Голосом Америки.
Я думаю, що Віктор Орбан хоче час від часу нагадувати західним країнам: "не критикуйте нас, ... у нас є наші карти, тож будьте обережні, коли ви намагаєтеся критикувати нас за корупцію, за проблеми з верховенством права чи за якість нашої демократії".Золтан Погаца
Стосовно запрошення Орбана, Крістерссон додав, що хоча він і готовий відвідати Будапешт, зустріч з Орбаном була б більш доречною на Раді Європейського Союзу в Брюсселі 1 лютого.
“Ми побачимося в четвер наступного тижня на Європейській раді, і тоді ми зможемо почати обговорювати речі”, - цитує шведського прем’єр-міністра AFP.
Коментуючи позицію Угорщини, політичний економіст Золтан Погаца, якого цитує Reuters, зазначив, що вона може бути зумовлена бажанням країни продемонструвати свою значущість як члена НАТО та ЄС.
“Я думаю, що голосування щодо НАТО також має на меті підтвердження того факту, що ми є державою-членом Європейського Союзу з правом вето. “Тож сприймайте нас серйозно, дайте нам те, що ми хочемо, тому що ми маємо право накласти вето”, - зазначив Погаца.
“Я думаю, що Віктор Орбан хоче час від часу нагадувати західним країнам: "не критикуйте нас, тому що у нас є карти, ми не сидимо за столом без карт, у нас є наші карти, тож будьте обережні, коли ви намагаєтеся критикувати нас за корупцію, за проблеми з верховенством права чи за якість нашої демократії, утримуйтесь від цього, бо якщо ви це зробите, у нас на руках є карти, які ми розіграємо у потрібний момент часу", - продовжує економіст Золтан Погаца.
Попри часте невдоволення Будапешта з приводу нібито “відверто ворожого ставлення” і критики Швецією проблем з верховенством права в Угорщині, Віктор Орбан у середу, 24 січня, підтвердив свою “підтримку” членства Швеції в НАТО під час телефонної розмови з генсеком альянсу Єнсом Столтенбергом, як повідомляв раніше Голос Америки.
Швеція, НАТО і Україна пов'язані
Ми - сильні прихильники України. Наше населення є великим прихильником України. Швеція дуже підтримує Україну у військовому плані.Генрік Ландергольм
Не лише позиція Будапешта щодо Швеції викликає невдоволення у США, а й непоступливість Угорщини щодо фінансування ЄС для України, проведення переговорів з Володимиром Путіним, а також небажання сприяти відходу від російських енергоносіїв, про це пише британське видання The Guardian.
“Угорщина справді самотня, і так не має бути”, — сказав посол Прессман, якого цитує The Guardian.
Натомість на думку Генріка Ландергольма, якщо Росія переможе у війні в Україні, це буде руйнівним для Європи.
В такому випадку цілком імовірно що “їхні апетити зростатимуть і далі”, і не можна виключати, що вони “спробують щастя спочатку не обов’язково з військовими нападами, а з перетворенням на зброю всього, що є характерною рисою російської політики”, в такий спосіб намагаючись “розділяти та панувати між країнами ЄС і НАТО”.
“Отже, слабкість – це запрошення Росії в цьому плані”, - пояснив він.
“Ми не можемо цього виключити. Нам потрібно бути обережними. Треба підготуватися. Нам потрібно переозброїтися, щоб підготуватися може й до малоймовірних, але цілком можливих подій”, - додав він.
Ландергольм також зауважив, що наразі Швеція не має позиції щодо членства України в НАТО, адже вона сама ще формально не приєдналася до альянсу. Втім, з його точки зору, це не питання, чи приєднається Україна до НАТО. Питання у тому, коли і як це станеться.
“Ми - сильні прихильники України. Наше населення є великим прихильником України. Швеція дуже підтримує Україну у військовому плані. За останні два роки ми витратили 3 мільярди євро, більшість з яких – на військову підтримку”, - сказав радник. - “Швеція буде активно залучена до цього”.
[Росія] віддає перевагу слабким і нестабільним сусідам, на яких вони можуть спроєктувати владу та домінування. Я думаю, що це абсолютно недоцільне і неправильне розуміння того, як влаштований світ.Генрік Ландергольм
Ландергольм також зазначив, що Швеція та Фінляндія не були й не є ворожими до Росії державами, водночас вони більше не можуть довіряти добрій волі Росії й мають забезпечувати свою безпеку в ширшому контексті разом з іншими країнами.
“Це трагічний аспект, що більшість країн у світі насправді цінують багатих, мирних і стабільних сусідів. Це позиція Швеції. Це позиція більшості країн. Але чомусь Росія має протилежну думку. Вона віддає перевагу слабким і нестабільним сусідам, на яких вони можуть спроєктувати владу та домінування. Я думаю, що це абсолютно недоцільне і неправильне розуміння того, як влаштований світ. Росія була б багатшою, успішною та миролюбнішою, якби вона домовилася зі своїми сусідами та мала б більш великодушну та менш панівну перспективу. Я сподіваюся, що це зміниться протягом мого життя”, - підсумував радник.
Швеція та Фінляндія відмовилися від десятиліть військової позаблоковості та подали заявку на членство в НАТО у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке сталося в лютому 2022 року.
Фінляндія офіційно стала 31-ю країною-членом альянсу у квітні 2023 року.
За правилами альянсу, заявки країн на членство в НАТО потребують одностайної ратифікації всіма членами блоку.