Число і типи розроблюваної у світі ядерної зброї зростають з огляду на те, що держави все більше покладаються на ядерне стримування, йдеться в оприлюдненому 17 червня дослідженні SIPRI – Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру. За його даними, найшвидше свій ядерний арсенал розширює Китай.
Згідно з доповіддю SIPRI, за останній рік усі дев’ять країн, які мають ядерну зброю (це США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль) продовжили модернізацію своїх ядерних арсеналів, кілька з них розгорнули нові ядерні озброєння або системи, здатні нести ядерний заряд.
Росія та США мають майже 90% усієї ядерної зброї у світі, розміри їхніх запасів, ймовірно, "залишалися відносно стабільними" у 2023 році. За підрахунками SIPRI, до початку 2024 року Росія розгорнула приблизно на 36 боєголовок більше, ніж роком раніше. Автори дослідження нагадують, що у 2023 році російська влада оголосила про розміщення ядерної зброї в Білорусі, але "переконливих візуальних доказів того, що фактичне розміщення боєголовок відбувалося, немає".
Значно наростив свої ядерні сили Китай – із 410 боєголовок у січні 2023 року до 500 боєголовок до січня 2024 року, наголошується в доповіді. За прогнозами аналітиків, китайський арсенал далі зростатиме. Передбачається, що до кінця десятиліття Китай може отримати "приблизно стільки ж міжконтинентальних балістичних ракет, скільки є у Росії та США", але кількість ядерних боєголовок у Пекіна, як і раніше, буде меншою, ніж у Москви та Вашингтона.
"Китай розширює свій ядерний арсенал швидше за будь-яку іншу країну. Але майже всі держави, які мають ядерну зброю, мають або плани, або значні зусилля з нарощування ядерних сил", – зазначив старший науковий співробітник програми SIPRI зі зброї масового знищення Ганс Крістенсен. У доповіді також ідеться про те, що Китай уперше розмістив невелику кількість боєголовок на своїх ракетах, поставивши їх на бойове чергування.
Зі звіту випливає, що на початок 2024 року країни мали загалом 12121 ядерну боєголовку, з яких 9585 знаходилися на складах і були придатні для потенційного використання.
SIRPI констатує, що у 2023 році дипломатія в галузі контролю над ядерними озброєннями «зазнала ще серйозніших невдач». Зокрема, Росія оголосила, що припиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО).
"Ми не бачили, щоб ядерна зброя відігравала таку важливу роль у міжнародних відносинах із часів холодної війни. Важко повірити, що минуло лише два роки з того часу, як лідери п’яти найбільших держав, які володіють ядерною зброєю, спільно підтвердили, що "ядерна війна не може бути виграна і ніколи не має розпочатися", – заявив директор програми SIPRI зі зброї масового знищення.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що в альянсі обговорюють можливість вилучення частини ядерних ракет зі сховищ і перевести їх у режим готовності через зростання загроз з боку Росії та Китаю. Про це він сказав в інтерв'ю The Telegraph 16 червня.
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі та коментуючи війну в Україні, нагадав, що в російській ядерній доктрині йдеться, що застосування ядерної зброї можливе в разі загрози суверенітету та територіальній цілісності країни. На його думку, такий момент ще "не настав". При цьому він допустив внесення змін до цієї доктрини. За кілька днів заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія може змінити базові документи у сфері ядерного стримування через "неприйнятні та ескалаційні" дії Заходу.
