Сьогодні президент США Джо Байден звернеться до країни з приводу ситуації в Афганістані. Раніше радник США з нацбезпеки Джей Салліван заявив американським ЗМІ, що Байден не готовий був надалі наражати на небезпеку американських військових в Афганістані у ситуації, коли власні збройні сили тієї країни не хочуть боротись за її збереження. Заступник радника США з національної безпеки Жон Фінер повідомив, що США довели здатність справлятись із терористичними загрозами, які походять із території певних країн, не розмішуючи там військових. Ці коментарі стали відповіддю на критику на адресу Вашингтона після захоплення влади у Афганістані талібами, що, як вважається, може призвести до використання території країни міжнародними терористами.
ЗМІ та експерти активно обговорюють, як ситуація в Афганістані, де таліби захопили владу на тлі виведення військ США, позначиться на становищі Вашингтона на міжнародній арені.
На сторінках видання The New York Times журналіст Девід Сенгер аналізує причини рішення Байдена вивести війська із Афганістану.
"Стратегія, насправді, є, але не така, яка може зараз легко отримати підтримку на тлі картин хаосу у Кабулі. На думку Байдена, тривала переорєінтація закордонної політики США у відповідь на напади на США 11-го вересня 2001-го року дала Китаю простір для посилення, Росії - простір для дестабілізучих дій, а Ірану та КНДР - можливість домагатись реалізації їх ядерних амбіцій. Виведення військ з Афганістану це частина ширшого намагання сфокусуватись на ключових стратегічних викликах, та нових викликах у кіберпросторі та космічному просторі. Але цей тиждень став доказом, що минуле нікуди не зникає", - пише журналіст.
Редакційна колонка цього ж видання звертає увагу, що ситуація в Афганістані завдала значного удару по іміджу США як країни, яка здатна добиватись покращення у тих країнах, де вона глибоко залучена до процесу змін.
"Американська мрія про те, щоб грати роль "незамінної країни" у формуванні світу, де панують такі цінності, як права людини, посилення жінок та релігійна толерантність, виявилась лише мрією. Найдовша війна в історії США мала кодову назву "Нездолана свобда" а пізніше "Вартовий свободи". Але попри витрачені в Афганістані $83 мільярдів та втрату життів щонайменше 2 448 американських військових, важко побачити якість тривалі досягненняi", - йдеться у статті.
Американський дослідницький центр Atlantic Council поспілкувався із низкою експертів щодо впливу подій в Афганістані на міжнародну політику Сполучени Штатів.
Ендрю Пік, експерт з Близького Сходу, вважає помилкою намагання США вибудувати в Афганістані інститути американського зразка, а не спиратись на вже існуючі у країні інститути.
"Ми будували Афганіста за своєю моделлю, а не за їх", - вважає експерт. На думку Піка, США, спираючись на вже існуючі етнічні ополчення, могли би створити систему, яка би була більш витривалою, аля для цього необхідно було би відмовитись від більш реформаторських цілей.
Інший експерт, Ірфан Нуруддін, вважає, що Афганістан унаочнив "порожність" заяв США про демократію та права людини. На його думку, довіра до американської риторики зазнала удару, який відчуватиметься ще багато років.
Колишній посол США до Афганістану Джеймс Канінгем вважає, що Вашингтон втратив довіру до себе на міжнародній арені.
"Спроби заявити, що принизливий відхід з Афганістану посилить позицію адміністрації щодо Китаю та Росії є порожніми. Окрім морального боргу допомогти афганцями пережити кризу, у подальші перспективі падіння довіри до лідерства та відданості США заявленим ними цілям буде значнішим стратегічним викликом", - вказує Канінгем.
"Ми можемо із впевненістю очікувати, що цей епізод буде стратегічно використаний Китаєм та Росією, щоб зменшити міжнародний вплив США у світі та підірвати їх лідерство у світовому порядку, заснованому на вільних ринках", - вважає Арун Ієр.
Натомість колишній координатор санкційної політики Держдепу Деніел Фрід застерігає від сумнівів щодо вірності США міжнародним альянсам через ситуацію в Афганістані.
"Так само, як у ситуації із В'єтнамом, провал політики США щодо Афганістану не означає, що безпекові забов'язання та допомога США щодо союзників у НАТО, Азії, Близькому Сході нічого не варті. Це не означає і того, що Кремль отримав зелене світло на нові напади на Україну, наприклад, або інших партнерів США, використовуючи військову силу, енергію, чи гібридні засоби. Скоріше ця проблема вказує на відмінності між альянсами у Європі, більш розвинених частинах Азії та Близького Сходу, та країнами, де інститути є слабкими а уряди не мають історичного коріння".
У статті використано матеріали The New York Times, Atlantic Council.
Дивіться також: У Сан-Франциско вимагатимуть доказ повної вакцинації від Ковід для відвідування приміщень ресторанів, спортзалів
