Спільна праця об’єднує громади великих міст

14 років тому подія у Лос-Анджелесі започаткувала традицію, до якої відтоді долучилися понад сто міст Каліфорнії. У кінці квітня чи на початку травня місцеві волонтери збираються на так звану Велику неділю, щоб разом попрацювати над тим чи іншим проектом. Для багатьох новачків Велика неділя – нагода познайомитись з громадою та почати свою власну волонтерську роботу.

Не залишаються осторонь цього заходу і школярі Лос-Анджелеса. На присадибній шкільній ділянці працюють учні, батьки та мешканці району. Раз на рік вони збираються, щоб щось посадити, поладнати чи спорудити, наприклад, курник. Цього року сили кинули на будівництво павільйону.

Шкільний сад уже давно став живою класною кімнатою. Головний садівник Герб Маклайдер згадує, як провів тут свій перший урок природознавства:

«Коли я прийшов працювати, діти нічого не знали про комах, не мали поняття про рослини. Вони боялися усього живого. Але минулого кілька років, і їм стало цікаво. Вони спостерігають за бджолами, збирають жуків».

Багато учнів школи – діти іммігрантів, англійська мова у багатьох досить слабенька. Але завдяки саду вони поповнили свій словниковий запас, покращили успішність, особливо, з природничих наук.

«Стало набагато краще, сад допомагає спілкуванню. Ми не просто сидимо тут і слухаємо вчителя. Ми зайняті у різних проектах, пов’язаних з темою уроку», – розповідає п’ятикласниця Ґрейс Лайд.

Теріса Даль була серед тих батьків, які виступали за створення саду. Однак бажання не досить, – каже жінка. Сад вимагає багато уваги і важкої праці, яка лягає на плечі волонтерів.

«Вони приходять садити дерева, прополюють, прибирають, починають брати на себе відповідальність і відчувати себе частиною громади», – підкреслює Теріса.

Теріса каже, що саме відчуття громади і підштовхує людей з різних соціально-економічних верств і культур брати участь у таких заходах як Велика неділя:

«Ви, можливо, щойно переїхали у наш район з іншого куточка світу. Чи, навпаки, прожили все своє життя у Лос-Анджелесі. Ви можете бути професором великого університету чи простим робочим, немає значення – праця в городі, робить усіх рівними».

На думку Теріси, робота у шкільному саду не тільки зближує дорослих, але допомагає виховати відповідальне молоде покоління.