Оскільки американські виборці залишаються в основному незадоволеними станом економіки за президентства Джо Байдена, Камала Гарріс намагається виробити свою власну економічну політику під назвою “економіка можливостей”.
Що означає цей термін і наскільки це відрізняється від того, що робив президент Байден?
Серед багатьох спірних тем, які впливають на вибори 2024 року, економіка для більшості виборців залишається питанням номер один.
Попри деякі позитивні економічні тенденції, в опитуваннях американці кажуть про погіршення фінансового становища, тому віцепрезидентка Гарріс намагається відрізнити свою економічну платформу від політики адміністрації, в якій вона зараз працює.
Економічна платформа Байдена позначена підтримкою профспілок та американської промисловості, намірами скасувати студентські борги і спробами схвалити великі набори заходів щодо інфраструктури і відновлення після стихійних лих.
Гарріс прагне базуватися на тій політиці, але робити більше для подолання інфляції, і її економічна програма головно зосереджена на зниженні цін для американців.
Ті пропозиції включають заборону накручування цін, наміри запроваджувати верхні межі для цін на ліки, що відпускаються за рецептом, і субсидування будівництва нових помешкань у надії, що збільшення пропозиції зупинить зростання вартості житла.
Гарріс також намагалася довести виборцям, що імпортні мита, запропоновані її суперником, Дональдом Трампом, підштовхнуть зростання цін, бо компанії перекладатимуть вищу вартість імпорту на споживачів.
Однак віцепрезидентка також пропонує тарифи в стратегічних галузях, таких як енергетика, і, ймовірно, збереже мита на китайські товари, які діяли за адміністрації Байдена.
Часті згадки кампанії Гарріса про “економіку можливостей” поєднують традиційну підтримку Демократичною партією соціального захисту та захисту прав споживачів із підприємницькою ідеєю, яка зазвичай асоціюється з республіканцями.
Окрім розширення податкових пільг для родин з дітьми і податкових пільг на доходи, віцепрезидентка погоджується з пропозицією Трампа щодо скасування податків на чайові, отримувані працівниками сфери послуг.
Гарріс також оголосила плани кредитів для нових малих підприємств і кроків, щоб історично неблагополучні групи могли отримувати економічну вигоду від легалізованої індустрії канабісу, яка розростається.
Каліфорнійське походження Гарріс і її зв’язки з Кремнієвою долиною також свідчать, що вона може бути прихильною до індустрії технологій і зростаючого ринку криптовалют.
Ще не відомо, чи замінила б адміністрація Гарріс Ліну Хан на чолі Федеральної торгової комісії та Гарі Генслера в Комісії з цінних паперів і бірж, яких призначив Байден, відомий жорстким регуляторним підходом.
Економічний план віцепрезидентки, сприймають неоднозначно, оскільки чимало економістів вважають, що пропоноване Трампом зниження податків і дерегуляція можуть підштовхнути економічне зростання.
Тим часом більшість опитаних часописом The Wall Street Journal прогнозували, що менш агресивна торгова політика Гарріс може бути кращою для стримування інфляції та бюджетного дефіциту.
Коли справа доходила до поглядів у суспільстві, Гарріс усе ще сприймалася як менш здатна керувати економікою у порівнянні з Трампом, хоча відрив переваги Трампа з наближенням виборів скорочувався.
Алекс Ґендлер, Голос Америки.
