Підписавши цього місяця меморандум про взаєморозуміння, Сполучені Штати, Канада та Фінляндія просуваються вперед у тому, що військові аналітики вважають запізнілою, але вкрай необхідною відповіддю на зростаючу загрозу Росії та Китаю в Північному Льодовитому океані.
Згідно з угодою Icebreaker Collaboration Effort, або ICE Pact, три країни погодилися поділитися дослідженнями, знаннями та можливостями для будівництва криголамів, здатних забезпечити суверенітет кожної країни в океані, який через зміни клімату стає все більш судноплавним.
У той час як зменшення полярної льодовикової шапки відкриває регіон для комерційних перевезень і розвідки корисних копалин, Угода ICE Pact значною мірою обумовлена занепокоєнням щодо арктичних можливостей все більш ворожої Росії та Китаю, присутність якого в регіоні стрімко зростає.
«До минулого літа можна було очікувати одне китайське дослідницьке судно в Арктиці. Минулого літа їх було п’ять», — сказала цього місяця командувачка берегової охорони США адміралка Лінда Фейган на форумі безпеки в канадському місті Галіфакс.
«Цього літа Росія і Китай діяли в тандемних надводних групах в 60-70 милях від узбережжя Аляски, — додала Фейган. — Якби ми побачили ту саму модель поведінки біля східного чи західного узбережжя [суміжних] Сполучених Штатів, це привернуло б увагу Сполучених Штатів».
Виступаючи на тому ж форумі, міністр оборони Канади Білл Блер сказав, що його країна спостерігає за «діяльністю двох конкретних супротивників, Китаю та Росії, у цьому регіоні, яка викликає у нас глибоке занепокоєння».
Блер заявив, що під час проходів Арктикою росіяни "не демонструють поваги до міжнародного порядку, заснованого на правилах, і поваги до суверенітету та економічних інтересів інших країн".
За його словами, Китай має два напрямки використання Арктики, перший – це значні інвестиції в критичну та іншу інфраструктуру.
«І другий — те, що вони називають науковими дослідженнями. І ми спостерігаємо величезне збільшення їх присутності в Арктиці. І це не просто наукові дослідження. Вони складають карту морського дна. Вони збирають розвідувальні дані», сказав він.
Експерти кажуть, що Росія значно випереджає Сполучені Штати та їхніх союзників по НАТО щодо криголамних можливостей, головним чином тому, що вона роками розвиває комерційний судноплавний маршрут через своє арктичне узбережжя, відомий як Північний морський шлях. Маршрут представляє особливий інтерес для Китаю як короткий шлях для його торгівлі з Європою.
Але російська криголамна діяльність більше не обумовлена лише економічними міркуваннями, каже наукова співробітниця Полярного інституту Центру Вільсона у Вашингтоні Хезер Екснер-Пірот.
«Її перший озброєний бойовий криголам «Іван Папанін» проходить випробування і планує приєднатися до Північного флоту Росії до кінця 2024 року. Китай швидко нарощує потужності і минулого тижня ввів в експлуатацію своє четверте полярне судно Jidi», — пише вона у статті на сторінці Центру Вільсона.
Хоча точні підрахунки відрізняються залежно від підходів щодо визначення полярного криголаму. Всесвітня книга фактів ЦРУ говорить, що Росія має 18 таких суден різного класу, що є частиною флоту з 46 криголамів, який включає єдині у світі два криголами з атомним двигуном. Згідно з схемою, підготовленою Управлінням берегової охорони США з питань водних шляхів і океанської політики, Росія планує збудувати або будує ще 11.
За даними CIA World Factbook, Канада посідає друге місце у світі з 18 криголамами, але лише один підходить для полярних місій. Інші здебільшого розгортаються для підтримки комерційних судноплавних каналів через морський шлях Святого Лаврентія та Великі озера взимку. Канада будує ще два полярних криголами та планує збудувати ще п’ять.
Згідно з більшістю оцінок, у Фінляндії є щонайменше вісім криголамів, здатних плавати в полярних умовах, і використовує вона їх переважно для очищення льоду навколо портів Балтійського моря. Фінляндія також вважається світовим лідером у проектуванні та будівництві криголамів, але не може продати їх своєму головному замовнику Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну. Досвід Фінляндії буде вирішальним для програми ICE Pact.
У Сполучених Штатах є два діючих полярних судна, термін служби обох наближається до кінця, повідомив агентству Reuters високопоставлений чиновник на початку цього року. Третє судно розбирають на частини. Згідно зі звітом корпорації RAND, США наразі планують збудувати ще три полярні криголами і сподіваються знайти фінансування для ще трьох.
«У той час як Росія постійно розширює свій флот, а Китай робить значні успіхи, Канада та США дозволили своїм криголамам старіти, а їхній кораблебудівний потенціал атрофувався», — написала Екснер-Пірот у своїй статті Wilson Center.
«Навіть з нещодавньою рішучістю змінити тенденцію та виділити нові мільярди доларів на криголами, попереднє нехтування призвело до існування програм суднобудування, які є повільними і часто перевищують бюджет, — написала вона. — Пакт ICE має на меті змінити ситуацію».
Наявність глибоководних портів, де нові криголами Заходу можуть брати провізію та паливо, може виявитися ще складнішою проблемою.
«Росія також має 17 глибоководних портів у Північному Льодовитому океані, Канада не має жодного, тому нам потрібно працювати краще, — сказав Блер на Міжнародному форумі безпеки в Галіфаксі. —Вони також мають значні додаткові можливості в області криголамів і військову присутність в регіоні».
Канада сподівається незабаром відкрити глибоководний військово-морський об’єкт у Нанісівіку, на північному кінці Баффінового острова, що дозволить їй контролювати вхід до Північно-Західного проходу через арктичні території Канади. Але об’єкт відстає від графіка на 10 років через логістичні та екологічні затримки.
Через зростання витрат плани щодо об’єкта було скорочено, щоб він працював лише чотири місяці на рік, а не 12. Станція в основному призначена для заправки суден, які патрулюють маршрути в Арктичному морі.
Залишається незрозумілим, скільки нових суден буде побудовано в рамках угоди ICE або як скоро вони будуть завершені.
Кажуть, що фінські верфі здатні побудувати криголам протягом двох років, але цей процес у Сполучених Штатах і Канаді часто забирає набагато більше часу.
«Здатність створити цілорічну присутність [в Арктиці] з точки зору суверенітету та оборони вимагає важких криголамів», – каже Лінда Фейган. «Вони будуть потрібні зараз і в осяжному майбутньому. Тому це не марна трата, але нам потрібно пришвидшитися. Нам потрібно продовжувати партнерство».
