Спеціальні потреби

Війська КНДР у Росії. Що це означає для світу, обговорюють західні аналітики


Ілюстративне фото. Президент Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин потискають один одному руки під час зустрічі у Владивостоку, 25 квітня 2019 року. (Фото: Юрій Кадобнов через AP)
Ілюстративне фото. Президент Росії Володимир Путін і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин потискають один одному руки під час зустрічі у Владивостоку, 25 квітня 2019 року. (Фото: Юрій Кадобнов через AP)

Загрози від ймовірної участі військ Північної Кореї у війні Росії проти України виходить далеко за межі російсько-української війни, кажуть оглядачі. Це матиме далекосяжні наслідки як для Заходу, так і для Індо-Тихоокеанського регіону, включно з Китаєм. Ця проблема також вимагатиме стратегічного підходу для свого вирішення.

Таким був контекст розмови учасників подкасту “Перейти Рубікон: Північна Корея відправляє війська до Росії”, організованого вашингтонським Центром стратегічних та міжнародних досліджень 29 жовтня.

Північна Корея і Росія

Цілі корейського диктатора Кім Чен Ина виходять далеко за межі безпосередніх матеріальних вигод, які КНДР може отримати від Росії за використання своїх військ, вважає доктор наук Віктор Ча, президент департаменту геополітики та зовнішньої політики та керівник програми Кореї у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США.

“Для Кіма це більший стратегічний крок. Це не просто трансакція. Він хоче, щоб росіяни мали зобов'язання перед Північною Кореєю, тому що він надає війська та боєприпаси для потреб Росії”, - зазначив Ча у своїх ремарках.

Марія Снєговая, старша наукова співробітниця з питань Росії та Євразії програми Європи, Росії та Євразії Центру, також бачить відправлення військ КНДР до Росії у ширшому геополітичному контексті, й меншою мірою як ознаку розпачу Росії, пов’язаного з втратами у війні.

“Ймовірно, цей конкретний крок пов’язаний зі створенням так званої осі (Росії) з Північною Кореєю, і ми також знаємо, що такі ж, подібні відносини, були встановлені з Іраном”, - зазначила Снєговая.

Водночас Кім свідомо може вимагати “вищу ціну” за свої послуги, з огляду на нагальність потреб Росії в амуніції та людях. Така ціна може включати передачу КНДР досконаліших російських військових технологій, аж до технологій ядерної зброї.

“Кім не дурний. Він знає, що Путіну потрібні й боєприпаси, й війська, тож чому б не вимагати за це вищу ціну, тобто спробувати вимагати досконаліших військових технологій, щоб подолати деякі технологічні обмеження, з якими він стикається в модернізації своєї програми зброї масового знищення і балістичних ракет. – зазначив Ча. – Одним із елементів цього є технологія міжконтинентальних балістичних ракет, а іншим - бажання Північної Кореї побудувати морську частину тріади ядерного потенціалу. І Кім чітко дав зрозуміти, що хоче мати атомні підводні човни. Я не кажу, що це відбувається прямо зараз, але це те, про що варто турбуватися”.

Саме передача Росією ядерних технологій КНДР може давати підстави для найбільшого занепокоєння, зазначили учасники розмови.

Участь військ КНДР у війні в Україні

На думку Марк Кансіана, старшого радника Програми міжнародної безпеки у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США, росіяни відчайдушно потребують людських ресурсів, й можна очікувати, що вони формуватимуть окремі північнокорейські батальйони, за умови підтвердження кількості військових КНДР у 12 000 або більше.

“Росіяни та північнокорейці не сказали, як вони збираються їх використовувати, і їх ще задіяли, тому нам достеменно не відомо. Я можу уявити два сценарії. Коли ми говорили про рівень 3000 (військових), я міг уявити, що їх використовуватимуть як спеціалістів”, - зазначив Кансіан.

“Це недостатня кількість військ, щоб змінити ситуацію на передовій. На вищих рівнях - 10 000, 12 000 або більше – їх може бути достатньо не тільки для виконання деяких спеціалізованих завдань, які північнокорейці виконували в минулому, але й для самостійного проведення наземних бойових операцій. І це було б надзвичайно відмінно від того, що робили північнокорейці”, - додав він.

Водночас попри ймовірну спеціальну підготовку, яку пройшли військові КНДР перед відрядженням до Росії, Кансіан вказує на великий мовний бар’єр між росіянами та північнокорейцями.

“Інше, що я хотів би додати, це те, що знову є повідомлення про те, що північнокорейці носять російську форму та отримали російське спорядження. Якщо це так, то ви можете побачити, як росіяни стверджують, що це добровольці, і комуністи робили це в минулому”, - додав аналітик.

Зі свого боку, Снєговая вважає, що навіть кількості у 12 000 військових буде недостатньо для того, щоб змінити ситуацію на полі бою.

“Зі швидкістю втрат від 1200 до 1500 людей на день у деяких районах України, ви знаєте, можна порахувати, 10 000 військових - це не буде великою перевагою, чи не так? Можливо, їх вистачить на менш ніж 10 днів, на щастя. Це просто реальність”, - прокоментувала Снєговая.

Північна Корея як держава-клієнт Китаю

Китай, порівняно з іншими країнами, традиційно мав найбільший вплив на Північну Корею, зауважує Денніс Вайлдер, старший науковий співробітник Ініціативи американсько-китайського діалогу з глобальних проблем Джорджтаунського університету.

Відтак, за теперішнього рівня співпраці між Росією та КНДР, для Китаю немає “нічого хорошого”.

“Я вважаю, що занепокоєння (Китаю) полягає в тому, що зараз Росія, можливо, має набагато більший вплив на Північну Корею, ніж Китай”, - зазначив Вайлдер.

“Це має як короткострокові, так навіть й потенційно більш довгострокові стратегічні наслідки для Китаю, їхнього регіону, системи альянсів США в Азії, усіх цих речей, можливо, формалізації міні-НАТО”, - додав він, маючи на увазі поступове безпекове гуртування деяких держав регіону, як-то Японія, Південна Корея тощо.

Водночас залучення КНДР поставило китайського лідера Сі Цзіньпіна у складну ситуацію, змушуючи його шукати ще складніший баланс між Росією та Заходом, та маневрувати між своєю геополітичною прихильністю до російського президента Володимира Путіна й взаємовигідними економічними відносинами з країнами Індо-Тихоокеанського регіону та Заходу.

“Сі Цзіньпін танцював на канаті з початку війни. З одного боку, я впевнений, що він не хотів війни в Україні. З іншого боку, Путін зараз воює. Він не може дозволити, щоб Путін зазнав поразки. Вони з Путіним певною мірою є спорідненими душами щодо американської агресії, з їхнього погляду”, - зазначив Вайлдер.

“З іншого боку, він удає нейтральність. Він, знаєте, хоче підтримувати міцні відносини з Європою. Він не хоче, щоб США надто злилися на нього. У них є великі економічні причини для цього”, - додав він.

Роль Південної Кореї

Віктор Ча вважає, що Південна Корея буде змушена більш активно допомогти Україні у відсічі російській агресії, з огляду на різкі нещодавні заяви Сеула та заклики негайно вивести війська КНДР з Росії.

“На мою думку, Південній Кореї дуже важко висловити невдоволення, а потім говорити, що ми невдоволені, і ми збираємося зберегти статус-кво з погляду того, що ми робимо щодо України. Я думаю, що їм доведеться (допомогти Україні)”, - сказав Ча.

“Я думаю, що вони захочуть посилити цю підтримку. Як це проявляється. Нам ще це невідомо. Я вважаю важливим те, що минулого тижня деякі неназвані офіційні особи заявили, що вони розглядають пряму військову підтримку (України)”, - додав він.

Захід і Росія

На думку Снєгової, суттєвий недолік підходу Заходу до Росії полягає в його орієнтації на коротку перспективу.

“Підхід до Росії з 2014 року, не лише з 2022 – це відсутність ширшої стратегії. Я повністю згодна, що Росію часто ігнорують, так само як Північну Корею, як нібито короткострокову, гостру, цитуючи один із документів безпеки, загрозу, але не довгостроковий виклик”, - зазначила Снеговая.

“Вона постійно протягом цього гострого часу кидала виклик цим очікуванням й залишилася дуже реальним викликом, який є не просто присутнім в цей момент, але фактично (існує) постійно, що також загострює багато інших наявних проблем, таких як Північна Корея і навіть Китай”, - додала вона.

Відтак західним країнам необхідно побудувати послідовну і довгострокову стратегію щодо Росії, зважаючи також на комплексність проблеми Росії у поєднанні з такими країнами, як Північна Корея та Іран, й, можливо, також Китай.

Така стратегія, на її думку, повинна першою чергою брати до уваги “Ахіллесову п’яту” Москви, а саме залежність від продажу власних енергоносіїв іншим країнам світу.

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Розсилка

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG