Вашингтон - «Європа оточене не кільцем друзів, а кільцем вогню» - так називається лекція Карла Більдта, колишнього прем'єр-міністра і міністра закордонних справ Швеції. Політик, що був свого часу також спеціальним посланцем генерального секретаря ООН на Балканах, виступив у нещодавно створеному Інституті геостратегії Бжезинського і дав інтерв'ю «Голос Америки».
На думку Карла Більдта, дві геополітичні кризи загрожують Європейському Союзу: на сході - дії Росії щодо України і потенційні загрози іншим її сусідам, в тому числі, країнам Балтії, під приводом захисту російських співвітчизників за кордоном - те, що Кремль називає «російським світом». З півдня - дії самопроголошеної «Ісламської держави», нестабільність на Близькому Сході і півночі Африки.
«Я думаю, на даний момент ризик російського вторгнення в такі країни, як Латвія, низький. Але дуже багато залежатиме від успіху нашої допомоги Україні. Якщо ми зазнаємо невдачі, то, як кажуть, «апетит приходить під час їжі», - нагадує Карл Більдт. - Ми можемо побачити, як ще більш реваншистські, націоналістичні, авторитарні сили російського суспільства вийдуть на авансцену.
«Наші дії в українській кризі зараз в значній мірі впливають на те, чи прийдуть ці сили до влади. Що ж стосується росіян, які проживають в Естонії та Латвії, я переконаний, що вони захищені краще ніж росіяни, які проживають на території Російської Федерації. Не кажучи вже про те, що у них набагато кращі економічні та соціальні умови життя».
На думку шведського політика, дії Росії у Криму консолідували не тільки НАТО, зміцнили трансатлантичну солідарність Європи та США, але й посилили згуртованість Європейського Союзу в цьому питанні - незважаючи на всі його внутрішні фінансові протиріччя. У 2008-му після війни в Грузії, нагадав Більдт, Захід занадто швидко повернувся до нормалізації відносин з Москвою, а адміністрація Обами навіть оголосила «перезавантаження».
Агресія Росії щодо України, переконаний шведський політик, визначила європейський вибір країн на пострадянському просторі - в першу чергу - України, Грузії та Молдови. «Вторгнувшись в країну, не можна обзавестися в ній друзями» - майже афоризм. У червні Раді ЄС доведеться повертатися до питання про продовження режиму санкцій. Кремль працює над тим, щоб розколоти європейців, яким необхідний консенсус в цьому питанні.
- Карл Більдт: На попередньому засіданні Ради ЄС було прийнято дуже важливе рішення про зв'язок санкцій з обов'язковим виконанням Росією Мінських угод до кінця цього року. Це не юридичне рішення Євросоюзу, але політичне рішення - про збереження санкцій, поки Мінські домовленості не будуть виконані в повному обсязі.
- Олександр Панов: Тобто, на Вашу думку, що вирішать у ЄС - продовжувати санкції?
- К. Б .: Я поки не бачу, щоб виконання Мінських домовленостей просунулося так далеко, щоб позиція Євросоюзу змінилася.
- А. П .: Дуже дипломатична відповідь. У Москві кажуть: Крим не став першою зміною післявоєнних кордонів в Європі. Першою було Косово. Ви в цьому питанні фахівець: в чому різниця?
- К. Б .: Туди ніхто не втручався. Косово - це складне юридичне питання, пов'язане з розпадом Югославії. Всі колишні республіки мали право на самовизначення. Косово майже володіло таким статусом, але не повною мірою. І воно довгий час управлялося адміністрацією з ООН, яка шукала вирішення. Це був довгий міжнародний процес, а не блискавична військова операція захоплення чужої території.
І останнє - Більдт прихильник появи в Україні на лінії розмежування - міжнародних миротворчих сил. «Якщо це так не подобається російській стороні, значить, це може бути гарною ідеєю», - вважає колишній прем'єр і глава дипломатії Швеції.
Дивіться також: Моґеріні у Вашингтоні розповіла, що Мінськ-1 працює
