Москві потрібні потужні союзники, щоб допомогти їй утримати свою економіку на плаву, розбудувати військове виробництво та налаштувати обхідні шляхи навколо санкцій, які наклали на Москву партери України, у зв’язку з агресією.
Тим часом Пекін шукає помічників для створення нового порядку, щоб кинути виклик США. Попри проголошену "вічну дружбу", їхні інтереси та вагові категорії дедалі більше розходяться, про це пишуть експерти на сторінках низки міжнародних ЗМІ.
"Росія є молодшим партнером Китаю", – каже в інтерв’ю катарському телеканалу Aljazeera старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова. Вона нагадує, що для Росії Китай тепер є найголовнішим торговим партнером у той час, як для Китаю Росія – на шостому місці.
В енергетичній галузі Китай не поспішає допомагати Росії будувати газогін "Сила Сибіру-2", рахунком якого Москва сподівалася компенсувати втрату європейського ринку після її вторгнення в Україну.
Як пише часопис Newsweek, Китай користується з ситуації, до якої загнала себе Росія, тому він не лише не поспішає вкладати гроші в будівництво, а і вимагає від Росії 28-відсоткову знижку на її газ з цього року до 2028 року.
Остання зустріч, для якої Путін відвідував Китай, є "значним дипломатичним сигналом важливості цих відносин", вважає Рибакова.
На її думку, Росія шукає в Китаї партнера і для війни проти України, який допоможе і фінансово, через закупівлю російського палива, так і високотехнологічними компонентами.
За її словами, приблизно "від 70% до 90% компонентів у російських військових є західного виробництва", тобто Китай виробляє їх для західних клієнтів, а виробники доставляють якусь частину і до Росії.
Але в Пекіні до цього ставляться обережно, особливо після візитів до Китаю офіційних осіб США, зокрема, держсекретаря Ентоні Блінкена минулого місяця, який попереджав Пекін про санкції.
Про серйозність намірів США свідчить і указ президента США Джо Байдена, який погрожував штрафами для фінансових установ, які допомагають Росії ухилятися від санкцій. Китай не хотів би потрапити під вторинні санкції, тому Рибакова вважає, що Путін намагався запевнити Китай, що він не постраждає через проблеми Москви.
Про потенційні проблеми Китай попередили не лише з Вашингтона, але з Парижа, і з Берліна, нагадує професорка міжнародних відносин у The New School Ніна Хрущова, праправнучка радянського лідера Микити Хрущова. Вона нагадує, що багато змінилося у стосунках двох країн з часу, коли про "братерство" проголошували інші лідери у Москві і Пекіні – Сталін та Мао. Китай не налаштований зараз на конфронтацію зі світом, а Росія нічого не пропонує, крім конфронтації.
"Оскільки інтереси двох лідерів настільки різко розходяться, виникає питання, чи приречені китайсько-російські відносини знову розвалитися", – каже Хрущова.
Газетa The New York Times не вважає, що Китай намагатиметься досягати своїх цілей завжди мирним шляхом. Автор статті пише, що в Пекіні уважно стежать за тим, що відбувається з реакцією Заходу на війну Росії в Україні. Якщо Захід покине Україну, це додасть сміливості Китаю для більш агресивної поведінки з Тайванем та в Південнокитайському морі.
"Але якби Захід залишився єдиним і Україна перемогла, – каже оглядач, – Китай міг би переглянути [свої наміри], чи можна дозволити собі вдатися до агресивних дій для розширення власних кордонів".
