Європейський суд з прав людини визнав, що подання України проти Росії стосовно порушень прав людини в Криму є «частково прийнятним» до розгляду по суті.
Міністр юстиції України Денис Малюська у Facebook привітав рішення і назвав його «потужним юридичним ударом по міфології, яку використовує Росія у гібридній війні». Він наголосив на важливих юридичних та комунікаційних аспектах рішення.
У відомстві повідомили, що Європейський суд визнав прийнятними 14 пунктів скарги України щодо:
- стверджуваного існування адміністративної практики насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
- стверджуваного існування адміністративної практики жорстокого поводження (стаття 3);
- стверджуваного існування адміністративної практики незаконних затримань (стаття 5);
- стверджуваного існування адміністративної практики поширення законодавства РФ на територію Криму та встановив, що з 27 лютого 2014 року суди, які діють на території Криму, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо примусового насадження російського громадянства (стаття 8);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (стаття 9);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо припинення діяльності українських медіа (стаття 10);
- стверджуваного існування адміністративної практики заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо обмеження свободи пересування між Кримом та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4);
- стверджуваного існування адміністративної практики щодо переслідування кримських татар відповідно до статті 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції.
В своєму рішенні суд зазначив, що не прийняв до розгляду пункти скарги стосовно наявності вбивств, що залишаються нерозслідуваними, залякування іноземних журналістів, націоналізацію власності українських військових.
«Контроль Росією Криму тягне за собою відповідальність за захист прав людини відповідно до міжнародного права», - прокоментував у Twitter рішення суду посол ЄС в Україні Маті Маасікас.
Дивіться також: Американські військові експерти та дипломати закликають Україну до проведення реформ судової системи. Відео