Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет закликала Білоруську владу звільнити затриманих учасників протестів і припинити гоніння проти опозиції. З вересня ситуація у Білорусі значно погіршилась, заявила Бачелет. Вона зазначила, що особливу тривогу викликає повідомлення, що близько 900 осіб розглядають як підозрюваних в кримінальних справах. Серед них – опозиціонери, юристи, захисники прав людини та журналісти.
Після президентських виборів 9 серпня, результати яких міжнародна спільнота не визнала вільними та справедливими, в Білорусі затримали близько 400 журналістів. І з кожним тижнем протестів їхня кількість зростає.
На жаль, професія журналіста в Білорусі стала найбільш небезпечною професією за останні три місяці.Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської
“На жаль, професія журналіста в Білорусі стала найбільш небезпечною професією за останні три місяці”, - каже Франак Вячорка, який раніше працював в Агентстві США з глобальних медіа, а тепер є радником лдерки білоруської опозиції Світлани Тихановської. Він говорить, що в останні тижні ситуація погіршилась, і затримання журналістів почастішали.
“Зараз журналістів трактують як найгірших злочинців. Щойно починається акція протесту, першими ловлять кореспондентів, операторів і тих, хто робить стріми. Вони затримують і садять на 15 діб кожного. Багато хто виходить з в’язниці з коронавірусом. Багато кого б’ють. Декілька журналістів проходять зараз по кримінальних статтях, їм загрожує до п’яти років ув’язнення”.
Зокрема, йдеться про журналісток “Белсат” Катерину Андреєву та Дар’ю Чульцову, яких звинувачують за кримінальною статтею про організацію та підготовку дій, що порушують громадський порядок. А також про журналістку порталу Tut.by Катерину Борисевич, яку звинувачують у розголошенні лікарської таємниці.
Через свою роботу репортери стають мішенню у багатьох країнах світу. За даними Комітету із захисту журналістів, ситуація складна в Китаї, Туреччині, Ірані, Мексиці, а також країнах Центральної Азії та на Близькому сході. Група юристів з усього світу, яких зібрали уряди Британії та Канади, закликає до запровадження глобальної системи екстрених віз для журналістів, яких переслідують у їхніх країнах.
“Ми здебільшого говоримо про журналістів, які є в зоні негайного ризику і мусять виїхати (часто тимчасово) в безпечне місце, допоки ризик не зникне”, - каже Кен Єгінсу, професор права і юрист, що бере участь в інціативі. “В цей час пошук притулку для таких журналістів - це єдиний шлях уникнути потенційної дуже серйозної небезпеки: викрадення, зникнення, самовільного затримання, насильства або навіть убивства”.
Візова програма для захисту іноземних журналістів раніше діяла в США.
“Наприклад, протягом війни в Іраку в середині двохтисячних уряд США пропонував візи для осіб, які мали зв’язки з американськими компаніями. В тому числі для журналістів - тому що вони були під загрозою”, - каже Елізабет Вітчел з Комітету захисту журналістів.
Та Франак Вячорка вважає, що журналістам у Білорусі виїзд за межі країни слід розглядати як останню міру. Адже робота вільних ЗМІ там зараз є вкрай важливою.
Я думаю, що треба залишатися в країні так довго, наскільки це можливо.Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської
“У журналістів є можливість виїхати в критичній ситуації, коли вже не вдається залишатись у Білорусі, щоб продовжувати свою роботу. І якщо тоді є можливість безпечно виїхати, то треба виїжджати. Але я думаю, що треба залишатися в країні так довго, наскільки це можливо”, - каже радник Тихановської.
Натомість журналістам, за його словами, зараз необхідна фінансова підтримка. Зокрема для купівлі обладнання, яке конфіскували.
Більшість вільних ЗМІ в Білорусі вже втратили свою реєстрацію і незабаром країна може опинитись у ситуації, коли в ній не залишиться жодного незалежного ЗМІ, яке працює легально. Франак Вячорка каже: репресії проти журналістів виправдати в жодному разі не можна, адже демократія помирає в темряві.
Дивіться також: Чому нова речниця Байдена дратує російські державні ЗМІ?
