Лідери північних країн та керівники оборонних та дипломатичних відомств відреагували на повідомлення Росії про те, що в Москві хочуть змінити кордони у Балтійському морі.
Комітети з питань оборони та закордонних справ Фінляндії провели екстрені засідання в середу. Після нього фінський прем’єр-міністр Петтері Орпо заявив, що політичне керівництво "уважно стежить за ситуацією". Він додав, що наразі не бачить "жодних причин для більшого занепокоєння".
У проєкт пропозиції від 21 травня, про який повідомили деякі російські ЗМІ, Міністерство оборони Росії пропонує оголосити внутрішніми водами частину акваторії у східній частині Фінської затоки та район біля калінінградських міст Балтійськ і Зеленоградськ, що заторкнуло б кордони Литви та Фінляндії.
У документі ситуація подавалася як суто технічний крок, який мав «оновити координати», які використовуються для вимірювання смуги територіальних вод біля материкового узбережжя та островів у Балтійському морі.
У Москві пояснюють цю необхідність тим, що існуючі координати були затверджені в 1985 році, і вони «базувалися на дрібномасштабних морських навігаційних картах», які не відповідають «сучасній географічній ситуації».
Як зауважує британський телеканал ВВС, у середу російських пропозицій більше не було видно на сайті міністерства оборони, а на сторінці відомства залишилося лише повідомлення «чернетку видалено».
Пізніше російське джерело повідомило ТАСС та іншим інформаційним агентствам, що не планується переглядати територіальні води Росії в Балтиці, додає ВВС.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відмовився коментувати повідомлення, спрямувавши усі запити до Міноборони та зазначивши, що "тут немає нічого політичного". Водночас він зазначив, що політична ситуація змінилася з 1980-х років -- виріс "рівень протистояння, особливо в Балтійському регіоні".
Раніше міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в ефірі фінської телекомпанії YLE заявила, що якщо росіяни будуть оскаржувати кордони, "то цим Росія порушує конвенцію ООН".
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також послався на те, що Росія не може в односторонньому порядку змінювати підписану нею конвенцію Організації Об'єднаних Націй, яка регулює, як вносити такі зміни.
"Як ми, так і Фінляндія припускаємо, що Росія, яка підписала цю конвенцію, дотримується цієї норми", — сказав голова уряду Швеції, як передає місцеве інформаційне агентство TT.
Президент Литви Ґітанас Науседа назвав "провокацією" повідомлення про те, що Росія може переглянути кордони своїх територіальних вод у регіоні.
"Росія знову здійснює гібридну атаку проти Заходу та тестує єдність НАТО", – написав президент Литви на своїй сторінці у мережі Х (колишня Twitter).
"Повідомлення про намір Росії в односторонньому порядку змінити морські кордони в Балтійському морі є провокацією, спрямованою на ескалацію. Ми уважно стежимо за ситуацією разом із нашими союзниками по НАТО", – запевнив Науседа.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс назвав повідомлення про можливість одностороннього зміну кордону з боку Росії "ще однією російською гібридною операцією" та "очевидною ескалацією", на яку необхідно дати "відповідну тверду відповідь".
Телеканал ВВС зауважує, що російські заяви з`явилися саме в той час, коли головнокомандувач збройних сил Швеції генерал Мікаель Байден закликав нових партнерів своєї країни по НАТО до пильності.
"Мета Путіна — отримати контроль над Балтійським морем, — сказав він німецькому сайту RND. – Балтійське море не повинно стати ігровим майданчиком Путіна, де він може вселяти страх у членів НАТО".
Швеція приєдналася до НАТО в березні, ставши 32-м членом альянсу, після того, як рік тому внаслідок російської агресії в Україні, до НАТО приєдналася Фінляндія, яка до того, як і Швеція, зберігала нейтралітет упродовж багатьох десятиліть.
За останні два роки Швеція посилила свою військову присутність на балтійському острові Готланд, який має стратегічне розташовання у Балтійському морі.
Генерал Байден сказав, що він упевнений, що Росія зацікавлена у контролі над Ґотландом, тому що якщо Швеція втратить контроль над островом, це означатиме кінець миру та стабільності в Північному та Балтійському регіонах.
Фінляндія, яка закрила свій сухопутних кордон з Росією через потік мігрантів, в організації якого вона звинувачує Москву, заявила про подальші плани перешкоджати масовому перетину шукачами притулку.
Український експерт з питань безпеки та енергетики Михайло Гончар вважає, що Росія намагається відновити свій контроль над частиною Балтійського моря після того, як Швеція та Фінляндія стали членами НАТО, а Балтика – перетворилася на внутрішнє море НАТО і ЄС.
Для Росії це, на його думку, загроза для її контрабандного експорту нафти і нафтопродуктів, у випадку, якщо північні країни захочуть припинити цей потік з міркувань екології чи безпеки.
Також експерт не виключає, що країни НАТО можуть використати ту ж тактику, яку перед тим використовувала Росія у Чорному морі, "оголошуючи великі акваторії закритими для судноплавства під приводом ніби-то військових навчань".
"НАТО може зробити те ж саме на Балтиці, закривши зону навколо Кенігсберського ексклаву на тривалий термін…", – припускає український експерт на своїй сторінці в мережі Facebook.
Він вважає, що багато в цій ситуації буде залежати від рішучості дій альянсу, від того, що зроблять країни НАТО, щоб не допустити ескалації ситуації. І чи це навчить їх діяти на випередження, передусім, як він каже, США, "де як відомо, практикують "антиескалаційну модель" поведінки щодо Росії".
У підготовці матеріалу було викориcтано інформацію Reuters, AP.
