Опитані Голосом Америки експерти різного політичного спрямування сказали, що реакція Кремля на запропоноване американською та українською сторонами 30-денне припинення вогню була очікуваною, і є типовою російською тактикою ведення переговорів. Більшість із опитаних оглядачів вірить, що адміністрація Трампа застосує тиск на Путіна, аби він вийшов на більш прийнятні для України позиції.
У четвер президент Росії Володимир Путін сказав, що РФ згодна з пропозиціями припинити бойові дії на 30 днів, "але є нюанси".
"РФ згодна з пропозиціями припинити бойові дії, але які призводять до довгострокового миру і усувають причини кризи. Росія - за перемир'я, але є нюанси, зокрема Курська область", — сказав він під час прес-конференції після зустрічі із очільником Білорусі Олександром Лукашенком.
Путін заявив, що ці 30 днів Україна може використати для посилення своїх позицій тоді, коли наразі армія РФ нібито "наступає майже скрізь". Він назвав питання верифікації контролю за порушенням режиму вогню на всій лінії фронту складним та висловив готовність телефонувати Трампу, щоб обговорити запропоновану американцями ідею перемир'я.
Як писав Голос Америки, президент США Дональд Трамп сподівається, що Росія ухвалить правильне рішення на шляху до припинення війни з Україною. На пресконференції 13 березня Дональд Трамп заявив, що наразі тривають “дуже серйозні розмови з Путіним та іншими".
“На даний момент наші люди в Росії ведуть розмови. Наші представники там – Стів Віткофф [посланець президента США з питань Близького Сходу] та інші – і ми ведемо дуже серйозні дискусії. Знаєте, Україна погодилася з урахуванням того, що сьогодні відбувається, на повне припинення вогню, і ми сподіваємося, що Росія зробить те саме”, - заявив Трамп.
Президент США додав, що його представники з Росії передають, що поки розмови з Кремлем йдуть непогано: “Ми отримуємо інформацію, що справи в Росії йдуть добре. Це поки нічого не означає, доки ми не почуємо остаточний результат. Зараз тривають дуже серйозні дискусії з президентом Путіним та іншими, і, сподіваюся, вони всі хочуть покласти край цьому жаху”, - наголосив президент США.
Дональд Трамп сподівається сьогодні до кінця дня зрозуміти позицію Росії.
Тактика затягування часу
Відповідь Путіна - це тактика втягнення США та України у тривалу дискусію, поки Росія продовжує атакувати українців, вважає Пітер Доран, старший співробітник Фонду захисту демократій.
“Путін висловлює підтримку запропонованому США 30-денному припиненню вогню в Україні, але наполягає на обговоренні невирішених деталей. Це тактика, спрямована на те, щоб втягнути Америку та Україну в тривалі дискусії, тоді як Росія продовжує атакувати українців і відмовляється повертати вкрадених дітей країни”.
Девід Креймер, колишній високопосадовець Державного департаменту та виконавчий директор Інституту Джорджа Буша-Молодшого, нагадує, що основною причиною конфлікту є те, що Путін вдерся в Україну. Об’єктивно, він міг би її усунити, припинивши війну, каже він, але Путін має на увазі, звичайно, інше.
“Для Путіна усунення першопричин потребує зміни керівництва України, визнання окупованої Росією території (включно з частинами, які вона навіть не окупувала), постійного нейтралітету для України, демілітаризації України та відсутності європейських військ для забезпечення режиму припинення вогню”, - сказав Креймер.
Він говорить, що американська сторона має відхилити ці вимоги та продовжувати чинити тиск на Росію.
“Путін, швидше за все, затягуватиме це, продовжуючи без потреби щодня вбивати українців. Треба чинити тиск на російську сторону, щоб припинити війну, яку розпочав Путін”.
Метою Путіна, говорить директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Гербст, є продовжувати воювати, не дратуючи Трампа.
“Він прямо каже Трампу "так", але потім, коли доходить до нюансів, як він це називає, він насправді каже: "Ні, ми маємо спочатку отримати над усім контроль, перш ніж я погоджуюся на припинення вогню”.
Сценарій “добрий поліціянт – поганий поліціянт”
“Реакція Путіна не дивна для тих, хто розуміє його спосіб дій та російську тактику та стратегію переговорів”, - говорить Метью Бойз, старший науковий співробітник Інституту Гудзона. Бойз працював у Державному департаменті США понад 30 років, у тому числі обіймав посаду заступника помічника держсекретаря в Бюро з європейських і євразійських справ, що контролює політику США щодо Центральної Європи, від час першого президенства Дональда Трампа.
Бойз вважає, що росіяни розіграли сценарій “добрий поліціянт – поганий поліціянт”, де в ролі поганого поліціянта виступив радник Путіна із національної безпеки, який фактично відхилив пропозицію.
Як писав Голос Америки, раніше у четвер помічник Путіна Юрій Ушаков відмовився відповісти на те, чи відкидає Росія пропозицію про припинення вогню на 30 днів, але заявив, що припинення вогню стане лише "тимчасовою передишкою для українських військових”. Він додав, що "кроки, які імітують мирні дії, нікому не потрібні в даній ситуації".
Його бос, каже експерт Бойз, пом’якшив відповідь, “сказавши, що він відкритий до ідеї загалом, "але є нюанси" і "потрібно розібратися з багатьма деталями", мовляв, він ймовірно телефонуватиме Трампу для обговорення цього питання.
Таким чином, вказує Бойз, Путін тримає двері відкритими, запрошуючи президента Трампа до розмови. Але, говорить він, насправді йдеться не про нюанси, які легко вирішити, а так звані “першопричини”, які є важливою частиною російської позиції.
Перед розмовою Путіна з Трампом, каже Бойз, Віткофф має змусити російську сторону чітко роз’яснити, у чому полягають їхні "деталі та нюанси", що є як основним елементом підготовки зустрічі на найвищому рівні, так і може стати її основною перешкодою.
Тиск Трампа на Росію
Більшість опитаних Голосом Америки експертів переконана, що Адміністрація Трампа готова застосовувати жорсткі кроки й далі, аби змінити поведінку росіян.
13 березня речник Міністерства фінансів США підтвердив, що Вашингтон припинив дію ліцензії, яка дозволяє проведення енергетичних операцій з російськими фінансовими установами, зокрема з центральним банком Росії. Термін дії ліцензії закінчився 12 березня, і її дію не продовжили.
Як вказує Метью Бойз, Міністерство фінансів США дає сигнал про готовність застосовувати санкції проти Росії, зокрема, не продовживши дію ліцензії, яка дозволяє європейським банкам виконувати операції, що стосуються російських енергоносіїв.
“Це означає, що Європа не може купувати російську енергію. Адміністрація Трампа, ймовірно, пішла на цей крок, щоб дати зрозуміти, що це не перешкода, щоб створити важіль впливу та продемонструвати, що вона серйозно налаштована на хорошу угоду”, - переконаний Бойз.
Аналітик Атлантичної ради Джон Гербст вважає, що США мають збільшити економічний тиск на Росію та надіслати більше озброєння в Україну. Це було б сигналом Путіну, що “він більше не зможе досягати успіхів на полі бою, а отже, настав час вести переговори про серйозне припинення війни”.
Старший науковий співробітник Інституту Брукінгса та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер до цих двох важелів, які могла б використати адміністрація Трампа, додає третій – конфіскацію заморожених російських активів.
“Трамп мав би сказати до G7: "Давайте зараз розпочинати конфіскацію заморожених активів російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів і передамо їх до фонду, який Україна могла б використовувати як для оборони, так і для фактичного відновлення того, що було зруйновано під час війни”.
Наразі немає ознак, що Вашингтон має намір це робити. Пайфер сподівається, що “адміністрація буде більш охоче використовувати палиці, щоб тиснути на росіян, аби вони зайняли більш розумну позицію”.
Креймер каже, що можливе також введення додаткових санкцій проти країн, які допомагають Росії обходити чинні санкції.
Переговори у Джидді – успіх для українців
Раніше цього тижня посадовці США зустрілися з українськими офіційними особами в Саудівській Аравії, щоб обговорити план припинення вогню.
Зеленський привітав зусилля США, заявивши у середу, що Україна "готова до припинення вогню на 30 днів, як пропонує американська сторона".
Зеленський сказав, що припинення бойових дій можна використати для створення ширшої мирної угоди щодо конфлікту, який почався з повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
За словами Девіда Креймера, зустріч у Джидді допомогла українцям розв'язати два ключові питання, перше з яких – покращення відносин із Вашингтоном.
“По-перше, це відновлення відносини (між Україною і США), які були сильно зіпсовані після зустрічі в Овальному кабінеті 28 лютого. І це повернуло американо-українські відносини на твердий шлях, включаючи відновлення військової допомоги та обмін розвідувальною інформацією”.
Друге питання, говорить Креймер, це перекладення тягаря завершення війни на Росію.
“Очевидно, Росія була проблемою з першого дня, починаючи не лише з 24 лютого 2022 року, а й з лютого 2014 року, коли Росія розпочала війну проти України. Як сказав держсекретар Рубіо, м'яч тепер на полі Москви. М'яч перебуває на полі Москви від самого початку – це не новина, але зараз немає ілюзій щодо того, хто несе відповідальність за продовження цієї війни”.
Пітер Доран із Фонду захисту демократій вважає, що головне, чого українцям вдалося, це зняти напругу у відносинах між Києвом та Вашингтоном.
“Більша частина останнього тижня була просто витрачена на ліквідацію наслідків того першого візиту (президента України Володимира Зеленського 28 лютого) до Білого дому. Те, що ми побачили в Джидді, було зовсім іншими американсько-українськими відносинами”, - сказав він.
Гарантії для майбутнього України
Стівен Пайфер, співробітник Інституту Брукінгса, звертає увагу, що у спільному комюніке за результатами зустрічі було також формулювання про продовження співпраці між Вашингтоном і Києвом щодо довгострокової безпеки України:
“Це важливо, тому що, на мою думку, одна з ключових вимог, як я розумію, з боку України, полягає в тому, аби були певні гарантії безпеки України, щоб ця війна не відновилася в якийсь момент у майбутньому”.
Також важливим, говорить Пайфер, є й визнання Сполученими Штатами інших питань, які необхідно вирішити, як обмін військовополоненими, звільнення цивільних та повернення вивезених росіянами українських дітей.
Бойз вірить, що американці сприймають вимоги росіян як максималістські, і не мають наміру тиснути на Україну, аби їх задовольнити.
“Ці вимоги є максималістськими, вони кричущі, і це було б неприйнятно для України. Як сказали Стів Віткофф і генерал Келлог [спеціальний представник США з України та Росії], вони, однак, виходять з того, що це не є справедливою рамкою, і що потрібно буде розробити щось нове”.
Генерал Веслі Кларк, колишній командувач Об'єднаних Збройних Сил НАТО, вважає, що у результаті переговорного процесу, Україна зможе відстояти свій суверенітет.
“Я вважаю, що зрештою Україна має відстояти власний суверенітет і визнати, що вона має потужну промислову базу, має прекрасну технологічну базу. Вона має підтримку більшості країн Європи”, - сказав генерал у відставці у коментарі Голосу Америки.
Кларк говорить, що Україна може брати участь у дискусіях із високим рівнем впевненості та вимагати поступок від росіян.
“Я думаю, що найважчим буде питання, коли росіяни скажуть: Дивіться, ми хочемо рухатись, але ми хочемо всю область, тому що це частина Росії, і вона в нашій конституції".
Я думаю, що Україна має твердо стояти і казати: "Ці області є в нашій конституції. Це наша територіальна цілісність, і ви, Сполучені Штати, і ви, Росія, пообіцяли в Будапешті в 1994 році поважати і захищати наш суверенітет".
Тому я вважаю, що має бути сильний елемент протидії будь-яким подальшим територіальним поступкам України”, - сказав він.
Аналітик Пітер Доран говорить, що вірить в бажання адміністрації досягти міцного, тривалого і значущого миру, але американці, цитує він відомий вислів Вінстона Черчіля, “завжди ухвалюють єдине правильне рішення. Після того як перепробують все інше”.
“Я думаю, що ми побачимо трохи більше цієї динаміки в наших переговорах з Володимиром Путіним у найближчі тижні та місяці, але я все ще маю надію, що ми прийдемо до тривалого та стійкого миру, який гарантує суверенітет України та запобігає спробам Росії коли-небудь знову намагатися розпочати війну проти України”, - сказав Доран.
До роботи над матеріалом долучилися Олексій Коваленко, Ірина Шинкаренко та Андрій Борис.
Форум