Коли в середині березня Корпус миру оголосив термінову евакуацію через пандемію коронавірусу, багато хто з добровольців навіть не встиг попрощатися з прийомною родиною, з українськими колегами. Як згадує Майкл Кетовер, волонтери дуже сумували, залишаючи Україну. Одні з них на той час прослужили тут уже півтора року, інші склали присягу 7 місяців тому. Щойно налагодили партнерські стосунки, увійшли в курс справ на місцях, тільки почали розмовляти українською і російською.
Майкл Кетовер: «Це був справжній шок для них. В аеропорту вони всі повторювали: ми повернемось, ми не можемо дочекатися, коли зможемо повернутись».
«Голос Америки»: Нинішня евакуація – друга в історії Корпусу миру США в Україні. Перша була у лютому 2014-го, за часів Майдану. Тоді волонтери повернулися лише через півтора року. Які прогнози цього разу?
1 жовтня 2020 року – це дата, яка нам здається найбільш оптимістичною
Майкл Кетовер: 1 жовтня 2020 року – це дата, яка нам здається найбільш оптимістичною для відновлення роботи Корпусу миру в усьому світі. Є країни, більш благополучні з погляду епідемічної ситуації: мало випадків коронавірусу, майже немає смертей. Вони, можливо, відкриються раніше.
Тут в Україні ми розраховуємо на кілька фаз повернення. Спочатку– маленькі групи, як ми це робили після попередньої евакуації, а потім решта, щоб відновити нашу присутність. Зараз розглядається саме така стратегія.
Раніше, до пандемії, ми планували прибуття великої групи (150 волонтерів) у серпні. Тепер це перенесено на березень наступного року. Саме тоді, як ми вважаємо, зможемо знову запросити велику групу.
Але цієї осені – сподіваємося – зможемо прийняти, як ми це називаємо, «реінституційну» групу. Це ті волонтери, які вже знають мову, мають певні знання з культури, встановлені зв’язки з українцями. Ідея полягає у тому, щоб повернути їх назад до їхніх громад. Якщо, звичайно, українські партнери далі зацікавлені.
«Голос Америки»: Хоч волонтерів евакуювали, офіс Корпусу миру в Україні продовжує працювати. Чи ви підтримуєте зв’язки з евакуйованими добровольцями? Якщо так, то чим вони зараз займаються вдома у США, які їхні плани?
третина евакуйованих добровольців продовжують свою волонтерську діяльність віртуально
Майкл Кетовер: Ми підтримуємо зв’язки з ними всіма. І я щасливий повідомити, що принаймні третина евакуйованих добровольців продовжують свою волонтерську діяльність віртуально, у віддаленому режимі. Працюють з українськими молодіжними клубами, проводять тренінги з фінансової грамотності, навчання за програмою PEPFAR (Надзвичайна ініцатива Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД). Волонтери організували також клуби з вивчення англійської мови онлайн для школярів, учителів, ветеранів.
Ось учора я спілкувався з одним із наших добровольців, який до евакуації служив у Луцьку, допомагаючи реалізувати програму DOBRE. Зараз він продовжує – онлайн – залучати українську молодь до процесів децентралізації.
Отож ми й далі працюємо в Україні. Різниця полягає тільки у тому, що тепер волонтери роблять це дистанційно.
більшість уже підтвердили, що хочуть повернутися
Щодо планів – більшість уже підтвердили, що хочуть повернутися. І наші українські партнери повідомили, що на це сподіваються. Тож ми повернемо усіх, як тільки з’явиться така можливість.
«Голос Америки»: Чи плануються, після відновлення роботи місії, новинки до ваших програм?
Майкл Кетовер: Ми тут тому, що Міністерство освіти запросило нас викладати англійську мову. Це наш основний проект, і ми продовжимо це робити. Плануємо також додати деякі програми з інформаційних технологій. Спробуємо подивитися, як може виглядати шкільне навчання в майбутньому, якщо вакцину від коронавірусу не буде так швидко знайдено.
Два інші наші основні проекти – з молодіжного розвитку та розвитку громад. Це далі залишається для України пріоритетом, і ми далі над цим працюватимем. З урахуванням змін, які приніс у світ COVID-19.
«Голос Америки»: До епідемії українська місія Корпусу миру була найбільшою в світі. Який Ваш прогноз: чи збереже вона цей статус, коли пандемія вщухне?
Майкл Кетовер: Я пишаюся тим, що українська програма Корпусу миру є найбільшою в світі. Позаторік ми мали 461 волонтера, а торік 432 американських волонтери, які перебували тут одночасно.
Україна надзвичайно важлива для Сполучених Штатів – і з геополітичної, і з культурної точки зору. І Корпус миру тут фокусується не тільки на тому, щоб допомагати уряду в здійсненні його програм, але й у тому, щоб вибудовувати стосунки. Коли американська молодь налагоджує контакти з українською молоддю, то у сучасному світі, де є соціальні медіа, ці зв‘язки можуть тривати все життя.
Тож ми дуже пишаємося тим, що маємо тут, в Україні, найбільшу місію в світі.
ми сподіваємося знову бути найбільшими
І так, ми сподіваємося знову бути найбільшими. Побачимо тільки, якою буде ситуація з коронавірусом.
Дивіться також: Емігрант із Узбекистану знайшов покликання до малярства... в американській в’язниці. Відео
