У Лондоні заявили, що не розглядають можливості відправки своїх військ на поле бою в Україну.
Заява прозвучала у відповідь на прохання прокоментувати повідомлення Le Monde про "засекречені обговорення" питання відправлення військ в Україну між Великою Британією та Францією відновилися на тлі зміни влади у США, повідомляють медіа.
23 листопада, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в інтерв'ю BBC заявив, що не може виключити ймовірності відправки французьких військ на війну в Україну.
Із низки європейських країн, зокрема Естонії, Литви та Чехії раніше лунали відкриті заклики звернути увагу на ідею президента Франції Еммануеля Макрона щодо військових в Україні з огляду на ймовірну зміну політики Вашингтона.
Різні публічні заяви Франції і Британії
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 в Італії у вівторок, 26 листопада, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі наголосив, що Лондон збереже своє "давнє зобов’язання" не допустити війська на поле бою в Україну.
"Ми не направляємо британські війська в Україну, але продовжуємо підтримувати Україну тренуванням і військовою допомогою", - цитує Ламмі британське видання The Independent.
Так посадовець прокоментував повідомлення ЗМІ про розмови між Лондоном і Парижем щодо ймовірності відправки військ в Україну.
25 листопада, французька газета Le Monde із посиланням на анонімні джерела написала, що Франція і Британія обговорюють можливість відправки на українську територію своїх військ і приватних військових компаній.
Le Monde пише, що країни відновили "чутливі" і "засекречені" обговорення щодо відправлення військ в Україну після візиту до Франції прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера.
Стармер відвідував Париж 11 листопада, і, як зазначило видання The Telegraph, британський премʼєр і президент Франції Еммануель Макрон провели 20-хвилинну розмову щодо України віч-на-віч, без участі широкої делегації помічників, що, вказує видання, "свідчить про політичну чутливість дискусії".
У статті Le Monde йдеться, що тема відправки військ була однією з тих, які порушувалися під час цих перемовин.
Ці розмови, пише Le Monde, відновилися на тлі побоювань європейських лідерів щодо ймовірної зміни курсу США в питанні підтримки України після того, як на посаду вступить новообраний президент Дональд Трамп.
Заклик "не встановлювати червоні лінії"
23 листопада міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро в інтерв'ю BBC заявив, що не може виключити ймовірності відправки французьких військ на війну в Україну і наголосив, що західні союзники не повинні ставити жодних обмежень щодо підтримки України, а також "не встановлювати червоні лінії".
На запитання, чи може це означати участь французьких військ у бою, він сказав: "Ми не відкидаємо жодного варіанту".
"Ми будемо підтримувати Україну настільки інтенсивно і так довго, наскільки це буде необхідно. Чому? Тому що на кону стоїть наша безпека. Щоразу, коли російська армія просувається на один квадратний кілометр, загроза наближається на один квадратний кілометр до Європи", – додав він.
Ця заява пролунала наступного дня після перемовин Барро з Девідом Ламмі в Лондоні.
Крім того, у жовтні цього року французький міністр у справах Європи Бенджамін Хаддад також заявляв, що не виключає введення військ в Україну.
"Президент Еммануель Макрон неодноразово казав, що ми не повинні нічого виключати, і це все ще стосується зокрема і навчальних місій", — сказав Хаддад в інтерв'ю німецькій газеті Berliner Zeitung, цитуючи заяву Макрона, який у лютому цього року заявив, що не можна виключати відправлення західних військових в Україну у майбутньому, викликавши цим незгоду посадовців низки західних країн і партнерів по НАТО.
У травні цього року французька газета Le Monde повідомляла, що Франція може надіслати в Україну інструкторів для навчання військових, при цьому низка медіа зазначили, що інструктори вже перебувають в Україні, але офіційного підтвердження наразі немає.
Заклики звернути увагу на ідею Макрона
19 листопада Міністр закордонних справ Естонії заявив, що лідери в Європі повинні підготуватись до відправлення військ в Україну, аби підкріпити потенційну мирну угоду між Україною та Росією за ймовірної ініціативи новообраного президента США Дональда Трампа.
В інтерв’ю виданню Financial Times глава МЗС Естонії Маргус Цакхна сказав, що війська з Європи після війни мали б стримувати подальшу агресію Росії, якщо Україна не зможе вступити в НАТО.
“Якщо ми говоримо про реальні гарантії безпеки, це означає справедливий мир, тоді ми говоримо про членство в НАТО. … Але без США це неможливо. І тоді треба говорити про будь-яку форму [гарантії] у значенні чобіт на землі", - сказав естонський дипломат про можливу участь військових у зоні конфлікту.
Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс 20 жовтня написав у мережі Х, що Європі час звернути увагу на ідею Макрона щодо військових в Україні.
"На початку цього року Еммануель Макрон натякав на те, щоб поставити чоботи на землю. Наприкінці ж року Північна Корея дійсно це зробила. Ми все ще залишаємося на задньому плані, реагуючи на ескалацію, замість того, щоб повернути її у зворотньому напрямку. Варто переглянути ідеї Макрона, краще пізно, ніж ніколи", - написав глава МЗС Литви.
У березні президент Чехії Петр Павел, у минулому генерал та очільник військового комітету НАТО, в інтерв'ю місцевому телебаченню сказав, що не проти ідеї розгортання військ альянсу в Україні: "Я б точно не відкидав дебати з цього питання", пише видання Newsweek.
"З точки зору міжнародного права та Статуту ООН, ніщо не заважає військам країн-членів НАТО, а також цивільним особам, наприклад, допомагати в роботі в Україні", — цитує Павела видання Euractiv.
12 листопада про ймовірність відправлення в Україну британських військ заявив і колишній глава уряду Британії Борис Джонсон.
Як повідомляє The Telegraph, в інтерв'ю GB News Джонсон попередив, що Великій Британії, можливо, доведеться відправити війська в Україну, якщо нова адміністрація США скоротить допомогу Києву.
Якщо Росія візьме верх у війні, Великої Британії, можливо, доведеться зробити більше для захисту Києва.
“Якщо Україна впаде, ми зіткнемося зі ще більшою загрозою на наших кордонах, кордонах європейського континенту скрізь, де демократії стикаються з Росією”, — сказав Борис Джонсон.
“Це будуть країни Балтії. Це буде Грузія. Ви побачите наслідки української поразки на тихоокеанському регіоні. Ви побачите це в Південнокитайському морі”, - застеріг експрем’єр Британії.
Дивіться також:
