Впродовж п’ятнадцяти днів президент зобов’язаний розглянути кандидатуру прем’єр-міністра, подану коаліцією, але не зобов’язаний її подавати. Так вважають судді Конституційного Суду у відставці, які на прес-конференції в Києві роз’яснювали спірні положення Основного закону.
В умовах відсутності Конституційного Суду діє загальне правило: хто застосовує Конституцію, той її і тлумачить. Президент тлумачить свої конституційні повноваження; коли офіційних тлумачень нема, пріоритет за ним. Так відповіли колишні судді Конституційного Суду на запитання журналістів про те, хто має право тлумачити Конституцію, коли її тлумачить всяк, кому не лінь, і кожен на свій лад.
Пояснюючи норму Конституції про розгляд президентом кандидатури прем’єр-міністра, відставні судді Конституційного Суду заявили: глава держави зобов’язаний у 15-денний строк розглянути запропоновану коаліцією кандидатуру, однак, не зобов’язаний її подавати:
«Він може з якихось мотивів, якщо є певні небезпеки для тих цінностей, які він гарантує в Конституції, він може відмовити в представленні цієї кандидатури, і це цілком юридично виправдано», - висловив свою думку Петро Мартиненко.
«Президент має мандат безпосередньо від народу. І вже цей факт не може його робити виключно передаточною інстацією, чи кур’єром, який відніс у Верховну Радуа відповідне подання щодо кандидатури представленої», - зазначив Микола Козюбра.
На прохання журналістів прокоментувати нинішній статус уряду, стосовно якого Верховна Рада у вівторок скасувала власну ж постанову про відставку, судді пояснили, що відставка і складення повноважень є поняття тотожні. А відтак, прийнята у вівторок постанова, яку судді називають “юридичним нонсенсом”, не завадить президентові розпустити парламент:
«На мою думку, це юридичний нонсенс. Наслідків юридичних ця постанова для прийняття рішення президентом - розпускати чи не розпускати парламент,- не має. Повноваження президента щодо розпуску парламенту поширюються і на цей випадок, коли уряд склав повноваження перед новообраною Верховною Радою», - заявив Микола Козюбра.
Стосовно ж недавнього телезвернення спікера, в якому Олександр Мороз пригрозив не виконати рішення президента про розпуск Ради, якщо таке рішення буде прийнято, екс-судді Конституційного Суду назвали це юридичною погрозою на адресу президента:
«Якби діяв Конституційний Суд, такого роду погроз не лунало б. А це використання ситуації, яка склалася: нема кому вирішувати остаточно конституційність дій, заяв...Ніяких підстав для того, щоб не виконувати відповідні норми Конституції у Верховної Ради немає», - каже суддя Козюбра.
Нагадуємо: Конституційний Суд формують три гілки влади – законодавча, виконавча і судова, по 6 суддів від кожної. Президент і з’їзд суддів своїх представників уже призначили, в той час як Верховна Рада це робити відмовляється. Таким чином, Україна вже 9 місяців живе без Конституційного Суду.
