КИЇВ - Представники міжнародної групи розслідувань Bellingcat відхиляють гіпотезу російського концерну повітряно-космічної оборони «Алмаз-Антей» про причетність українських військових до запуску ракети, що вразила літак «Малазійських авіаліній» 17 липня 2014 року над Донбасом.
Bellingcat 29 лютого оприлюднив 19-сторінковий звіт, в якому аналізуються висновки, зроблені російською стороною про «дві нові стартові зони» для запуску ракет з установок «Бук».
«Запуск ракет з району (зазначеного «Алмаз-Антеєм»- Т.Б.) вважається вкрай малоймовірним», - відзначають в своєму дослідженні автори звіту Bellingcat.
Представники російського «Алмаз-Антея» в доповіді, представленій 13 жовтня 2015 року, відзначають, що ракета могла бути випущена з установки «Бук» поблизу селищ Зарощенське або Велика Шишівка, що знаходилися на момент трагедії під контролем української армії.
«Крім того, можна відхилити твердження про те, що український «Бук» був в цьому районі в той день. Відхилення обох гіпотез обґрунтовані на тому, що потенційні запуски ракет з цього району не могли бути виконані українським "Буком"», - підкреслюється в доповіді Bellingcat.
Міжнародні дослідники ставлять під сумнів джерела отримання інформації, які становили, мабуть, основу для експертних висновків фахівців російського концерну «Алмаз-Антей».
«Очевидно, що аналіз, заснований на інформації з відкритих джерел, має свої межі, і сильно залежить від доступної інформації. До цих пір не представляється можливим забезпечити прямі докази для всіх оцінок («Алмаз-Антея» - Т.Б.)», - підкреслюється в заключному параграфі Bellingcat.
Авіалайнер «Малазійських авіаліній» здійснював плановий пасажирський рейс MH17 за маршрутом Амстердам - Куала-Лумпур. Літак був збитий ракетою 17 липня 2014 року на сході Донецької області в зоні проведення антитерористичної операції урядовими військами проти сепаратистів, підтримуваних Росією. Загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу, що знаходилися на борту літака.
Російські «акценти» до референдуму в Нідерландах
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко каже, що російські інформаційні кола зацікавлені в розвитку «акцентів» навколо збитого «Боїнга» до березня 2016 року, коли в Нідерландах запланований референдум щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
«Проблема тільки в тому, чия сторона буде мати більший інформаційний вплив на голландських виборців. Знаючи можливості російського інформаційного впливу, можна не сумніватися, що акценти будуть зроблені саме на вині України, яка нібито не закрила свого повітряного простору, нібито не надала первинні радіолокаційні дані. Однак не на тому, що держави, як правило, не закривають свого простору під час військових дій малої інтенсивності», - каже Богдан Петренко Російській службі «Голосу Америки».
Петренко також оперує фактами, які, на його думку, підтверджують версію, що ніхто не запитував про «радіолокаційні дані» для прокладання маршруту над територією, фактично, на той момент контрольованої проросійськими сепаратистами.
«Якщо говорити про потенційні наслідки розслідування взагалі, то не виключено, що велика частина відповідальності буде покладена на сепаратистів, яких буде дуже важко притягнути до відповідальності. Так само, як і притягнути до відповідальності бойовиків, наприклад, так званої «Ісламської держави» за масові розстріли на території, яку вони контролюють», - підкреслює Богдан Петренко.
Експерт вважає, що відповідальність за падіння лайнера також «частково» може бути покладена на Україну, яка «не закрила свого повітряного простору» на момент збройного конфлікту в Донбасі.
«Щодо перспектив притягнення до відповідальності справжніх винуватців- російських солдатів, то вони виглядають похмурими, враховуючи юридичне підґрунтя, мовляв, «їх там немає». Вважаю, що опосередкована причетність Росії до цих подій може бути доведена. Однак питання в тому, Росія, як країна-ізгой, чи визнає результати цього розслідування. Формально вона може виплатити компенсації загиблим, або взагалі не заплатити і отримати арешт зарубіжних активів як в справі з ЮКОСом », - стверджує Богдан Петренко.
Будь-яке критичне рішення у справі збитого пасажирського літака, на думку Богдана Петренка, буде негативно сприйнято в російському суспільстві зі звичною риторикою і стереотипами - «результати підтасовані» або «навколо Росії одні вороги».
Про пріоритети європейської сторони
Політичний консультант, керуючий партнер консалтингової групи «Concept GR» Юлія Комарова говорить про пріоритети європейської сторони в процесі розслідування аварії пасажирського авіалайнера над Донбасом.
«Європейці мають намір подавати позови, і всі ті, хто постраждав внаслідок цієї події. Такі дії відповідають нормам міжнародного права, але оцінюючи військово-політичну ситуацію у відносинах України і Росії, складно зробити оптимістичний прогноз з цього приводу. Адже ніколи не брешуть так, як під час війни», - зазначає Юлія Комарова в коментарі Російській службі «Голосу Америки».
Юлія Комарова вважає, що процес розслідування навколо збитого «Боїнга» може затягнутися на кілька років, і при цьому, як українська, так і російська сторони будуть готові по-своєму інтерпретувати результати розслідування, намагаючись використовувати їх один проти одного.
«Росіяни вірять в свою версію, українці, і я зокрема, абсолютно переконані, що в інциденті винна російська сторона. У цій трагедії постраждали громадяни різних країн, а Україна до того ж несе репутаційні втрати», - підкреслює Юлія Комарова.
Юлія Комарова вважає, що рано чи пізно, але достовірні результати будуть підтверджені авторитетними експертними та судовими документами, незважаючи на спроби організаторів трагедії «максимально заплутати сліди».
Політика і дипломатія в історії рейсу МН17
Політичний експерт Олег Постернак вважає, що ситуація навколо рейсу МН17 за останні півтора року отримала дипломатичний, міжнародний і кримінальний розвиток.
«Звичайно, цю трагедію потрібно розглядати в рамках збройного конфлікту на Донбасі. Але процес і характер заяв свідчать про стратегічну і інформаційну боротьбу між учасниками протистояння - Росією з одного боку та західними партнерами і Україною - з іншого боку. Відповідно, при такому напруженні та різних інтерпретацій встановити істину буде дуже складно», - вважає Олег Постернак.
Олег Постернак говорить Російській службі «Голосу Америки» про те, що Росія не прийме результатів цього розслідування, яким би не був висновок європейських експертів.
«Ситуація стала патовою. Будь-який висновок, з будь-якого боку може бути використаний в інформаційній та психологічній війні і є елементом тиску на ту чи іншу сторону. Безумовно, для України вигідно виставити Росію винною і персонально винуватим - Володимира Путіна. Для Росії вигідно відбілити своє ім'я і навіть звинуватити в трагедії Україну», - підкреслює Олег Постернак.
Постернак вважає, що ідея міжнародного трибуналу щодо розслідування обставин трагедії «зависла в повітрі», проте експерт не виключає, що покарання винних у трагедії може наступити при певному розвитку відносин між Україною та Росією.
«Якщо українська дипломатія під впливом європейських і американських партнерів спробує налагодити або відновити зв’язки з російською стороною, є ймовірність, що покарання винних стане «принесеною жертвою» для розвитку подібного міждержавного діалогу», - зазначає Олег Постернак.
Дивіться також: Імплементація Мінських угод єдиний шлях вирішення конфлікту в Україні – Штайнмаєр
