Міжнародна організація Transparency International оприлюднила черговий рейтинг стану корупції у світі. Це найбільше дослідження такого роду. У рамках проекту, експерти організації опитали понад сто чотирнадцять тисяч мешканців планети.
Лише 29% українців вважають, що пересічні громадяни можуть вплинути на рівень корупції в їх державі.
Загалом 27 відсотків опитаних експертами “Трансперансі Інтернешенал” мешканців планети були вимушені давати хабарі. В українців справи значно гірше. Так, 49% зізнались, що платили працівникам міліції. 41% давали хабар медикам і 33 освітянам.
Загалом найбільш корумпованою українці вважають судову систему 87%, відразу за нею міліція 84%, та державні службовці 82%. 77% мешканців України переконані у корумпованості законодавців та системи охорони здоров’я. Далі за рівнем корумпованості йдуть політичні партії, освіта та бізнес.
52% відсотки вважають корумпованими збройні сили. Пресі не довіряє майже половина опитаних. У низу рейтингу громадські організації та церква, які корумпованими вважає 42 та 37 відсотків опитаних відповідно.
Прокоментувати результати дослідження, «Голос Америки» попросив Андрія Марусова, голову ради директорів “Трансперансі Інтернешенал” в Україні. Інтерв’ю з ним провела Наталія Леонова.
Наталія Леонова: Що показав звіт, як ситуація відрізняється у порівнянні з минулим роком і які намічаються тенденції?
Андрій Марусов: Тенденція достатньо сумна, оскільки цьогорічне дослідження продемонструвало, що корупція стосується життя будь-якої людини. Якщо ми подивимось, то найбільш корумповані сфери – це правосуддя та правоохоронні органи, а це безпека життя будь-кого, і це медичні послуги, тобто охорона здоров’я. Так вже співпало, що підтвердженням того стали сумні події у Врадіївці. Бо те, що відбулось у Врадіївці, є підтвердженням тих абстрактних та теоретичних соціологічних досліджень або результатів. Врадіївка показала, що це вже проблема, яка не стосується лише політиків, народних депутатів чи бізнесменів. Це насправді стосується кожного, і стосується саме життя, і саме здоров’я. І це, напевно будуть ті сфери, де будуть відбуватись спонтанні вибухи, чи то піші ходи, чи бунти, чи, скажімо, взяття райвідділів”.
НЛ: Тобто справу боротьби з корупцією, вже сьогодні бере на себе український народ?
АМ: Один з результатів дослідження якраз говорить про те, що приблизно третина українців заявили, що готові протестувати у мирний спосіб, протестувати, коли будуть явні випадки корупції. Але, як показала Врадіївка, достатньо багато українців готові це робити не тільки мирно. І це дуже сумна новина не тільки для влади, а і для всього суспільства, що коли йде спонтанний протест, то він не має меж, це може бути все, що завгодно, в тому числі і на шкоду іншим громадянам, тобто це вже дуже тривожний дзвінок.
НЛ: Щоб не допустити подібних акцій, як можна подолати цю проблему в інші способи? На законодавчому рівні, за допомогою реформи?
АМ: Якщо казати про законодавство. То з початку цього року, вже певний антикорупційний пакет був прийнятий, він більш-менш відповідає тому, що ми хочемо, і що потрібно для України. Звісно, якщо б не тиск з боку Європейського Союзу, з боку ЗМІ, з боку громадських організацій, цього б не відбулось. Але принаймні ми вже маємо базу, інструменти, за допомогою яких ми будемо щось робити. Але найбільш гостра проблема у тому, що для того, щоб дійсно була боротьба з корупцією, для того потрібно, щоб в усіх важливих прошарках - бізнес, пересічні українці, державний апарат – щоб там були необхідні стимули, мотивація для цих людей. А коли ми бачимо, що Янукович мешкає у Межгір’ї, то більшого стимулу красти для всіх вертикалів влади важко собі уявити.
НЛ: Тоді, який Ви бачите вихід із ситуації? Прийняли пакет законів, а далі?
АМ: У мене є така формула, намалювалася з початку року, що рецепт може бути озвучений в двох словах: дійте та взаємодійте. Тобто базікати та теревенити у Фейсбуці чи на кухні, цього вже недостатньо ні для кого: ні для пересічних українців, ні для бізнесу, ні для громадських організацій, ні для журналістів. Потрібно дійсно щось робити, навіть виходити на площі, на пікети, демонстрації і таке інше. Бо ця влада дуже боїться організованих протестів. Коли вона бачить, що за цими протестами нема грошей - адже всі звикли до того, що всі мітинги кимось проплачені – коли вона це бачить, вона дуже боїться, і вона намагається щось робити.
Лише 29% українців вважають, що пересічні громадяни можуть вплинути на рівень корупції в їх державі.
Загалом 27 відсотків опитаних експертами “Трансперансі Інтернешенал” мешканців планети були вимушені давати хабарі. В українців справи значно гірше. Так, 49% зізнались, що платили працівникам міліції. 41% давали хабар медикам і 33 освітянам.
Загалом найбільш корумпованою українці вважають судову систему 87%, відразу за нею міліція 84%, та державні службовці 82%. 77% мешканців України переконані у корумпованості законодавців та системи охорони здоров’я. Далі за рівнем корумпованості йдуть політичні партії, освіта та бізнес.
52% відсотки вважають корумпованими збройні сили. Пресі не довіряє майже половина опитаних. У низу рейтингу громадські організації та церква, які корумпованими вважає 42 та 37 відсотків опитаних відповідно.
Прокоментувати результати дослідження, «Голос Америки» попросив Андрія Марусова, голову ради директорів “Трансперансі Інтернешенал” в Україні. Інтерв’ю з ним провела Наталія Леонова.
Наталія Леонова: Що показав звіт, як ситуація відрізняється у порівнянні з минулим роком і які намічаються тенденції?
Андрій Марусов: Тенденція достатньо сумна, оскільки цьогорічне дослідження продемонструвало, що корупція стосується життя будь-якої людини. Якщо ми подивимось, то найбільш корумповані сфери – це правосуддя та правоохоронні органи, а це безпека життя будь-кого, і це медичні послуги, тобто охорона здоров’я. Так вже співпало, що підтвердженням того стали сумні події у Врадіївці. Бо те, що відбулось у Врадіївці, є підтвердженням тих абстрактних та теоретичних соціологічних досліджень або результатів. Врадіївка показала, що це вже проблема, яка не стосується лише політиків, народних депутатів чи бізнесменів. Це насправді стосується кожного, і стосується саме життя, і саме здоров’я. І це, напевно будуть ті сфери, де будуть відбуватись спонтанні вибухи, чи то піші ходи, чи бунти, чи, скажімо, взяття райвідділів”.
НЛ: Тобто справу боротьби з корупцією, вже сьогодні бере на себе український народ?
АМ: Один з результатів дослідження якраз говорить про те, що приблизно третина українців заявили, що готові протестувати у мирний спосіб, протестувати, коли будуть явні випадки корупції. Але, як показала Врадіївка, достатньо багато українців готові це робити не тільки мирно. І це дуже сумна новина не тільки для влади, а і для всього суспільства, що коли йде спонтанний протест, то він не має меж, це може бути все, що завгодно, в тому числі і на шкоду іншим громадянам, тобто це вже дуже тривожний дзвінок.
Тенденція достатньо сумна, оскільки цьогорічне дослідження продемонструвало, що корупція стосується життя будь-якої людиниАндрій Марусов
НЛ: Щоб не допустити подібних акцій, як можна подолати цю проблему в інші способи? На законодавчому рівні, за допомогою реформи?
АМ: Якщо казати про законодавство. То з початку цього року, вже певний антикорупційний пакет був прийнятий, він більш-менш відповідає тому, що ми хочемо, і що потрібно для України. Звісно, якщо б не тиск з боку Європейського Союзу, з боку ЗМІ, з боку громадських організацій, цього б не відбулось. Але принаймні ми вже маємо базу, інструменти, за допомогою яких ми будемо щось робити. Але найбільш гостра проблема у тому, що для того, щоб дійсно була боротьба з корупцією, для того потрібно, щоб в усіх важливих прошарках - бізнес, пересічні українці, державний апарат – щоб там були необхідні стимули, мотивація для цих людей. А коли ми бачимо, що Янукович мешкає у Межгір’ї, то більшого стимулу красти для всіх вертикалів влади важко собі уявити.
НЛ: Тоді, який Ви бачите вихід із ситуації? Прийняли пакет законів, а далі?
АМ: У мене є така формула, намалювалася з початку року, що рецепт може бути озвучений в двох словах: дійте та взаємодійте. Тобто базікати та теревенити у Фейсбуці чи на кухні, цього вже недостатньо ні для кого: ні для пересічних українців, ні для бізнесу, ні для громадських організацій, ні для журналістів. Потрібно дійсно щось робити, навіть виходити на площі, на пікети, демонстрації і таке інше. Бо ця влада дуже боїться організованих протестів. Коли вона бачить, що за цими протестами нема грошей - адже всі звикли до того, що всі мітинги кимось проплачені – коли вона це бачить, вона дуже боїться, і вона намагається щось робити.