29 липня виповнилося два роки з теракту в Оленівці - колонії, де Росія утримувала українських військовополонених. Тоді внаслідок вибуху загинуло щонайменше 50 військових, більшість з них – захисники Маріуполя, які залишили територію "Азовсталі" під гарантії Міжнародного комітету Червоного хреста.
Практично одразу після трагедії власне розслідування почала Генеральна прокуратура України. Оскільки на місце злочину російські сили не допустили ані українських, ані міжнародних експертів, українські слідчі ґрунтуються на свідченнях тих, хто вийшов із полону.
Рік тому СБУ повідомила про підозри двом екскерівникам Оленівки. За даними українських слідчих, вони перебували на посадах, коли в ніч на 29 липня росіяни влаштували вибухи на території тюрми.
Досі жодна з міжнародних організацій не змогла провести власне розслідування та назвати винного у цій трагедії, попри те, що після теракту в Оленівці генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш оголосив про створення спеціальної місії, яка мала встановити факти трагедії.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця був долучений до процесу організації її роботи. В ексклюзивному коментарі Голосу Америки він повідомив, що представники місії та секретаріат ООН надіслали два аналогічних звернення до російської й української сторони, щоби обидві сторони надали гарантії безпеки для роботи місії на місці пожежі.
"Паралельно генсек зібрав бригаду з воєнних і невоєнних експертів. За кошт ООН їх зібрали разом і привезли в Нью-Йорк. Вони приходили до мене, і ми проводили з ними брифінг", - розповідає Кислиця.
Дипломат додає: українська сторона після міжвідомчого узгодження надала за підписом міністра закордонних справ гарантії безпеки. Російська сторона цього не зробила.
"Без цих гарантій відряджання місії було неможливим. Тому в результаті генеральний секретар не мав іншого вибору, ніж цю місію розпустити", - пояснює Кислиця.
Про розпуск комісії 5 січня 2023 року заявив речник генсека Стефан Дюжаррік: "Генеральний секретар вирішив розформувати місію з встановлення фактів щодо інциденту 29 липня 2022 року в Оленівці через відсутність умов, необхідних для розгортання місії на місці".
На уточнювальне запитання журналістів, чому розпустили, він зазначив, що місія потребувала чітких гарантій безпеки та доступу з обох сторін, та не отримала їх.
Дмитро Лубінець, український омбудсман в коментарі Голосу Америки сказав, що аби "хоча б якось врятувати імідж найбільшої світової організації - ООН - місію закрили".
Водночас омбудсман додав, що юридично Моніторингова місія ООН в Україні, напевно, згадала, що Оленівка - це територія України. "Отже, її мандат теоретично дозволяє, щоб звіт по Оленівці був напрацьований постійною моніторинговою місією".
За інформацією Голосу Америки, Моніторингова місія ООН в Україні, яка підпорядковується Верховному комісару ООН з прав людини, практично одразу почала працювати над аналізом того, що сталося. Важливим джерелом інформації цього внутрішнього звіту стали покази "азовців", які вижили після теракту. Восени почалися перші обміни, це і дозволило почати збирати свідчення про трагедію. Також були вивчені відео та фотоматеріали.
За інформацією Голосу Америки, висновок цього внутрішнього звіту спростовував версію росіян, що у барак колонії влучив снаряд від американського HIMARS, і найголовніше – він визначав, що обстріл був зі сходу, з боку Росії.
Отже, Росія "відповідальна за цей воєнний злочин, і це було прописано у звіті", - стверджує джерело Голосу Америки про внутрішній документ ООН, який не був оприлюднений назагал.
Звіт передали в офіс Верховного комісара ООН з прав людини, проте так і не став публічним. Водночас у вересні 2023 року невеличку його частину опублікували у звіті щодо ситуації з правами людини в Україні: "Вибухи не були спричинені ракетами HIMARS, запущеними українськими збройними силами. Ступінь пошкоджень стін, стелі, даху та вікон казарми, стан двоярусних ліжок усередині, розміри залишкового кратера та радіус ураження не характерні для ураження боєприпасами HIMARS".
Втім в оприлюдненій частині звіту не було інформації, що за атаку відповідальна Росія, і це найбільше обурює, каже Дмитро Лубінець. Крім того, за його словами, по Оленівці не було ані окремого звіту, ані розслідування: "Якщо ви робите висновки, що Україна не могла цього зробити, отже, хто це зробив?"
Лубінець покладає повну відповідальність за вбивства українських військовополонених на РФ. "Їх привезли в Оленівку, їх тримала Російська Федерація, навіть просто на підставі цього повинна бути заява від Міжнародного комітету Червоного хреста та організації Об'єднаних Націй, що за вбивства та каліцтва військовополонених несе відповідальність Російська Федерація", - переконаний він.
Голос Америки намагався отримати коментарі як від речника генсека, так і управління Верховного комісара ООН з прав людини, щодо озвучених фактів.
Речник управління Кшиштов Яновський надіслав офіційну позицію, яку оприлюднили напередодні других роковин трагедії. В ній зазначається, що "влада Російської Федерації вжила заходів, які перешкоджали незалежному встановленню фактів щодо вибухів в Оленівці. Російська Федерація не допустила спостерігачів ООН, не проводилися інші незалежні експертні аналізи… Хоча точний тип зброї та місце її походження визначити не вдалося, структура пошкоджень узгоджується з боєприпасом, який рухався по траєкторії зі сходу на захід".
Речник Ґутерріша під час брифінгу 29 липня, відповідаючи на питання журналіста, хто на думку генсека, відповідальний за атаку, не дав прямої відповіді.
"Генеральний секретар створив місію зі встановлення фактів, яка не змогла поїхати через відсутність дозволу. Ми ніколи не отримували дозволу від російської сторони на поїздку на окуповані Росією території. Зрозуміло, все ще має бути процес, у якому людей притягнуть до відповідальності", - відповів він.
Лубінець закликає ООН відновити роботу місії та вимагає від міжнародних організацій, щоб вони виконували свою роботу. Адже, на його думку, це вперше в історії діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста "публічно зафіксована страта верифікованих українських військовополонених". Тому він вимагає, щоб організація публічно дала оцінку діям російської влади.
"У них один аргумент: ми – нейтральні. Ми не можемо давати оцінку жодній стороні міжнародного воєнного конфлікту. На що я відповідаю, що вони повинні мати справжнє обличчя ефективності, неупередженості та справедливості. Росіяни вас не допускають? Скажіть про це! Що більше будете мовчати, то більше вони будуть катувати та вбивати наших військовополонених", - закликає омбудсмен.
Лубінець вважає, що наявні технології дозволяють зробити експертний висновок без фізичної присутності на місці трагедії, й саме цього він очікує від ООН.
Джерело Голосу Америки в ООН зазначило, що це навряд чи станеться. Генсек та його секретаріат останні кілька років роблять висновки та заяви лише після багаторівневої верифікації та безапеляційних доказів з місця подій. Джерело додає: відновлення роботи місії через два роки після теракту вже не має сенсу, адже за цей час більшість доказів скоєного були просто втрачені. А щоб визнати Росію винною, він вважає, що ООН має змінити критерії аналізу ситуації із застосовуванням сучасних технологій.
Форум