Андрій Курков – один з найпопулярніших сучасних українських письменників. Його книги відомі у всьому світі і загалом перекладені на 33 мови. Його статті радо друкують газети, а книги часто потрапляють у світові рейтинги.
Розмовляючи з Голосом Америки про досягнення та втрати незалежної України, Курков сказав, що країні бракує професійних політиків та попри це безнадійності немає.
Г.А.: Як ви оцінюєте 20 років незалежності України?
А.К.: Розвиток країни, все відбувалося зигзагом, постійно повертаючись майже на ту саму точку. Після кожних п’яти років вона трохи рухалася, все ж таки просувалася вперед, і в цьому є елемент позитивності. В мене немає безнадійності. В мене немає віри в те, що нічого не відбудеться і країна себе не реалізувала.
Вона в принципі потенціал свій не реалізувала, але країна є, вона існує. Існує і в світовій політиці, але якось дуже гнучко: одночасно відмовляючись і обіцяючи ці рухи (розвитку). Тобто, у нас немає професійних політиків, у нас кожний політик вважає, що політика – це вміння пристосовуватися, хоча в світі політика – це пробивання власної ідеології власною думкою, і перетворення власної думки на політику держави.
Г.А.: Що Україна втратила за 20 років незалежності?
А.К.: Вона втратила політичну цноту, тобто люди більше не вірять, що можна політичним способом зрушити країну з місця і перетворити її на цивілізовану державу, яку можна порівнювати з Польщею чи Литвою.
Г.А.: Що, на вашу думку, потрібно змінити в країні в першу чергу?
А.К.: Сказати про це в двох словах … Змінити психологію, ментальність народну – неможливо; змінити відчуття відповідальності політиків – теж неможливо. Але треба змінити ставлення політиків до власної держави та їх розуміння власної функції. Вони є цеглинками держави, не народ. Не 46 мільйонів, а 450 цеглинок в парламенті, і вони повинні розуміти, що якщо вони не займаються політикою, то немає цементу, який створює державу з цих розрізнених частин.
Г.А.: Що може стати цим цементом, який буде утримувати та гарантувати незалежність України?
А.К.: Створення політичної нації, коли політики перестануть штучно розділяти електорат на свій та на чужий, коли вони зрозуміють, що нехай народ сам обирає кому що близько і кому куди іти, щоб не було цього штучного розведення по різних кутках рингу, а потім не й не було команди бокс.
