Атакою на Курську область Україна змінила хід війни, перехопила ініціативу та підкреслила неспроможність Кремля захистити територію країни, вважають експерти, яких цитують міжнародні медіа. CNN додає – Україна осоромила президента Росії Путіна, а саме вторгенння є “принизливим для російської держави”.
“Хоча незрозуміло, як триватиме наступ, Україна успішно змінила наратив війни, увірвавшись на територію Росії”, – цитує видання The Hill Алену Кудзько, віцепрезидентку аналітичного центру GLOBSEC. За її словами, до атаки “було відчуття, що війна стала досить передбачуваною, і з багатьох сторін вже сприймалася як заморожена”. Натомість українці, каже експертка, продемонстрували, що “насправді є простір для того, щоб зробити цю війну непередбачуваною і… щоб здивувати Росію”.
Агенція AP пише, що “стрімкий транскордонний рейд, який відбувається у той час, коли сили Києва намагаються стримати наступ Росії на сході, демонструє здатність України перехопити ініціативу”.
“Це також завдало удару по Кремлю, – йдеться у статті АР, – підкресливши його неспроможність захистити територію країни та розвіявши наратив Путіна про те, що Росія залишилася практично незачепленою військовими діями”.
Оглядачі CNN припускають, що Україна спрямувала кілька досвідчених бригад на російську територію “з очевидною метою осоромити Кремль і змусити Міноборони Росії передислокувати ресурси”.
“Перш за все, це було принизливо для російської держави, яка називає себе гордою захистом батьківщини”, – йдеться у статті.
Крім того, Україна таким чином забезпечує тилу “дуже необхідний моральний підйом”, наголошує CNN.
А союзникам “курська операція” демонструє, що України “все ще має енергію та фантазію, щоб здивувати свого ворога та осоромити Кремль у той час, коли багато новин з передової були похмурими для Києва”.
Підписуйтесь на Голос Америки Українською у WhatsApp, Viber і Telegram!
Росія перекинула додаткові танки, артилерію та ракетні системи, оголосивши “антитерористичні заходи” у відповідь на шокуюче вторгнення українських військових, пише Al Jazeera з посиланням на російські джерела.
Водночас Інститут вивчення війни (ISW), як повідомляв Голос Америки, припускає, що Кремль вирішив оголосити саме “режим контртерористичної операції” (КТО), щоб “применшити масштаб українського вторгнення до Курської області”.
“Курськ може виявитися прокляттям Путіна”
“Курськ може виявитися прокляттям Путіна”, – каже професор політології Ратґерського Університету (Ньюарк, США) Олександр Мотиль, нагадуючи історію з підводним човном “Курськ”, котрий затонув під час навчань у серпні 2000 року, через рік після приходу до влади Путіна.
Тоді не вижив жоден із 118 підводників, які перебували на борту. Хоча сам Путін, каже професор, ймовірно сподівається, що ситуацію скорше порівнюватимуть з Курською битвою середини 1943 року, в якій радянські війська завдали поразки німецьким військам.
Порівняння з потоплянням підводного човна Курськ лунають і від інших експертів, котрі причинно-наслідковий зв'язок між гибеллю субмарини та долею низки знищених російських кораблів на війні вбачають зокрема у байдужості російської влади до людських життів.
"Росія може "вистрелити собі в ногу"
Маргарита Ассенова, старша наукова співробітниця The Jamestown Foundation вважає, що Росія може використати нинішню ситуацію, щоб перервати власний транзит газу до Європи та звинуватити у цьому Україну.
"Це те, що Москва зробила в 2006 і 2009 роках, спричинивши дві великі газові кризи в Європі", – нагадує експертка в коментарі Українській службі Голосу Америки.
Але, додає вона, європейський енергетичний ринок наразі вже "дуже інший", і припинення цих обмежених поставок російського газу, який все ще йде транзитом через Україну, не матиме значного впливу на Європу.
"Європейський Союз значною мірою відмовився від поставок російського природного газу та замінив його імпортом зі Сполучених Штатів, Катару, Алжиру та Азербайджану. Якщо Москва зараз припинить поставки газу в Європу, вона знову вистрелить собі в ногу. Це може призвести до більш швидкого рішення ЄС про повну заборону поставок російського газу", – каже Ассенова.
До роботи над статтею долучилась Тетяна Ворожко.
