Парламент Угорщини проголосував у понеділок, 26 лютого, за ратифікацію заявки Швеції на вступ у НАТО, таким чином усунувши останню перешкоду на шляху до приєднання скандинавської країни та історичного розширення військового альянсу.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон написав на своїй сторінці в мережі Х, що це “історичний день”.
“Сьогодні історичний день. Парламенти всіх країн-членів НАТО проголосували за вступ Швеції до НАТО. Швеція готова взяти на себе відповідальність за євроатлантичну безпеку”, - зазначив він.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також привітав рішення Угорщини, написавши на своїй сторінці в мережі Х:
“Я вітаю голосування парламенту Угорщини за ратифікацію членства Швеції в НАТО. Тепер, коли всі члени Альянсу схвалили [вступ], Швеція стане 32-м союзником по НАТО. Членство Швеції зробить усіх нас сильнішими та безпечнішими”.
Парламент Угорщини, у якому є 199 депутатів, і в якому домінують законодавці від владної партії “Фідес” прем’єр-міністра Віктора Орбана, ухвалив рішення 188 голосами “за”, тим часом як 6 парламентарів проголосували “проти”.
Швеція стане 32-м членом НАТО, а її формальне приєднання може відбутися протягом тижня, зазначає американське видання The Washington Post, адже посадовці НАТО пообіцяли завершити всі формальності швидко.
Як пояснює британське видання The Guardian, після ухвалення угорським парламентом, рішення буде надіслано тимчасовому президенту Угорщини Ласло Кеверу, який матиме п’ять днів для його підписання та передачі до Державного департаменту США. Адже протокол НАТО вимагає повідомити уряд США про ратифікацію нової країни іншими державами-членами альянсу.
“Після цього генеральний секретар запрошує нову країну приєднатися до договору, який потім надсилається до Державного департаменту США, який офіційно запрошує її стати членом НАТО”, йдеться у роз'ясненні видання.
У випадку з Фінляндією, останньою країною, яка погодила її членство у НАТО, стала Туреччина, ухваливши приєднання 30 березня 2023 року. Вже 4 квітня Фінляндія стала членом НАТО.
Хоча Угорщина неодноразово заявляла, що вона загалом підтримує членство Швеції в альянсі, уряд Віктора Орбана затягував процес приєднання, закидаючи Стокгольму буцім-то несправедливу критику Угорщини у питаннях верховенства права, нагадує агентство AFP.
Навіть після ратифікації заявки Швеції турецьким парламентом у січні, Орбан наполягав на подальшому обговоренні приєднання скандинавської країни до НАТО та наполегливо запрошував прем’єр-міністра Крістерссона відвідати його в Будапешті, не задовільнившись зустріччю на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі на початку лютого, додає The Washington Post.
Крістерссон відвідав Будапешт у п’ятницю, 23 лютого, після чого Орбан закликав парламент голосувати за приєднання Швеції до альянсу.
“Шведсько-угорське військове співробітництво та вступ Швеції до НАТО зміцнять безпеку Угорщини”, — заявив Орбан у парламенті.
Угорщина і Швеція також підписали угоду про придбання чотирьох шведських винищувачів на додаток до наявного флоту із 14 винищувачів Jas-39 Gripen.
“Бути членом НАТО разом з іншою країною означає, що ми готові померти один за одного, - цитує Орбана видання The Washington Post. - Тож якщо ви хочете встановити такі міцні стосунки, вам потрібна належна основа для цього, особливо довіра та взаємна повага”.
Водночас частина експертів бачила у затримці Угорщиною ратифікації стратегію тиску на Євросоюз з метою розблокування мільярдів євро заморожених коштів, призначених Угорщині.
Інші стверджували, що така поведінка є результатом близькості Орбана до президентів Росії та Туреччини.
Натомість інші вважають, що в такий спосіб Орбан просто підігравав своїй внутрішній аудиторії, зауважує AFP.
В статті використано матеріали AFP.
