Росія готується до масштабного тиску у Курському регіоні, розташовуючи в області суттєві військові потужності, а також північнокорейських військових.
Водночас Україна продовжує контролювати суттєву частину захопленої території, хоч силам Росії вдалось відновити контроль за 25-40% території, де проводилась Курська операція. На цьому наголосили експерти на дискусії Гудзонівського інституту 14 листопада, присвяченій 100 дням з початку української операції у Курську. Вони оцінили, наскільки у ретроспективі операція у Курську виявилась вдалою, яким буде російський наступ, та яку роль у цьому наступі відіграються військові КНДР.
Вплив північнокорейських військових у Курську
Аналізуючи, який саме вплив для Курської операції можуть мати північнокорейські війська, старший позаштатний науковий дослідник Гудзонівського інституту Кен Касапоглу підкреслює, що переважно північнокорейські військові дислоковані у регіоні походять з 11 корпусу армії КНДР.
11 корпус армії КНДР, як наголошують в Гудзонівському інституті, це спецпідрозділ, який спеціалізується на відкритті фронту проникнення в тил противника та веденні окремих бойових дій, виконуючи завдання стратегічної, а не тактичної сили.
“Розташування північнокорейських військ, які складають 30% українських військових потужностей в регіоні чи 20% від російських суттєво, особливо зважаючи що йдеться про північнокорейські елітні війська”, – говорить Кен Касапоглу.
За його словами, українські сили продовжують утримувати територію, але ця операція стала дуже важкою, зважаючи на диспропорційність сил.
Якщо росіянам вдасться запустити новий наступ, можливо, наміри українців відвернути російські сили не були настільки успішними, наскільки українці хотіли б, щоб вони булиЛюк Кофі
Касапоглу зауважив на обмеженій інформації про те, як саме воюють північнокорейські війська, хоч і підкреслив, що війська КНДР вже зазнавати втрат у боях проти української армії.
Спостереження, на якому наголошує експерт – вже залучені північнокорейські війська переважно складаються з легкої піхоти, не озброєної артилерією чи важкою технікою. Зрештою, наголошує Касапоглу, військові 11 корпусу можуть стати лише початком для ширшого залучення сил КНДР армією РФ.
100 днів потому – стратегічний успіх чи нова стратегічна відповідальність
З погляду зміни стратегічного наративу у війні 100 днів потому з початку Курської операції експерти Гудзонівського інституту вважають, що операція була успішною.
Вони наголошують, що Україна нагадала світові, що з правильним обладнанням та правильною мотивацією, українські сили можуть досягти успіху на полі бою. Це нагадування було особливо важливим після не зовсім успішного контрнаступу 2023 року, вважає старший науковий дослідник Гудзонівського інституту Люк Кофі.
Іншою ціллю, яку за словами Кофі ставили перед собою українські війська у Курській операції було переконатись, що війна не буде замороженою зі збереженням дійсних ліній розмежування.
“Після 100 днів суттєва частина Курської області досі контролюється українцями, що означає те, що лінії фронту не можуть бути заморожені там, де вони є сьогодні. Може бути певний обмін, ніхто не знає, як це виглядатиме, це лише гіпотетично”, – говорить Люк Кофі.
Експерт називає це українським успіхом. Він також позитивно оцінює те, що українські сили спромоглися облаштувати оборону у Курському регіоні, використовуючи природний ландшафт, оборонні мережі та міни.
Чого українським силам, за словами Кофі, не вдалось досягти – так це відтягнути російські сили з інших ділянок фронту в Курськ. Водночас Росії доводиться використовувати енергію і ресурси, зокрема, і 10 тисяч північнокорейських військових, саме на Курській ділянці.
“Якщо росіянам вдасться запустити новий наступ, навіть не зважаючи на все, що відбувається в Курську, можливо, наміри українців відвернути російські сили та ресурси в напрямок Курську, не були настільки успішними, наскільки українці хотіли б, щоб вони були”, – говорить Люк Кофі.
Один із найважливіших висновків Курської операції, наголошує Кофі – відсутність так званих червоних ліній. Він вказує на те, що в операції використовувались танки Абрамс і машини піхоти Бредлі, а також системи HIMARS, а отже “червоні лінії”, про які говорить Росія – вигадані.
Інший висновок – важливість дисципліни та морального духу: “Українцям вдалось зібрати 20-30 тисяч військових біля кордону з російською Курською областю та здійснити цю раптову атаку, що говорить про високий рівень дисципліни та морального стану українських сил”.
Наступ у Курську не буде “приємним” для Росії
Росія накопичила суттєву кількість сил на Курському напрямку та, за повідомленнями української військової розвідки, планує розпочати наступальну операцію задля повернення території у Курському регіоні.
На думку аналітика фонду “Повернись живим” Гліба Волоського, Росія, ймовірно, розпочне операцію з масованого залпового вогню, атак безпілотників, бомб та артилерії, після чого відправлятиме невеликі тактичні групи піхоти, які намагатимуться знайти слабке місце та проникнути з флангів, а зрештою використати чисельну перевагу, щоб витіснити українські сили.
На думку Гліба Волоського, Росія навряд чи сконцентрується на одному, чи кількох напрямках, а замість цього пробуватиме наступ на широкому фронті, проводячи досліджувальні атаки.
“Тим не менш, я не думаю, що наступальна операція у Курську буде приємною війною для Росії”, – говорить експерт. На його думку, Росії буде важко прорвати окопні позиції українських сил, одна з причин для чого – географічно, з урахуванням водних перешкод та лісів, територія сприятлива для оборонної операції.
Експерт передбачає, що ця наступальна операція буде схожою на інші оборонні операції, які веде Росія – з потенційно поступовим наступом та приголомшливими втратами з боку Росії.
Питання, яке ставить Волоський – чи вдасться Україні залишити під контролем частину Курської території та чи зрештою – вдасться українським силам зупинити потенційний наступ російських сил на Сумську область.
Дивіться також: Розвідка Південної Кореї підтвердила, що військові КНДР вже беруть участь у боях проти ЗСУ на Курщині
Форум